Організація і методика проведення тактико — стройового заняття з ротою

Тактико-стройові заняття є початковою формою бойового злагодження механізованої (танкової) роти і батальйону. Вони призначаються для відпрацьовування прийомів і способів спільних дій підрозділів роти (батальйону) і їхніх засобів посилення на поле бою.

У ході цих занять підрозділи навчаються діям у наступальному й оборонному бою, на марші й у розвідці, а також при розташуванні на місці в складі роти (батальйону).

Командири на тактико-стройових заняттях удосконалюють свої знання, уміння і навички в керуванні підрозділами (роботі на радіостанціях, подачі команд, сигналів).

Сутність тактико-стройових занять полягає в тому, що з підрозділами роти (батальйону) прийоми і способи дій у бою відпрацьовуються спочатку по елементах у повільному темпі, а потім разом у межах установленого нормативами часу. Ці дії і прийоми можуть повторюватися доти, поки ті, яких навчають, не навчаться виконувати їх правильно й у необхідному темпі.

Основним методом навчання на цих заняттях є тренування (вправа) у виконанні прийомів і способів дій на полі бою. Крім того, можуть застосовуватися пояснення (розповідь) і показ.

Тактична обстановка звичайно створюється для відпрацьовування кожного навчального питання, причому в такому обсязі, який би дозволяв якісно його відробити.

Як правило, тактико-стройове заняття проводиться на обладнаному тактичному навчальному полі. Якщо поблизу пункту дислокації такого поля немає, то заняття може проводитися і на необладнаній ділянці місцевості, ємність якої дозволяла б розмістити всі елементи похідного, передбойового і бойового порядку, а також забезпечити розгортання роти (батальйону) і згортання її. Для позначення противника широко використовуються табельні тактичні комплекти, а також підготовлені команди (групи). Навчання подоланню різних загороджень, руйнувань, діям на зараженій місцевості здійснюється з використанням устаткування танкодромів, автодромів, інженерних, хімічних містечок і інших об'єктів польової учбово-матеріальної бази.

З метою відпрацьовування питань взаємодії з підрозділами родів військ і спеціальних військ на майбутніх навчаннях тактико-стройові заняття з ротою (батальйоном) можуть проводитися разом з ними.

Тактико-стройові заняття з ротою (батальйоном) можуть проводитися як з висуванням техніки, так і без неї («піший по-машинному» чи «піший по-танковому»).

У цьому випадку підрозділи забезпечуються переносними радіостанціями, а також мегафонами, сигнальними прапорцями, а в нічний час — ліхтарями.

Кожна тема тактико-стройового заняття з ротою (батальйоном) включає один вид бою (бойового забезпечення) і відпрацьовується протягом декількох занять, тривалість кожного до 3–4 год.

Зміст тем і час на їхнє відпрацьовування визначаються програмою бойової підготовки, але кількість навчальних питань, що виносяться на кожне заняття, визначає керівник, з огляду на ступінь їхнього відпрацьовування на заняттях з відділенням і взводом.

Тактико-стройове заняття з ротою організує і проводить командир роти, з баталь­йоном — командир батальйону. З залученням підрозділів родів військ і спеціальних військ з ротою може проводити заняття командир батальйону, а з батальйоном — командир полку (його заступник).

Підготовка тактико-стройового заняття включає: визначення (уточнення) вихідну даних, розробку плану проведення заняття, підготовку району заняття і матеріального забезпечення, особисту підготовку керівника і підрозділів.

Вихідними даними для підготовки заняття є: тема, навчальні і виховні цілі, навчальні питання, склад прибулих на заняття підрозділів, час (удень, уночі), тривалість, район проведення, витрата моторесурсів і імітаційних засобів.

Усвідомлюючи тему заняття, командир роти (батальйону) повинен зрозуміти її зміст, визначити, які тактичні прийоми і дії і на тлі якої тактичної обстановки повинні бути відпрацьовані в ході заняття, з чого почати і чим закінчити відпрацьовування.

Щоб глибше усвідомити зміст майбутнього заняття, командир роти (батальйону) повинний вивчити керівні документи по темі і періодичній літературі, розібратися, які заняття по цій темі вже проведені і з якою якістю, які питання відпрацьовані недостатньо повно.

Навчальні і виховні цілі заняття визначаються в цілому для всього підрозділу, а також для кожної з категорій тих, яких навчають. Керівник поряд з навчальними цілями повинен визначити і конкретну виховну мету — які якості виховувати (формувати, виробляти, прищеплювати) у тих, яких навчають, у ході відпрацьовування навчальних питань.

На одному тактико-стройовому занятті з ротою (батальйоном) рекомендується відпрацьовувати 2–3 навчальних питання, що охоплюють визначений період бою.

Важливе значення для повчальності заняття має умілий вибір району його проведення. Звичайно він вибирається на тактичному навчальному полі чи на ділянці місцевості, що дозволяє якісно і повчально відробити всі навчальні питання. Наприклад, для відпрацьовування питання розгортання батальйону в перед бойовий і бойовий порядок ділянка місцевості повинна бути розміром не менш 2 км по фронті і 2–3 км у глибину з таким розрахунком, щоб можна було розмістити весь бойовий порядок батальйону. Навчання діям на марші, у розвідці повинно здійснюватися на місцевості, що має різноманітні ділянки рельєфу, предмети, перешкоди і спорудження, що викликають необхідність їхнього огляду.

При проведенні заняття по темах оборонного бою місцевість повинна сприяти потайливому розташуванню підрозділів, організації системи вогню і гарному огляду, а також дозволяти практично відпрацьовувати питання по інженерному устаткуванню. У ході проведення рекогносцировки району занять командир роти (батальйону) визначає: вихідне положення, порядок відпрацьовування кожного навчального питання і тактичну обстановку, порядок позначення дій супротивника і використання устаткування тактичного поля чи табельного тактичного комплекту для цього заходу й обсяг робіт з підготовки поля до занять.

Після визначення й уточнення вихідних даних керівник приступає до розробки плану заняття.

План проведення тактико-стройового заняття розробляється звичайно на схемі чи карті і включає: тему, навчальні і виховні цілі, час, місце проведення заняття, матеріально-технічне забезпечення, розробки, посібники і хід заняття (навчальні питання і розрахунок часу, дії керівника, схема дій тих, яких навчають,, сигнали керування).

У плані відбиваються також питання, що відпрацьовуються при русі до місця заняття і назад.

План проведення заняття з ротою затверджує командир батальйону звичайно за 3–4 дні, а з батальйоном — командир полку за тиждень до початку їхнього проведення.

Особовий склад підрозділів напередодні повинен вивчити положення статутів, наставлянь і іншу літературу по темі майбутнього заняття, а також міри безпеки. Гарною підмогою в підготовці може бути перегляд військово-навчального фільму по темі заняття.

Проведення тактико-стройового заняття. Перед виходом у район заняття командир роти (батальйону) перевіряє готовність підрозділів до відпрацьовування теми, наявність засобів матеріально-технічного забезпечення, справність техніки й озброєння, знання тими, яких навчають, теоретичних положень і мір безпеки. Рух у вихідне положення для початку заняття здійснюється в тактичній обстановці. У ході руху з ротою (батальйоном) відпрацьовуються раніше вже освоєні прийоми і дії, але потребуючі удосконалювання. Такими питаннями можуть бути: керування колоною за допомогою сигналів, які подаються прапорцями або ліхтарем (уночі), дії по сигналах оповіщення, подолання ділянок зараження, відображення нальотів повітряного і наземного супротивника і т.д.

При діях у пішому порядку висування до місця заняття може здійснюватися марш-кидком.

З виходом у район заняття керівник коротко підбиває підсумок діям підрозділів при висуванні.

Потім він повідомляє тему, мету заняття, перше навчальне питання і порядок його відпрацьовування.

Приступаючи до відпрацьовування навчального питання, керівник визначає прийоми і дії, які необхідно відробити, уводить підлеглих у тактичну обстановку, ставить задачу підрозділам і здійснює їхнє практичне навчання.

Спочатку керівник (якщо дозволяє зміст навчального питання) на одному з підготовлених взводів (рот) показує виконання прийому в цілому, а потім по елементах, супроводжуючи коротким поясненням. Після цього він дає команду підрозділам на заняття вихідного положення (посадку в машини, заняття опорного пункту, виходу на рубіж переходу в атаку і т.д.) і, переконавшись у готовності підрозділів, дає сигнал до початку дій і відповідно до створеної обстановки через оператора (старшого групи позначення супротивника) чи сам здійснює показ цілей і імітацію вогню супротивника.

Порядок навчання підрозділів повинний бути такий: спочатку керівник відпрацьовує прийом чи дію в повільному темпі в одному напрямку, а потім після відзначених недоліків — назад. В міру засвоєння підрозділами необхідних дій швидкість тренування зростає. Завершальним етапом відпрацьовування даного елемента є його виконання в темпі, обумовленому часом виконання нормативу. Після цього керівник переходить до відпрацьовування другого елемента навчального питання, що здійснюється в такій же послідовності, як і перший.

Знайшовши недоліки в діях підрозділу, керівник може призупинити тренування, викликати до себе офіцерів і вказати їм на допущені помилки і порядок їхнього усунення, після чого відновити її.

Відробивши навчальне питання по елементах, керівник переходить до тренування його в цілому. Вона продовжується доти, поки керівник не доможеться від підрозділу виконання передбачених навчальним питанням дій за часом, обумовлених нормативними показниками.

Відробивши перше навчальне питання, керівник будує підрозділ, проводить приватний розбір дій тих, яких навчають, у якому відзначає якість відпрацьовування навчального питання, дає оцінку діям підрозділів.

Відпрацьовування наступних навчальних питань здійснюється в такій же послідовності, як і першого.

Заключною частиною тактико-стройового заняття з ротою (батальйоном) є розбір.

Підготовка до розбору звичайно починається одночасно з розробкою плану проведення заняття і завершується після його проведення.

Розбір заняття командиром роти (батальйону) може здійснюватися безпосередньо перед усім підрозділом у полі, а потім у розташуванні роти окремо з офіцерами, або з усіма категоріями тих, яких навчають, у полі.

У ході розбору командир роти (батальйону) аналізує дії підрозділу при відпрацьовуванні кожного навчального питання, підкріплюючи свої висновки вимогами керівних документів; відзначає найбільш повчальні дії окремих військовослужбовців і підрозділів, а також недоліки, що мали місце на занятті; дає оцінку підготовленості кожного підрозділу і вказує, що необхідно зробити по усуненню виявлених недоліків.

Повернення в розташування рота (батальйон) здійснює в знову створеній тактичній обстановці.