Студопедия — Вимова і наголос
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Вимова і наголос






Кожна людина під час спілкування прагне справити приємне враження на свого співрозмовника. Важливими складовими усного спілкування правильна вимова і наголос. Усі ці питання розглядає розділ мовознавчої науки – орфоепія.

Орфоепія (від грецького orthos – правильний, epos – мова) – це система загальноприйнятих правил літературної вимови, які забезпечують єдність звукового оформлення висловлювання відповідно до норм національної мови.

Основою правильної, літературної вимови є наявність нормальної артикуляційної бази, уміння правильно вимовляти звуки, інтонувати звуковий потік. Правильну артикуляцію слів допомагає випрацювати орфоепічний словник, спеціальні вправи.

Розрізняють два основні стилі вимови:

1. Повний – це вимова в офіційному публічному мовленні, перед великою аудиторією, по радіо, на телебаченні. Цей стиль відзначається особливою чіткістю.

2. Розмовний (звичайний) – не має підкресленої, спеціальної чіткості, використовується під час невимушеного спілкування.

Той, хто опанує обидва стилі вимови, вільно почуватиметься і під час офіційних виступів, і у вузькому колі співрозмовників.

Правильна, красива вимова значною мірою залежить від дикції – манери вимовляти слова, склади і звуки.

Причини помилок у вимові:

1. Українська вимова позначена говірковими діалектними особливостями, що не є нормативними. Позбутися їх можна шляхом корекції своєї артикуляції (наприклад, на південному заході України панує твердий р: [ говорат], [перевіраю], на південному сході – м'які ж, ш, р [базар'], [біж'ат'], [лош'а].

2. Кожна людина може мати індивідуальні особливості вимови, інтонування звуків. Якщо ці особливості не пов’язані з вадами мовного апарату, то їх можна позбутися шляхом тренування мовних органів правильно вимовляти звуки. Наприклад, оглушення дзвінких приголосних перед глухими [вашко], [звjаски].

3. Нерозрізнення вимовних норм української та російської мов. Наприклад, м'яке фрикативне г, близьке до х, українці переносять у російську мову, а в російській мові воно ближче до к [денег ], [дорог ].

4. Неправильна вимова слів іншомовного походження. Наприклад, і та и в іншомовних словах в українській мові вимовляються чітко, так, як і пишуться: д и наміка, д и ректор, асп і р и н, юр и ст, каб і нет.

У процесі мовлення не всі склади вимовляються з однаковою силою. Вимова одного зі складів з більшою силою називається наголосом. Голосний звук і склад, на який падає наголос, називається наголошеним, усі інші голосні і склади – ненаголошені.

Український наголос має такі особливості:

1. Наголос силовий, або динамічний. Це означає, що наголошений склад вимовляється з більшою силою, ніж усі інші.

2. Наголос вільний, тобто наголошеними можуть бути різні за порядком склади: сі-но, ка-за-ти, бу-ду-ва-ти.

3. Наголос в українській мові рухомий, тобто він може переміщуватися з однієї частини слова на іншу при зміні його форми: руки – руки (з закінчення на основу), жито – жита, ловити – ловлю (з основи на закінчення). Така зміна наголосу може відбуватись і при словотворенні: молодий – молодь (з закінчення на основу), високий – високо (з суфікса на корінь), молотити – молотьба (з суфікса на закінчення).

4. За допомогою наголосу іноді розрізняються лексичні значення слів: замок – замок, мука – мука, кредит – кредит, дорога – дорога, заняття – заняття, – та їхні граматичні форми: стіни (Р.в., одн.) і стіни (Н.в., множ.); виходити (недок. вид дієслова) і виходити (док. вид дієслова); дядьків (присвійний прикметник) і дядьків (Р.в., множ. іменника). Напр.: Дорга додому. Дорога серцю людина. Заняття до душі. Заняття з української ділової мови.

