В) Болонська хартіяд) Програма «Освіта — Україна ХХІ ст.»
Контрольне завдання 45 1. Проаналізуйте комплекс факторів, які спричинили початок національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Основними причинами Національно-визвольної війни в середині XVII ст. були: 1.1. Причини політичного характеру - напередодні національно-визвольної війни в Україні не було своєї держави. Більша частина українських земель входила до складу Речі Посполитої, феодальне право якої відрізнялося особливою жорстокістю, а державні закони обмежувалися всевладдям магнатів і місцевої адміністрації. В українського народу фактично не було перспектив на повноцінний політичний розвиток за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої. Однією з причин війни стала невідповідність між набуттям козацтвом фактичного політичного лідерства в українському суспільстві та погіршенням його становища за «Ординацією 1638 p.», яку польський сейм ухвалив в січні 1639 р. Згідно з «Ординацією» реєстр зменшувався на 6 тис. і включав козаків, які не брали участь у повстаннях. При цьому ліквідувалося виборність козацької старшини, козацьке судочинство. Замість гетьмана призначався польський комісар. На посади полковників та осавулів призначалася представники польської або полонізованої шляхти. Селянам і міщанам заборонялося вступати до козаків. Козаки мали право оселятися тільки в прикордонних містах. 1.2. Причини національно-релігійного характеру - обмеження для українців у правах при обійманні урядових посад і роботі в органах самоврядування міст; нерівність у правовому та політичному становищі української православної шляхти, обмеження її інтересів з боку польських магнатів і шляхти; польські магнати й шляхта, католицьке духовенство презирливо ставилися до української мови та культури; після Берестейської церковної унії 1596 р. польська шляхта планомірно і цілеспрямовано запроваджувала серед українського населення католицизм, забороняла вживати українську мову в установах та навчальних закладах; стрімко зростав наступ католицизму й уніатства на права та свободи Української православної церкви: здійснювалася конфіскація її церковного майна і земель; впроваджувався обов'язковий податок для населення на утримання католицької й уніатської церков. 1.3. Причини соціального характеру - знищення природних багатств на українських землях (наприклад, спалення лісів зарадивиробництва і продажу на європейських ринках поташу); зростання панщини (5-6 днів на тиждень), натуральної та грошової ренти; збільшення податків і відпрацювань селян на користь держави; посилення особистої залежності селянина від польської шляхти та магнатів; розгул магнатсько-шляхєтської сваволі, посилення експлуатації з боку орендарів, які намагалися під час оренди землі отримати максимальний прибуток; більшість міст на території українських земель перебували в приватній власності, розвитку ремесла і торгівлі перешкоджав весь суспільно-політичний устрій Речі Посполитої з її анархією і сваволею, системою оренд і застав, постоями військ на утриманні міщан, митною системою; українці були позбавлені права працювати в цехах, а заняття ремеслом поза цехами суворо переслідувалося. Однією з важливіших передумов Національно-визвольної війни в соціально-економічній стало загострення суперечностей між двома протилежними типами господарювання: козацьким, який був фактично фермерським за своєю суттю, і фільварковим, що базувався на підневільній праці кріпаків-селян.
2. Якими були передумови створення політичних партій Східної України на початку ХХ ст., охарактеризуйте програмові засади найбільш впливових політичних сил. На початку XX ст. в українському національному русі просліджуються дві тенденції – посилення земсько-ліберальної опозиції царизмові та переростання українського культурно-просвітницького руху в політичний. Ліберальна опозиція – представники інтелігенції (службовці, лікарі, вчителі та ін.) все частіше висувала вимогу щодо надання політичних свобод, ліквідації пережитків кріпосництва у законодавстві, скликання Установчих зборів для розробки конституції. Питання про захист національних прав українців піднімалося за відзначення 35-річчя діяльності І. Нечуя-Левицького та М. Лисенка, відкриття пам'ятника І. Котляревському в Полтаві, проведення «банкетних кампаній» на честь 40-річчя судової реформи. 3. Уперше поселення носіїв трипільської археологічної культури дослідив: б) В. Хвойка 4. За літописними згадками засновниками Києва були б) Кий, Щек, Хорив 5. Кревську унію укладено між державами: в) Польщею та Литвою 6. У яких містах із наведеного переліку українські емігранти в першій половині ХХ ст. заснували вищі навчальні заклади? в) Прага 7. Встановіть відповідність між датами правління і: Іван Брюховецький - 1663 – 1668 Юрій Хмельницький - 1659 – 1663 Іван Самойлович - 1672 – 1687 Дмитро Дорошенко - 1665 – 1676
8. Визначте послідовність укладення міждержавних угод другої половини XVII ст. Б).г).а).в)
9) 9. Визначте важливу складову політики десталінізації (1953 – 1964 рр.): г) ліквідація системи ГУЛАГу, амністія та реабілітація незаконно засуджених
10. Постання в Україні руху «шістдесятників» зумовлено а) лібералізацією суспільно-політичного та духовного життя
11. Які верстви українського суспільства зникли наприкінці 1930-х рр.? в) селяни-власники, промисловці, підприємці
12. Встановіть хронологічну послідовність суспільно-політичних подій у СРСР – УРСР протягом 1950-х – 1970-х рр.: а) виступ Микити Хрущова на ХХ з’їзді КПРС з доповіддю «Про культ особи та його наслідки» г) суд у Львові над членами української робітничо-селянської спілки – Л. Лук’яненком, І. Кандибою та ін. б) поява праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» в) утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод
|
