Введение. У сучасній економічній науці приділяється велика увага дослідженню технологічних змінУ сучасній економічній науці приділяється велика увага дослідженню технологічних змін. Опубліковано багато робіт, присвячених вивченню різних інноваційних процесів, зрушень у галузевій структурі господарства, змін тих чи інших економічних пропорцій, що відбуваються під впливом НТП, і т. п. У той же час, незважаючи на порівняно непогану вивченість багатьох приватних проблем, окремих явищ і процесів, зв'язаних із НТП, залишається недослідженим ряд глибинних взаємозв'язків і залежностей, що визначають структуру техніко-економічного розвитку, без розуміння яких окремі розробки приватних проблем не складаються в цілісне представлення про НТП.Невивченість загальних закономірностей НТП виявляється, зокрема, у розриві, що зберігається, між макро- і мікрорівнем економічного аналізу. З одного боку, у дослідженнях окремих інноваційних процесів макроекономічний аспект обмежується звичайно аналізом впливу того чи іншого конкретного нововведення на макроекономічні показники чи вивченням загальної інноваційної активності в економіці (частоти появи нововведень і винаходів, швидкості їх практичного освоєння і поширення й інших середніх величин). З іншого боку, вивчення структурних зрушень зосереджується, як правило, на розгляді змін у галузевих і міжгалузевих пропорціях, у співвідношеннях між першим і другим підрозділами суспільного виробництва, частинами національного доходу, що направляються на споживання і нагромадження, і інших макроекономічних параметрів. Що ж стосується взаємозв'язку тих чи інших структурних зрушень з поширенням відповідних нововведень, то в кращому випадку такий взаємозв'язок лише констатується, а в багатьох роботах узагалі не згадується.
Список використаної літератури: 1. Анчишкин А. И. Наука. Техніка. Економіка. - М.: Економіка, 1986. - 215с. 2. Васильєва И. Н. Економічні основи технологічного розвитку. - М.: Банки і Біржі, 1995. - 165 с. 3. Глазьєв С. Ю. Економічна теорія технічного розвитку. М.: Наука, 1990. - 241 с. 4. Організаційно – економічні проблеми НТП /Під ред. Бялковской В. С. - М.: Вища школа, 1990. - 298с. 5. Бляхман Л. С. Економіка, організація керування і планування НТП. М.: Вища школа, 1991. - 228 с. 6. Дворцин М. Д. Основи теорій науково-технічного розвитку виробництва. М.: Изд. МИНХ ім. Г. В. Плеханова, 1988. — 251с. 1. Ананьєв. Інформаційні системи і технології в менеджменті: Текст лекцій / Укоопспілка; Львівська комерційна академія. — Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2003. 2. Вельбой В. Системи технологій: Посіб. для студ. екон. спец. вищих навч. закл.. — Хмельницький: ТУП, 2003. — 339с. 3. Демченко М. Системи технологій: Навч. посіб. / Донецька держ. академія управління. — Донецьк: Видавництво ДонДАУ, 2001. — 314с. 4. Дичковська О. Системи технологій галузей народного господарства: навч. посіб. для студ. вуз. / Ольга Василівна Дичковська,; Ольга Дичковська; М-во освіти України. Ін-т системних досліджень освіти; Тернопільська акад. народного господарства. - К.: ІСДО, 1995. - 311 с. 5. Дубровська Г. Системи сучасних технологій: навчальний посібник / Галина Дубровська, Анатолій Ткаченко,; М-во освіти і науки України, Черкаський інженерно-технологічний ін-т. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 351 с. 6. Осауленко І. А. Системи технологій: Конспект лекцій. — Черкаси: Черкаський ЦНТЕІ, 2004. — 79с. 7. Руденко П.О., Романенко В.П. Системи технологій. Конспект лекцій. Чернігів. 2002. - 155 с.
Содержание
Введение Мясная промышленность в 2005 году была представлены более 800 мясокомбинатов, а также несколькими тысячами цехов и подсобных предприятий общепита, осуществляющих переработку мяса. И, тем не менее, в настоящее время российский рынок мяса и мясопродуктов можно характеризовать как перспективный и динамично развивающийся. Согласно данным по динамике производства говядины, свинины и мяса птицы с 1999 – 2004 год представленным Госкомстатом Российской Федерации, можно отметить, что производство мяса крупного рогатого скота, свинины и птицы в России за рассматриваемый период было нестабильным. В результате на перерабатывающие предприятия поступало не только отечественное сырьё, но и в значительной степени импортное. В связи с этим становится ясным необходимость усиления контроля за его поступлением с учётом зон происхождения и по ходу технологического процесса переработки с целью недопущения выпуска недоброкачественной готовой продукции. Санитарное благополучие мясной продукции может быть гарантированно только при условии санитарно – гигиенической надёжности технологических процессов и реализации продукции. При оценке санитарного состояния предприятий мясной промышленности качества мяса и мясопродуктов решающая роль отводится объективным методам лабораторного анализа пищевых продуктов по микробиологическим показателям. Важной задачей науки является повышение уровня лабораторного контроля качества сырья и продукции в мясной промышленности путём совершенствования методов микробиологических, химических, гистологических исследований с применением новейшей аппаратуры. Огромное значение отводится предупреждению загрязнения сырья опасной микрофлорой из внешней среды по ходу технологического процесса – загрязнённые инструменты, руки, одежда персонала и др. Важной задачей науки является изучение и внедрение в производство новых конструкций и материалов, легко поддающихся очистке от посторонней микрофлоры, разработке новых, более простых методов обнаружения посторонней микрофлоры на мясе и мясопродуктах на различных стадиях технологического процесса и т.д. Для улучшения санитарного состояния мяса и удлинения сроков его хранения необходимо предупреждать эндогенные и экзогенные источники обсеменения туш микрофлорой, что возможно лишь в тех случаях, если на мясокомбинатах наряду с ветеринарно – санитарным контролем будет осуществляться микробиологический контроль и не только мяса, но и объектов внешней среды, соприкасающихся с мясом и мясопродуктами.
|