5. Більшість слів в українській мові має один наголос, але складні слова можуть мати їх два й більше: високопродуктивний, високошановний, авіаескадрилья, авіамоторобудування, багатомільйонний, гідроелектростанція. Один із наголосів у таких словах є завжди основним, а інші – побічними. Окремі слова мають подвійний наголос: алфавіт і алфавіт; Анастасія і Анастасія; простий і простий; простору і простору; хустки, але: дві хустки; професори, але два професори; сивіти і сивіти.

6. В українській мові існує значна група власних географічних назв із суфіксами -щин-, -чин -, у яких треба звернути увагу на вимову, напр.:

Київщина – (бо Київ)

Полтавщина – (бо Полтава)

Харківщина – (бо Харків)

Донеччина – (бо Донецьк)

7. Правильним є наголошення кінцевого складу у дієсловах типу: нести, везти, принести.

Слід звернути увагу і на віддієслівні іменники середнього роду на (-ання), вони наголошуються на тому складі, що й інфінітиви. Напр.: читати – читання, писати – писання, запитати – запитання, надбати – надбання, пізнати – пізнання, завдати – завдання, визнати – визнання.

8. Однаково наголошуються словосполучення: квартали будинків і квартали року. Пам’ятаймо і про наголошення таких часто вживаних іншомовних слів: діалог, каталог, монолог, міліметр, сантиметр, кілометр, демократія, бюрократія, аристократія, флюорографія.

9. Числівники в українській мові (на відміну від російської) 11, 14, 70, 80 та похідні від них наголошуються таким чином: одинадцять, чотирнадцять, сімдесят, вісімдесят.

Вимова одного зі слів чи словосполучення (для смислового виділення) з посиленням голосу називається логічним наголосом.

Важливою мовною ознакою є милозвучність мовлення, яка досягається природним чергуванням у мовленні голосних і приголосних звуків, можливістю змінювати звуковий склад слова, не змінюючи його значення. Наприклад, чергування у – в, і – й.

Ці дві риси наголошення помітно впливають на мелодику української мови, на її гнучкість, звучність, роблять її, разом з особливостями вимови, однією з наймилозвучніших мов світу. Наприклад,

Запитання для самоконтролю

1. З’ясуйте суть понять «культура мови» і «культура мовлення». Як вони взаємопов’язані?

2. Які чинники впливають на формування культури мовлення?

3. З’ясуйте суть поняття «мовна норма». Які існують види норм української літературної мови?

4. З’ясуйте суть понять «стиль», «стилістика». Які існують функціональні стилі сучасної української літературної мови?

5. Назвіть найважливіші риси й підстилі наукового стилю.

6. Які основні ознаки офіційно-ділового стилю? Назвіть його підстилі.

7. Назвіть сфери застосування й найважливіші риси публіцистичного стилю.

8. Зробіть порівняльний аналіз художнього і розмовного стилів.

9. Схарактеризуйте особливості публічної мови. З’ясуйте суть поняття «ораторська мова».

10. Які роди і види професійної публічної мови ви знаєте?

11. Назвіть етапи підготовки і виголошення промови.

12. Яка структура професійної публічної промови сформувалася ще в античні часи?

13. Які стилі вимови існують? Назвіть причини помилок при вимові.

14. Що називається наголосом? Назвіть основні особливості українського наголосу.

 








Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 3848. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Подкожное введение сывороток по методу Безредки. С целью предупреждения развития анафилактического шока и других аллергических реак­ций при введении иммунных сывороток используют метод Безредки для определения реакции больного на введение сыворотки...

Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...

ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ САМОВОСПИТАНИЕ И САМООБРАЗОВАНИЕ ПЕДАГОГА Воспитывать сегодня подрастающее поколение на со­временном уровне требований общества нельзя без по­стоянного обновления и обогащения своего профессио­нального педагогического потенциала...

Этапы творческого процесса в изобразительной деятельности По мнению многих авторов, возникновение творческого начала в детской художественной практике носит такой же поэтапный характер, как и процесс творчества у мастеров искусства...

Тема 5. Анализ количественного и качественного состава персонала Персонал является одним из важнейших факторов в организации. Его состояние и эффективное использование прямо влияет на конечные результаты хозяйственной деятельности организации.

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия