Студопедия — Інституціональні матриці за С.Г. Кирдіною
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Інституціональні матриці за С.Г. Кирдіною






Інституціональна матриця
Західна Східна
Некоммунітарність, як суспільна властивість матеріально-технологічного середовища Комунітарність, як суспільна властивість матеріально-технологічного середовища
Ідеологічний інститут субсидіар-ності Інститути федеративної політичної системи Інститути ринкової економіки Ідеологічний інститут коммунітар-ності Інститути унітарної політичної системи Інститути роздавальної економіки
Пріоритет індивідуаль-ного інтересу перед особистим Федерація Приватна власність Пріоритет інтересів суспільства перед особистими Адмінистра-тивно-територіальний розподіл Суспільно-службова власність
Свобода відносин між суб'єктами Самоуправління і субсидіар-ність Обмін (купівля – продаж) Характер взаємо-відносин визначається Центром Ієерархічна вертикаль на чолі з Центром Здачі
Суспільний характер визначення соціальних пріоритетів Вибори Конкуренція Соціальні пріоритети визначаються Центром Призначення Роздачі
Індивіду-альний характер виразу інтересів Багато-партійність і демократична більшість Наймана праця Колективний характер вираження інтересів Загальні збори й одноголосність Службова праця
Вільна і природна реакція суспільства на діяльність суб'єкта Судові позови й незалежна судова система Прибуток Адмінистра-тивний контроль, примус із боку центра Адміністра-тивні скарги за інстанціями Адміністра-тивні скарги, звіти про виконання плану

Комплекс взаємозалежних елементів інституціональних структур, властивих Західній, чуттєвій, некомунальній та Східній, ідеаціональній, комунальній формують відповідні інституціональні матриці. Перша складає основу адміністративно керованої, а друга – ринкової економіки.

Характеристики природно-технологічного середовища сприяють розвиткові колективної або індивідуальної господарської діяльності. Результатом є формування ідеологій коммунальності або некоммунальності, субсидіарності.

Інститути комунітарної ідеології засновуються на колективізмі, егалітаризмі, пріоритетові зовнішніх норм, уявлень про порядок. Відповідно формуються інститути унітарного ринкового устрою: адміністративний розподіл, призначення, загальні збори й одноголосність, ієрархічне управління, рішення спірних питань довіряється відповідній інстанції. Економіка набуває редистрибутивний характер. Її основними характеристиками є суспільна власність на засоби виробництва, службова праця, координація з центра, перерозподіл, пропорційність.

Ідеологія субсидіарності, некоммунальності ґрунтується на індивідуалізмі, суспільній стратифікації, особистій і економічній свободі. Відповідно, у політичній системі формуються інститути федералізму, виборності, багатопартійності і демократичної більшості, самоврядування. Спірні питання вирішуються в судовому порядку. На рівні економіки ідеологія субсидіарності знаходить своє втілення в інститутах приватної власності, найманої праці, конкуренції, обміні через купівлю-продаж, прибутку.

Модель інституціональних матриць дозволяє скласти системне уявлення про найбільш загальні характеристики ідеологічного, політичного, правового та економічного середовища. Безумовно, в сучасному світовому господарстві важко знайти економіку, в якій запропоновані інституційні матриці існували б у чистому вигляді. Вони переплітаються між собою. Різномаїття варіантів поєднання елементів протилежних інституційних матриць зумовлює існування значної кількості моделей економічних систем. Зв’язок між ними та культурними цінностями можна простежити на прикладі результатів дослідження особливостей господарських культур Г. Хофстеда.

Національні культури порівнюються за ступенем індивідуалізму, дистанції стосовно влади (параметр, що співвідноситься з поняттями демократизм – авторитаризм), запобігання невизначеності (характеристика, близька поняттю традиціоналізм), мускулинності або жіночності. Методика дозволяє виявити ступінь схильності національної культури до ринкової системи господарювання, модель організації економічного життя, до якого вона тяжіє.

Соціально-економічна модель - це комплекс інститутів, що визначають характер соціальної та господарської системи в конкретних умовах розвитку даної країни або регіону, механізми, що забезпечують дієздатність інститутів, єдність правил, норм і звичаїв господарювання, форм і механізмів взаємодії суб'єктів господарського життя, регулювання господарського порядку та господарчих процесів із боку держави. Модель – умовне визначення сукупності найважливіших принципів, інститутів, форм і механізмів господарювання. Поверхневий рівень соціально-економічної моделі складають правові та організаційні інститути. Він базується на національній культурі господарювання.

В табл. 2.3. подано результати дослідження Г. Хофстедом господарських культур країни світу. Країни згруповані нами у відповідності з соціально економічними моделями, до яких переважно наближена національна культура.

Акцент зроблено на англосаксонській ліберальній моделі (протестантський капіталізм), узагальненій західноєвропейській соціал-демократичній (континентальній) моделі (католико-протестантський капіталізм), далекосхідній патріархально-корпоративній моделі (конфуціанський капіталізм). Безумовно, у межах кожної з узагальнених моделей можна виділити суттєві відмінності між окремими країнами та групами країн (Рис. 2.3).

Так, континентальна модель включає шведську «державу загального добробуту», німецьке соціальне ринкове господарство, французький дирижизм, італійський кооперативізм. Суттєві відмінності існують між соціально- економічними моделями країн Південно-Східної Азії. Більш детально зв'язок природно-кліматичних, соціокультурних, ідеологічних та правових чинників із світовими системами господарювання буде розглянуто у наступному питанні.

 

Таблиця 2.3







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1328. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...

Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2   Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК. Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления К = a2См/(1 –a) =...

Экспертная оценка как метод психологического исследования Экспертная оценка – диагностический метод измерения, с помощью которого качественные особенности психических явлений получают свое числовое выражение в форме количественных оценок...

Огоньки» в основной период В основной период смены могут проводиться три вида «огоньков»: «огонек-анализ», тематический «огонек» и «конфликтный» огонек...

Упражнение Джеффа. Это список вопросов или утверждений, отвечая на которые участник может раскрыть свой внутренний мир перед другими участниками и узнать о других участниках больше...

Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия