Студопедия — Сутність пізнавального процесу та його структура.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Сутність пізнавального процесу та його структура.






 

Г носеологія – розділ філософії, в якому з'ясовуються природа пізнання, його рівні, методи, форми, закономірності, можливості, труднощі та суперечності. Метою гносеології, з одного боку, є пошук істини, з іншого саме пізнання. Це вимагає, по-перше, дослідження способів пізнання, по-друге, встановлення можливостей пізнання.

Орієнтація в світі завжди припускає адекватне відтворення дій­сності. Це відтворення і складає суть пізнавального відношення до світу.

Пізнання – це процес активного, цілеспрямованого, понятійного відображення дійсності у свідомості людини, спрямоване на отримання нового знання. Пізнавальна діяльність складається із взаємодії суб’єкта пізнання із об’єктом пізнання.

Суб’єкт пізнання – той, хто пізнає, здійснює пізнавальну діяльність (індивід, соціальна група).

Об’єкт пізнання – те, що пізнається (речі, явища, процеси та ін.). Об’єктом пізнання є не вся об’єктивна реальність, а лише та її частина, що введена у практику людства і становить коло її пізнавальних інтересів.

У філософії існують два протилежних підходи до з'ясування сут­ності процесу пізнання, його джерела, здатності людського розуму ві­добразити істину. Для ідеалістичної філософії пізнання – це процес діяльності самої людської свідомості, результат останньої. Зміст знан­ня з точки зору такого підходу ми ніби отримуємо не з об'єктивної дійсності, а з самої свідомості, котра є джерелом пізнання. Є філософи цього напрямку, які взагалі вважають неможливим пізнання сутності речей, бо, мовляв, людина здатна пізнавати лише явища.

Для матеріалістичної філософії пізнання процесом вияву самої сутності людини, її можливостей є адекватне відображення у свідомості того, що вона пізнає. Джерелом пізнання у такому розумінні є не свідо­мість людини сама по собі, а відображувана нею об'єктивна дійсність, яка не залежить від людини, її свідомості. Остання є лише засобом пі­знання, а не джерелом його, бо зміст знання знаходиться за межами свідомості.

Сучасна наукова гносеологія ґрунтується на та­ких принципах:

Принцип об'єктивності – найважливіший імператив теорії пізнан­ня. Він ґрунтується на визнанні будь-якого пізнавального об'єкта частиною об'єктивної реальності, незалежної від людини. Це вихідна вимога до дослідника – вивчати реальний об'єкт, як первинне начало, що знаходиться за межами людської свідомості та відображається нею.

Принцип пізнаванності – один з основних принципів наукової гносеології. Коротко його можна визначити так: світ пізнаванний, сут­ність речей і явищ потрібно з'ясовувати через тенденції (закони) їх ста­новлення та розвитку. Свідченням цього є досягнення в різних галузях науки та техніки.

Принцип відображення – полягає в тому, що знання, їх зміст є результатом рефлексії останніх у свідомості людини.

Принцип практики – це визнання за практикою ролі основного кри­терію істини, рушійної сили пізнання, його мети та джерела.

Принцип конкретної істини – можна сформулювати так: істина завжди конкретна, її можна точно визначити. По-перше, вона повинна бути зрозумілою, логічною. По-друге, конкретність істини означає, що кожне наукове положення, об'єктивний закон повинні роз­глядатися з урахуванням конкретних умов, в яких вони виявляються та діють. Наприклад, закон всесвітнього тяжіння в умовах Землі та Мі­сяця діє неоднозначно. На Землі, оскільки маса її більша, то більшим є і притягання.

П ринцип історизму – означає розгляд предметів, явищ чи процесів в їх розвитку, змінах, саморусі: як те чи інше явище виникло, які етапи у своєму розвитку пройшло і чим стало.

П ринцип єдності теорії пізнання та діалектики – важливим підґрунтям наукової гносеології та полягає у застосуванні в проце­сі пізнання законів, категорій та принципів діалектики.

Основні гносеологічні позиції щодо можливостей людського пізнання:

1. Гносеологічний оптимізм – визнає принципову можливість пізнання, тобто людське пізнання не знає меж і спроможне продукувати надійні, достовірні знання.

2. Агностицизм(грец. непізнаванний) – філософське вчення, яке заперечує можливість пізнання сутності речей і закономірностей розвитку дійсності.

3. Скептицизм (грец. skeptikos – недовірливий, той, хто досліджує) – філософське вчення, що піддає сумніву можливість достовірного пізнання об'єктивного світу.

 







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 184. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Анализ микросреды предприятия Анализ микросреды направлен на анализ состояния тех со­ставляющих внешней среды, с которыми предприятие нахо­дится в непосредственном взаимодействии...

Типы конфликтных личностей (Дж. Скотт) Дж. Г. Скотт опирается на типологию Р. М. Брансом, но дополняет её. Они убеждены в своей абсолютной правоте и хотят, чтобы...

Гносеологический оптимизм, скептицизм, агностицизм.разновидности агностицизма Позицию Агностицизм защищает и критический реализм. Один из главных представителей этого направления...

Характерные черты немецкой классической философии 1. Особое понимание роли философии в истории человечества, в развитии мировой культуры. Классические немецкие философы полагали, что философия призвана быть критической совестью культуры, «душой» культуры. 2. Исследовались не только человеческая...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит...

Кран машиниста усл. № 394 – назначение и устройство Кран машиниста условный номер 394 предназначен для управления тормозами поезда...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия