Студопедия — Організація і методика проведення інструкторсько — методичних занять з командирами відділень
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Організація і методика проведення інструкторсько — методичних занять з командирами відділень






Інструкторсько-методичні заняття є однією з форм удосконалювання методичної майстерності командирів відділень (екіпажів) у проведенні тактико-стройових занять по одиночній підготовці і з відділенням (екіпажем). Вони плануються в ротному розкладі занять і проводяться із сержантами перед відпрацьовуванням кожної нової теми, по якій вони будуть проводити заняття з підлеглими.

Метою таких занять ставляться: перевірити знання сержантами теоретичних положень з питань майбутнього заняття і їхнє уміння правильно виконувати необхідні прийоми і дії; виробити в командирів відділень єдність поглядів на організацію заняття і використання найбільш доцільних методичних прийомів по ходу його проведення; підготувати сержантів до заняття із солдатами; удосконалювати їхні практичні навички, техніку виконання прийомів і дій на полі бою.

На цих заняттях сержанти виступають у ролі солдатів і командирів відділень, удосконалюючи свою одиночну підготовку, і одержують практику в проведенні тактико-стройового заняття.

Інструкторсько-методичні заняття організуються і проводяться, як правило, у масштабі роти, тому і керівником їх є командир роти.

Зміст теми інструкторсько-методичного заняття, його тривалість визначає командир батальйону. Звичайно інструкторсько-методичне заняття проводиться протягом 3–4 год.

Підготовка до інструкторсько-методичного заняття включає: визначення (уточнення) вихідних даних, розробку плану проведення заняття, підготовку району заняття і матеріально-технічного забезпечення, особисту підготовку керівника і підготовку тих, яких навчають.

Уточнюючи зміст теми майбутнього заняття, командир роти повинен вибрати ті питання, що найбільшою мірою характеризують дане заняття і можуть викликати утруднення в сержантів у методиці їхнього проведення.

Визначаючи навчальні і виховні цілі, командир роти повинний ясно представляти, чому необхідно навчити сержантів, які навички удосконалювати, які якості прищеплювати (виробляти).

При проведенні рекогносцировки він намічає ділянки місцевості для відпрацьовування кожного навчального питання, яку при цьому створити обстановку, як позначити супротивника. План проведення інструкторсько-методичного заняття складається в робочому зошиті і включає: тему, навчальні і виховні цілі, час, місце проведення заняття, матеріально-технічне забезпечення, посібники, навчальні питання і час, що відводиться на нього, дії керівника, дії тих, яких навчають.

План затверджується в командира батальйону за 2–3 дні до початку заняття.

При підготовці сержантів до заняття командир роти повідомляє їм тему, мету заняття і навчальні питання, звертає увагу на вивчення ними не тільки положень бойового статуту, настанов і посібників, але і методичних посібників по темі даного заняття. Крім того, сержанти в години самопідготовки продумують порядок і послідовність відпрацьовування навчальних питань, а також методичні прийоми, за допомогою яких можна повчально і цікаво навчати солдата.

Проведення заняття. Для проведення заняття звичайно із сержантів командир роти формує відділення.

Перед виходом у поле керівник перевіряє зовнішній вигляд і екіпірування тих, яких навчають, наявність матеріального забезпечення, нагадує міри безпеки на занятті.

Висування використовується з відпрацьовуванням тих практичних питань, що можуть бути застосовні і на майбутніх заняттях із солдатами. Такими питаннями можуть бути дії відділення при раптовому нападі наземного і повітряного супротивника, при подоланні ділянок зараження, руйнування, вогнищ пожеж і ін.

У районі заняття командир роти повідомляє тему, навчально-виховні цілі. Для визначення рівня знань тими, яких навчають, теоретичних положень статутів, наставлянь і методичних указівок Програми бойової підготовки і вихідних даних, необхідних для підготовки і проведення майбутнього заняття, може бути проведене опитування двох-трьох тих, яких навчають, по кожному навчальному питанню.

Приступаючи до вивчення першого навчального питання, командир роти називає елементи, по яких доцільно його відпрацьовувати, указує час, необхідний на навчання, а також, які при цьому відробити нормативи.

Якщо навчання здійснюється по одиночній підготовці, то він у посаді командира відділення зразково показує виконання прийомів і дій по навчальному питанню в цілому і по елементах, після чого вводить тих, яких навчають, у тактичну обстановку і приступає до тренування. При вивченні тактики дій відділення показ може не застосовуватися.

Тренування здійснюється так само, як на звичайному тактико-стройовому занятті, тобто спочатку по елементах у повільному темпі, а потім у цілому в темпі, обумовленому нормативним часом.

Після завершення тренування керівник дає вказівки сержантам про порядок навчання підлеглих прийомам і способам дій по даному навчальному питанню.

Переходячи до відпрацьовування другого навчального питання, командир роти може спочатку заслухати думки сержантів по створенню тактичної обстановки, позначенню супротивника, по яких елементах відробити навчальне питання, яке час на нього відвести. Потім по призначенню керівника один із сержантів відповідно до прийнятої методики здійснює відпрацьовування з відділенням даного навчального питання, після чого ті, яких навчають, обговорюють методичні прийоми, застосовувані в ході заняття. Наприкінці обговорення командир роти підбиває підсумок і дає вказівки про порядок відпрацьовування даного навчального питання.

З метою економії часу командир роти по окремих питаннях може обмежитися лише показом окремих методичних прийомів чи відданням вказівок і рекомендацій про порядок навчання солдата по тому чи іншому навчальному питанню.

Заняття завершується загальним розбором. У розборі командир роти аналізує дії тих, яких навчають, на занятті, підкріплюючи свої судження вимогами статутів, настанов і методичних документів, відзначає найбільш повчальні дії сержантів, а також недоліки, що мали місце на занятті. На закінчення керівник дає тим, кого навчають, загальні рекомендації з організації і методики проведення заняття із солдатами по даній темі.

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 4322. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Сосудистый шов (ручной Карреля, механический шов). Операции при ранениях крупных сосудов 1912 г., Каррель – впервые предложил методику сосудистого шва. Сосудистый шов применяется для восстановления магистрального кровотока при лечении...

Трамадол (Маброн, Плазадол, Трамал, Трамалин) Групповая принадлежность · Наркотический анальгетик со смешанным механизмом действия, агонист опиоидных рецепторов...

Мелоксикам (Мовалис) Групповая принадлежность · Нестероидное противовоспалительное средство, преимущественно селективный обратимый ингибитор циклооксигеназы (ЦОГ-2)...

ТЕРМОДИНАМИКА БИОЛОГИЧЕСКИХ СИСТЕМ. 1. Особенности термодинамического метода изучения биологических систем. Основные понятия термодинамики. Термодинамикой называется раздел физики...

Травматическая окклюзия и ее клинические признаки При пародонтите и парадонтозе резистентность тканей пародонта падает...

Подкожное введение сывороток по методу Безредки. С целью предупреждения развития анафилактического шока и других аллергических реак­ций при введении иммунных сывороток используют метод Безредки для определения реакции больного на введение сыворотки...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия