Студопедия — Збройні сили України: міф чи реальність
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Збройні сили України: міф чи реальність






Сьогодні українська армія перебуває у небоєздатному стані. У той час, як інші держави нарощували боєздатність, надаючи величезні кошти на закупівлю нового озброєння, фінансування армії в Україні обмежувалось лише скудною заробітною платою для військовослужбовців.

Як же сталося так, що колись друга за військовим потенціалом армія у світі, сьогодні виявилась роззброєною та неготовою захищати свою цілісність на фізичному рівні?

Проаналізувавши декілька гострих публікацій із журналу «Універсум», можна знайти відповідь на питання: «Як ми до такого дожились?». Ось у публікації за 2014 рік подане чітке пояснення, чому Україна втратила свій військовий потенціал.

Ось інтерв’ю з начальником кафедри стратегії Академії Збройних Сил України, генерал-лейтенантом Олексієм Лавренюком:

Скажіть, як сталося, що Україна, володіючи могутнім військовим потенціалом, зараз, по суті, залишилася роззброєною? А якщо армія не здатна захистити державу?.. Одне слово, як ми дійшли до такого життя?

На що генерал Лавренюк відповів:

— Ви поставили складне запитання — швидше політичне, ніж військово-професійне.

Група військ, яка перебувала в Україні в часи СРСР, була другою за могутністю і потужністю після групи військ, що дислокувалась у Німеччині. В колишньому Радянському Союзі не було сильнішої групи військ від тієї, що розміщувалась в Україні.

Що сталося? Вищі керівники СРСР вже розуміли, що Союз розпадається, і вони змусили Україну перегнати за Урал близько 700 танків, близько тисячі БМП, бетеерів і самохідну артилерію. Це був перший етап, і ніхто не підозрював, шо коїться.

Ще при Горбачові та його команді були знищені оперативні ракети радіусом дії до 500 кілометрів. Були перекинуті в Росію літаки, гелікоптери, забрані радіостанції, радіолокаційні комплекси. Нібито все бралося на ремонт, а насправді це робилося, щоб знекровити Україну.

Другий етап був тоді, коли Україна стала незалежною. У президента Клінтона є радник — жінка, яка консультує його з секретних питань. Три роки тому вона заявила, що з українськими ЗС треба вчинити так, як зробили з Київським військовим округом.

Так вийшло, що до Києва вона приїхата за два дні до того, як було прийнято рішення про скорочення округів. Я б не хотів говорити, яку роль вона в цьому зіграла. Та хочу наголосити, що все, що робиться в Україні, дуже чітко сплановано: демонтувати Збройні Сили, демонтувати військово-промисловий комплекс і найголовніше — дискредитувати Збройні Сили та генералітет, прищепити людям неповагу до армії, зрівняти генералів з офіцерами, офіцерів — із сержантами і солдатами.

Тому не випадково 80 тисяч офіцерів не мають квартир. Заробітна плата генерал-лейтенанта, начальника управління сьогодні менша, ніж командира взводу початку 90-х років.

Це робиться з однією метою: генерали мають піти зі Збройних Сил, вчені повинні також піти, усі, хто пов’язаний з розбудовою ЗС, мають повернутися до цього завдання спиною, переїхати в інші держави, знайти собі роботу в торгівлі, комерції і т. д. Це дуже добре спланована акція, яка ще має і третю складову.

Під приводом того, що бракує грошей, почали скорочувати Збройні Сили не шляхом зменшення кількості гарнізонів, а зменшуючи кількість батальйонів і рот і, по суті, всі полки, батальйони, дивізії перетворили в сторожів, котрі охороняють велику кількість гарнізонів.

Але в разі потреби вони не воюватимуть, бо їх нема як боєздатних одиниць, а є маса всіляких структур, які ніхто не скорочує. А треба зробити так: є, приміром, 10 тисяч структур — скоротити їх до трьох тисяч, а полки, укомплектовані на 30 відсотків, укомплектувати на 90, щоб у будь-який момент, коли в цьому виникає потреба, — Президент віддає наказ, і війська відразу діють. А нині вони діяти не можуть.

Інший момент. Забороняється призивати офіцерів, сержантів і солдатів запасу на перепідготовку. Ніхто впродовж п’яти років не бачив військових спеціалістів на перепідготовці. У пошуках шматка хліба вони перебувають у Москві, Тюмені, а в нас думають, що в Україні є грізне військо.

Насправді сильної армії, яка повинна захищати Батьківщину, в нас нема, та армія, яка зараз є, покликана лише забезпечити розгортання ЗС. Основне завдання мали б розв’язувати ті, хто буде призваний, а їх треба щороку навчати…

Відсутність військової стратегії також передбачена тим, що Росія усіляко перешкоджала творенню могутньої Української армії, про що свідчить одна із публікацій журналу «Універсум» «Збройні сили України: міф чи реальність?». Варто розглянути основні події, що розгорталися довкола української армії:

1. Ось лише кілька прикладів того, як стараннями своїх журналістів «Изве стия», одна з найоб’єктивніших московських газет, формує громадську думку:

«Правда, при нынешней раскладке политических сил, припрезиденте Ельцине в Москве и президенте Кравчу ке в Киеве крупномасштабная российско -украинская война все еще кажется невозможной. Но политические равновесия не вечны, и тем более не вечны по литики»; «Такое впечатление, что все готовятся к войне другсдругом. Конечно, «готовятся» — этосказано чересчур резко. Но уже одно то, что это предположение произносится вслух, означает: ве роятность боевых действий между членами Содружства совсем не исключена»

Себто після таких слів будь-які спроби формування українського військового потенціалу розглядалося б як підготовка до війни. Стосовно ядерного обеззброєння велися довгі дискурси щодо того, хто забезпечить гарантії суверенності держави, якщо вона позбудеться ядерного потенціалу?

2. «Президент Леонід Кравчук в інтерв’ю італійській газеті «Стампа» цілком слушно відзначив: «Припустимо, що ми ви — веземо з України всю ядерну зброю і станемо без’ядерною державою. Ми цього й хочемо. Але які будуть га рантії нашої безпеки? Безпеку Німеччини, на приклад, гарантує НАТО. Хто ж буде забезпечувати безпеку України? Росія? Можли во, ми й були б згідні на це, але Росія пості йно пред’являє нам територіальні претензії»

Звісно були певні усні домовленості, але вони не були офіційно затверджені жодним законодавчим органом жодної з країн, що робить його фактично папірцем для підтирання. Та й США відмовчалося в свою чергу, а зате Україна почала швидко позбуватися ядерної зброї. Опісля Україна обрала для себе пацифізм в плані накопичення військового потенціалу. Відтак наслідки такої позиції вельми невтішні.

3. Нинішня пацифістська позиція України може призвести (як і в 1918 році) до вельми драматичних наслідків. Адже не озброєним оком видно, як під імперські знамена потяглися, здавалось би, кращі представники російської демократичної інтелігенції. І не з доброго дива міністр закордонних справ Росії Андрій Козирєв змушений констатувати: «То, что происходит сейчас у нас (в Росії. — О. Р.), — похоже на 1933 год в Германии, когда часть демократов стала переходить на националистические позиции...»

 







Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 296. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Огоньки» в основной период В основной период смены могут проводиться три вида «огоньков»: «огонек-анализ», тематический «огонек» и «конфликтный» огонек...

Упражнение Джеффа. Это список вопросов или утверждений, отвечая на которые участник может раскрыть свой внутренний мир перед другими участниками и узнать о других участниках больше...

Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...

Сравнительно-исторический метод в языкознании сравнительно-исторический метод в языкознании является одним из основных и представляет собой совокупность приёмов...

Концептуальные модели труда учителя В отечественной литературе существует несколько подходов к пониманию профессиональной деятельности учителя, которые, дополняя друг друга, расширяют психологическое представление об эффективности профессионального труда учителя...

Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.007 сек.) русская версия | украинская версия