Студопедия — Обмін білків
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Обмін білків






Білки (протеїни) — високомолекулярні сполуки, які скла­даються з амінокислот. Для білків характерна індивідуальна специфічність, що підтверджується утворенням імунних тіл в організмі людини при трансплантації органів. В організмі лю­дини постійно відбуваються процеси розпаду і синтезу білка, єдиним джерелом для його синтезу є білки їжі.

Експериментально встановлено, що не всі амінокислоти, які входять до складу білків, є рівноцінними для людини. Де­які амінокислоти не можуть синтезуватись в організмі люди­ни і повинні обов'язково надходити з їжею, вони мають назву незамінних амінокислот (наприклад, метіонін, валін, лейцин тощо); ті амінокислоти, які можуть синтезуватись в організмі, мають назву замінних амінокислот (наприклад, аланін, глю­тамінова кислота, аргінін тощо). Залежно від амінокислотного складу білки поділяють на повноцінні, тобто ті білки, які міс­тять усі незамінні амінокислоти (білки м'яса, риби, яєць), та неповноцінні, в яких відсутня хоча б одна амінокислота, яка не може бути синтезована в організмі (білки пшениці, кукурудзи, ячменю тощо). Два або три неповноцінні білки, доповнюючи один одного за амінокислотним складом, можуть забезпечити збалансоване харчування людини. Тому для повного забезпе­чення організму повноцінними білками у добовому раціоні лю­дини повинні бути білки різних продуктів. Білки виконують наступні функції:

пластичну, яка полягає в тому, що білки є головною складовою частиною клітини та міжклітинних структур;

каталітичну (ферментну), яка полягає в їхній здатності прискорювати біохімічні реакції в організмі;

захисну — спрямована на утворення імунних тіл (антитіл);

транспортну — полягає в транспорті різних речовин, наприклад СО2 та О2;

регуляторну — забезпечення сталості біологічних конс­тант організму;

• передача спадкових властивостей;

енергетичну роль, яка полягає в тому, що при окисленні 1 г білка в середньому звільняється енергія, яка дорівнює 4, 1 ккал.

Для нормальної життєдіяльності організму необхідне над­ходження такої кількості білка, яка б повністю задовольняла всі його потреби. Ця величина не постійна і залежить від та­ких факторів, як стать, вік, характер трудової діяльності тощо (для дорослої людини добова потреба в білку становить 1, 5 г на 1 кг маси тіла, для дітей грудного віку — 3, 0—3, 5 г). Білки надходять в організм людини з продуктами тваринного похо­дження. У слині відсутні протеолітичні ферменти, тому гідро­ліз білків здійснюється під впливом ферментів, що входять до складу шлункового, підшлункового та кишкового соків. Білки розщеплюються до амінокислот і невеликої кількості пептидів. Всмоктування амінокислот відбувається у тонкій кишці, по во­рітній вені вони транспортуються до печінки, де частина їх ви­користовується для біосинтезу різних специфічних для організ­му білків — альбумінів, глобулінів, ферментів тощо. Інша час­тина амінокислот з током крові розноситься до всіх органів і тканин, де вони використовуються для біосинтезу специфіч­них білків або зазнають різних перетворень з утворенням кін­цевих продуктів: води, вуглекислого газу та азотистих речовин (сечовина, сечова кислота, креатинів, креатин тощо). Деяка кількість білків, які не розщепились у травній системі, потрап­ляють до товстої кишки, де під дією мікроорганізмів гниють. При цьому утворюються речовини, у тому числі й токсичні (ін­дол, скатол, фенол тощо), які знешкоджуються в печінці.

Для визначення стану білкового обміну велике значення має визначення азотистого балансу, тобто співвідношення кіль­кості азоту, який потрапляє в організм з їжею, і кількості азо­ту, який виділяється з організму у вигляді кінцевих продуктів розпаду білка. Виділяють азотисту рівновагу, позитивний та негативний азотистий баланс. Стан, за якого кількість азо­ту, яка вводиться, дорівнює кількості азоту, що виводиться, має назву азотистої рівноваги (у нормі спостерігається у здоро­вих дорослих людей).

Позитивний азотистий баланс — стан, за якого кількість азоту, яка виділяється з організму, значно менша, ніж вміст його в їжі, тобто спостерігається затримка азоту в організмі (це має місце в дітей, під час вагітності тощо). Негативний азо­тистий баланс — стан, за якого кількість азоту, яка виділяєть­ся, буде більшою, ніж надходження його з їжею (при білковому голодуванні, гарячці, пухлинах тощо).







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 714. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ ДЛЯ ИНЪЕКЦИЙ К лекарственным формам для инъекций относятся водные, спиртовые и масляные растворы, суспензии, эмульсии, ново­галеновые препараты, жидкие органопрепараты и жидкие экс­тракты, а также порошки и таблетки для имплантации...

Тема 5. Организационная структура управления гостиницей 1. Виды организационно – управленческих структур. 2. Организационно – управленческая структура современного ТГК...

Методы прогнозирования национальной экономики, их особенности, классификация В настоящее время по оценке специалистов насчитывается свыше 150 различных методов прогнозирования, но на практике, в качестве основных используется около 20 методов...

Понятие о синдроме нарушения бронхиальной проходимости и его клинические проявления Синдром нарушения бронхиальной проходимости (бронхообструктивный синдром) – это патологическое состояние...

Опухоли яичников в детском и подростковом возрасте Опухоли яичников занимают первое место в структуре опухолей половой системы у девочек и встречаются в возрасте 10 – 16 лет и в период полового созревания...

Способы тактических действий при проведении специальных операций Специальные операции проводятся с применением следующих основных тактических способов действий: охрана...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия