Студопедия — Дисциплінарна різноманітність раціонального дискурсу
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Дисциплінарна різноманітність раціонального дискурсу






Сучасна тенденція спеціалізації в науці свідчить, що порушуються методологічні зв'язки між окремими регіонами знання, втрачаються генетичні й історичні зв'язки всередині поля знання. У результаті виникають проблеми в полі міждисциплінарної комунікації. Грані між окремими науковими дисциплінами й навіть цілими регіонами знання виявляються розмитими. Ноосферологія якраз виступає як дисципліна, яка створює умови для міждисциплінарної комунікації та інтеграції сучасного знання.

У античній грецько-римській інтелектуальній культурі знання виявляє себе в трьох основних видах: як природно-наукове (mathema), філософське (episteme) і гуманітарне (humaniora). Упродовж більше ніж двох з половиною тисяч років диспозиція та архітектоніка видів знання трансформувалися, але все ж таки незмінними залишалися їхні базові характеристики.

Раціональне знання – комплекс вербально-логічних інтелектуальних процедур, прийнятих поданим науковим співтовариством, характерними особливостями його є: понятійність, рефлексивність, критичність, логічний детермінізм. Воно характеризується впорядкованістю, категоріальністю. Кінцевою його метою є засвідчення в істинності (або помилковості) первинних посилань. Дискурс – це будь-яка стійка форма вислову, що зберігає свою внутрішню структуру в різних контекстах. Раціональне знання завжди дискурсивне.

Видами нераціонального роду знання можуть бути: чуттєве пізнання, емпіричне пізнання, інтуїтивне пізнання, містичне пізнання, виражене в образно-символічних формах. Кожній культурній епосі властивий той чи інший тип знання.

Тип знання – це специфічна, історично обумовлена фундаментальна характеристика раціонального дискурсу. Можна виділити: античний тип (episteme), середньовічний (doctrina), новочасний (scientia), сучасний (hermeneia), постсучасний (deconstruction) та постінформаційний (hyperdigitalisation).

Вид знання – універсальний спосіб існування знання раціонального дискурсу, що характеризується специфічними процедурами дослідження, власним предметом і методами. Основними видами є філософське, природничонаукове знання, соціально-економічне, гуманітарне та ноосферологія. Проте такі дисципліни як філософія, математика та ноосферологія можуть бути виділені особливо у відповідності до предмету й методів.

Ноосферологія – це актуальна інтерпретація вчення про ноосферу. Відповідно до поставлених завдань вирізнимо теоретичну й практичну частини. Теоретична ноосферологія займається фундаментальними проблемами походження та трансформації ноосфери, досліджує епістемологічні аспекти ідеї ноосфери, евристичний потенціал поняття ноосфери та можливості міждисциплінарної кооперації вивчення ноосферної реальності. Прикладна ноосферологія вивчає можливості створення достовірної системи опису, моделювання, моніторингу, прогнозування, управління й контролю технологічно забезпеченої розумної діяльності на планетарному рівні (біосферні й ноосферні процеси).

Фундаментальними характеристиками ноосферології є:

1) Системність.

2) Комплексність.

3) Історичність.

4) Міждісциплінарність.

5) Прогностика.

6) Глобальність.

Перед дослідниками постає завдання уточнення концептуального каркаса теоретичної ноосферології. Необхідне вивчення біосферного впливу на формування ноосфери і, навпаки, досліджувати дію ноосферних трансформацій на біосферу. З появою нової інформації про історію Землі, антропогенез, уточнення генетичних даних про еволюцію людини, про особливості процесу енцефалізації, необхідно моделювати прогнози основних тенденцій. Особливої уваги вимагають проблеми, пов'язані з прискоренням конвергенції емерджентних технологій. Ця дисципліна зберігає тематичну й методологічну спадкоємність з ученням В.І. Вернадського. У той же час розвивається інноваційна методологічна стратегія міждисциплінарного теоретизування про ноосферу.

 







Дата добавления: 2015-06-15; просмотров: 414. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Этапы творческого процесса в изобразительной деятельности По мнению многих авторов, возникновение творческого начала в детской художественной практике носит такой же поэтапный характер, как и процесс творчества у мастеров искусства...

Тема 5. Анализ количественного и качественного состава персонала Персонал является одним из важнейших факторов в организации. Его состояние и эффективное использование прямо влияет на конечные результаты хозяйственной деятельности организации.

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Плейотропное действие генов. Примеры. Плейотропное действие генов - это зависимость нескольких признаков от одного гена, то есть множественное действие одного гена...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия