Властивостей людиниДля вивчення нейродинамічних властивостей людини впродовж десятиліть розроблялася та удосконалювалася спец( іальна апаратура. Широке розповсюдження персональних ком( п’ютерів дозволило розширити можливості для отримання більш якісних та різноманітних даних. Наприклад, розроблена під керівництвом київського вченого М.В. Макаренка комп’ютерна система "Діагност(1" дозволяє от( римувати, автоматично реєструвати та статистично обробляти такі показники, як латентний період простої зорово(моторної реакції (ЛП ПЗМР), латентний період реакції вибору одного із трьох сигналів (ЛП РВ1(3), латентний період реакції вибору двох із трьох сигналів (ЛП РВ2(3), реакцію на рухомий об’єкт, а також функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП) та силу нервових процесів (СНП) за показниками швидкості, якості та кількості переробки інформації в двох режимах – "на( в’язаного ритму" та "зворотного зв’язку" [5]. Останні два показники надають можливість оцінити здатність вищих відділів центральної нервової системи забез( печувати максимально можливий для кожного індивіда рівень швидкої дії за безпомилковим диференціюванням позитивних і гальмівних подразників з урахуванням швидкості, якості та кількості їх переробки, які зумовлені не лише високо генетич( но детермінованими типологічними властивостями вищої не( рвової діяльності (ВНД), а й властивостями функції пам’яті, мислення, сприйняття та уваги. Як розумове навантаження для переробки інформації застосовуються предметні (геометричні фігури, кольори) та словесні (назви рослин, тварин і неживих предметів) символи. У режимі "оптимального ритму", тобто найбільш зручного для кожного індивіда, при пред’явленні та переробці розумово( го навантаження, проводиться вивчення параметрів сенсомо( торних реакцій різного ступеня складності – ЛП ПЗМР, ЛП РВ1(3 та ЛП РВ2(3. 1 7
О.М. Кокун «Психофізіологія» Для визначення ЛП ПЗМР досліджуваному пропонується при появі на екрані монітора сигналу у вигляді кольору, геомет( ричної фігури чи слів якнайшвидше правою (лівою) рукою на( тискати та відпускати кнопку перехідного пристрою. Прилад у реальному масштабі реєструє та відтворює на екрані середнє значення латентного періоду за 30 чи 50 застосувань одно( рідних подразників, а також інші статистичні показники. Для визначення ЛП PB1(3 пропонується при появі на ек( рані монітора сигналу червоного кольору, фігури "квадрат" або слів з назвами тварин якнайшвидше натискати та відпускати праву кнопку, а на інші сигнали кнопку не натискати. Крім попередніх показників, у даному випадку реєструється ще й кількість помилкових реакцій. І для визначення ЛП РВ2(3 пропонується при появі на ек( рані монітора сигналу червоного кольору, фігури "квадрат" або слів з назвами тварин якнайшвидше правою рукою натискати і відпускати праву кнопку; при появі сигналу зеленого кольо( ру, фігури "коло" чи слів з назвами рослин – лівою рукою ліву кнопку; на інші сигнали (жовтий колір, фігуру "трикутник" і слова з назвами неживих предметів) кнопок не натискати. З використанням двох інших режимів здійснюється діаг( ностування швидкісних та якісно(кількісних показників вла( стивостей ВНД (функціональної рухливості та сили нервових процесів). Особливістю режиму "нав’язаного ритму" є те, що складність завдання з диференціювання позитивних і гальмівних сигналів, які йдуть один за другим у різній послідовності, підвищується поступово (ступінчато) від досить простого (30 подразників за 1 хв.) до досить складного (150 подразників за 1 хв.). У режимі "зворотного зв’язку" при виконанні тестового завдання експозиція сигналу змінюється автоматично залеж( но від характеру відповідей: після правильної відповіді експо( зиція наступного сигналу скорочується на 20 мс, а після не( правильної, навпаки, подовжується на те ж значення. Діапазон коливань експозиції сигналу під час роботи знаходиться в межах 900–20 мс. 1 8
|
