Студопедия — Категорії діалектики.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Категорії діалектики.






 

У категоріях діалектики фіксується, відображається загальне в речах. Отже, не береться до уваги те, що є у них конкретним, відмінним. Категорії є результатом дуже високого рівня процесу абстрагування.

Категорії діалектики – це всезагальні форми мислення, форми абстрагування, то вони не даються у відчуттях – їх не можна побачити, відчути, спробувати на смак тощо. Вони є результатом діяльності нашого мислення.

Категорії (від греч. kategoría – висловлення, обвинувачення; ознака) у філософії, найбільш загальні і фундаментальні поняття, що відбивають істотні, загальні властивості і відносини явищ дійсності і пізнання. Категорії виникли і розвиваються як результат узагальнення історичного розвитку пізнання і суспільної практики. Категорії філософії відрізняються від будь-яких понять своєю всезагальністю.

Основними категоріями діалектики є: суперечність, антагонізм, кількість, якість, міра, стрибок, заперечення, становлення, одиничне і загальне, причина і наслідок, форма і зміст, необхідність і випадковість, можливість і дійсність, частина і ціле, система, структура, елемент і т.п. є також парні філософські категорії: Одиничне, особливе і загальне, дійсність і можливість, причина і наслідок, необхідність та випадковість та ін.

Одиничне – це те неповторне, що належить тільки даному окремому предмету, його якісна відмінність від інших предметів і явищ (окреме явище, предмет, людина, рослина, планета, моральна настанова, одна конкретна дiя людини).

Загальне – це об'єктивно iснуюча спiльнiсть предметiв, явищ, властивостей, зв'язкiв. Загальне – це те, що повторюється в багатьох одиничних речах та явищах, сторона, складова цих одиничних реальностей. Прикладом загального може бути рослина, тварина, живий органiзм як клас об'єктiв реальної дiйсностi. Формою загальностi зв'язкiв в природi та суспiльствi виступає закон. ( «Всі яблуні – плодові дерева», як загальне виступає «плодові дерева».)

Проміжною ланкою між одиничним і загальним є особливе.

Особливе – це те, чим один предмет відрізняється від інших предметів і водночас зв'язаний з ними. (Наприклад, поняття «українець» виступає як загальне по вiдношенню до кожного українця, але як особливе по вiдношенню до поняття «слов'янин»).

Дійсність – це все те, шо реально існує і функціонує, містить в собі власну сутність і закономірність, а також результати своєї дії: дійсність є об'єктивна реальність у всій її конкретності і виявах.

Можливість – це те, що виникає на основі об'єктивних закономірностей, але ще не здійснилось, не стало дійсністю: воно може виникнути, існувати, стати дійсністю тільки за певних умов – сукупності сприятливих чи несприятливих факторів (Наприклад, тривала спека при бездощовій погоді викликає засуху, засуха – неврожай, той нестачу продуктів, їх нестача – голод, він – страждання, незадоволення та ін.Існує і багато можливостей, які можуть бути істотними або неістотними, а здійснення однієї можливості означає нездійснення інших можливостей.

Причина – явище, яке викликало інше явище. Наслідок – явище, яке зумовлено іншим явищем. Сам цей зв'язок називається причинним, або каузальним. Слід зауважити, що між причиною і наслідком існує строга послідовність у часі: спочатку виникає причина, а згодом — наслідок. (Все відбувається за правилом «після того, як»«настало те і те». (Наприклад, ніч не є причиною дня, хоч і передує йому, зима не є причиною весни і літа, тим більше молодість – не причина старості, причиною грому є не блискавка, хоча вона сприймається першою).

Причинний зв’язок може бути і необхідним, і випадковим.

Необхідність – це те, що здійснюється з внутрішньою неминучістю, що «повинно бути», «неможливо, щоб не було». Необхідність проходить у суворо визначеному порядку, при визначенні сукупності умов. Необхідність зв’язана з неминучістю, обов’язковістю і глибоко діючими причинами.(Так, закон всесвітнього тяжіння діє з необхідністю. Необхідним для живих організмів є обмін речовин).

Випадковість може бути, а може й не бути. (Зерно може склювати птах або воно може згнити від надлишку вологи; дитина може через хворобу не піти своєчасно в перший клас). Найглибша основа випадковості коріниться в тому, що світ не є якимось одним-єдиним причинно-наслідковим ланцюгом, їх безмежна кількість. В місцях переплетення тих чи інших процесів випадають окремі ланки, де і виникає щось випадкове. Випадковим стає подія, що не випливає з внутрішньої сутності того чи іншого процесу, воно тимчасове і нестійке, бо породжуюча його сила не в самому предметі, речі, явищі, а поза ним – у зовнішніх умовах і обставинах.

 







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 165. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Приложение Г: Особенности заполнение справки формы ву-45   После выполнения полного опробования тормозов, а так же после сокращенного, если предварительно на станции было произведено полное опробование тормозов состава от стационарной установки с автоматической регистрацией параметров или без...

Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...

Неисправности автосцепки, с которыми запрещается постановка вагонов в поезд. Причины саморасцепов ЗАПРЕЩАЕТСЯ: постановка в поезда и следование в них вагонов, у которых автосцепное устройство имеет хотя бы одну из следующих неисправностей: - трещину в корпусе автосцепки, излом деталей механизма...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия