Спеціалізація і розподіл праці

Поділ праці між відокремленими виробниками продукції, по-перше, є основною формою розвитку продуктивних сил суспільства, по-друге, він служить, поряд з приватною власністю, необхідною умовою виникнення і розвитку ринкового господарства. Поділ праці пройшов тривалий шлях розвитку від первісного – статевовікового в межах натурального господарства, до нинішнього міжнародного поділу праці між країнами та державами, що утворюють світове господарство. Три великих громадських поділу праці послужили основою виникнення товарного виробництва: перше – виокремлення пастуших племен і землеробських, друге – відділення ремесла від землеробства, третій – з появою грошей утворився клас торговців. Відомі також міжгалузевий, внутрішньогалузевий, мануфактурний поділ праці.

Спеціалізація є формою поділу праці, при якій кожен відокремлений виробник концентрує свої здібності і зусилля на виготовленні одного виду продукції. Це – рівносильне галузевому розподілу праці; при спеціалізації на виконанні однієї деталі – подетальний, і при спеціалізації на одній операції – операційний розподіл праці.

Навіть при ручній праці її спеціалізація супроводжується різким підвищенням ефективності. При ній зусилля і здібності виконавця праці концентруються на тій роботі, яку він знає краще за все, повторення одних і тих же операцій підвищує його кваліфікацію, а це позначається на рівні якості продукції. Крім того, при цьому не втрачається час на переходи від одного виду роботи до іншого, ресурси праці використовуються найбільш економно, підвищується продуктивність праці, скорочуються витрати робочого часу на виробництво продукції.

Цей фундаментальний принцип можна проілюструвати на наступному спрощеному прикладі. Припустимо, що в економіці діють два суб'єкти А і В (наприклад, дві фірми), які до спеціалізації виготовляють два види продукції, а потім спеціалізуються на виробництві тільки одного виду продукції (X і Y) і взаємно обмінюються ними (див. рис.2).

Рисунок 2 – Таблиця ефекту спеціалізації

Як бачимо, спеціалізація дозволила збільшити обсяг виробництва продукції та її споживання на 3 одиниці кожному господарюючому суб'єкту. А якщо врахувати підвищення якості та здешевлення товарів, то ефективність спеціалізації буде ще вище.