Студопедия — Правильно Неправильно. форматний хворматний
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Правильно Неправильно. форматний хворматний






факт хвакт

фарба хварба

фах хвах

фахівець хвахівець

феномен хвеномен

форматний хворматний

функціонувати хвункціонувати

хвала фала

хвороба фороба

Фонетичні помилки – це суто вимовні недогляди, що виявляються у вимові різних варіантів звуків, наприклад: вимова [л'] замість [л]: л е кція – л є кція, тел е грама – тел є грама; вимова [і] замість [и] у словах іншомовного походження: д и ректор – д і ректор, т и раж – т і раж, с и мпозіум – с і мпозіум, ц и ркулярний – ц і ркулярний.

Вимова голосних звуків

Усі голосні звуки під наголосом вимовляються чітко й виразно: постанова, план, гарантійний, витяг, видавець, мудрість. В інших позиціях вимова голосних має такі особливості:

1. Голосні [а], [і], [у] – в усіх позиціях вимовляються виразно, чітко:

[знати] – знати;

[пунктуал'н'іс'т'] – пунктуальність;

[з'в'ітувати] – звітувати.

У деяких словах на початку слова голосний [і] вимовляється з наближенням до [и]:

инод'і] – іноді

инколи] – інколи

инде] – інде

иншиĭ] – інший

2.Звук [о] вимовляється виразно й здебільшого не змінюється; лише
перед складом з постійно наголошеним [у] й [і] вимовляється з
наближенням до [у].

3. Звуки [е], [и] в ненаголошеній позиції вимовляються нечітко:

[е] – з наближенням до [и]

[меита] – мета;

[реиагувати] – реагувати;

[меин'і] – мені.

У ненаголошеній позиції в кінці слова звук [е] вимовляється чітко:

[р'іўне] – Рівне;

[поле] – поле.

[и] – з наближенням до [е]

 

[виедаток] – видаток;

[обвиенувачеин': а] – обвинувачення;

[сиестеиматичниеĭ] – систематичний.

Звуки [е], [и] в наголошеній позиції вимовляються чітко:

[полем'іка] – полеміка.

[вибори] – вибори.

[креидит] – кредит.

Вимова приголосних звуків

1. Дзвінкі приголосні [б], [д], [ґ], [ж], [з], [дж], [дз] в кінці слова й
перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко:

[наро д ] – народ;[нака з ] – наказ;[чиемду ж ] – чимдуж;[на д то] – надто;[дов'ідка] – дові д ка.

Примітка. З усіх дзвінких приголосних тільки глотковий звук [г] вимовляється як [х]: [лехко] – легко; [н'іхт'і]нігті; [вохко] – вогко.

2. Глухі приголосні [п], [т], [к], [ш], [с], [ч], [ц] перед дзвінкими в межах слова вимовляються дзвінко:

[проз'ба] – орфографічно просьба; [воґзал] – вокзал; [бород'ба] – боротьба.

3. Оглушуються прийменник і префікс з- перед глухими приголосними:

[с тобойу] – орфографічно з тобою; [счистити] – зчистити.

4. Префікси роз-, без- через- можуть вимовлятися дзвінко й глухо
(залежно від темпу мовлення):

[розписка] і [росписка] – розписка;

[беизпомиелковиĭ] і [беиспомиелковиĭ] – безпо­милковий.

5. Губні [б], [п], [в], [м], [ф], шиплячі [ж], [ч], [ш] (крім подовжених)
та задньоязикові [ґ], [к], [х] в кінці слова та складу вимовляються
твердо:

[с'і м ] – сім; [велие ч ] – велич; [пишеи ш ] – пишеш; [пози ч те] – позичте; [с'м'і х ] – сміх.

Лише перед [і] ці приголосні вимовляються як напівм'які: [ в 'італ'ниĭ] – вітальний; [ б 'іограф'ійа] – біографія; [ ш 'іс'т'] – шість.

[ х 'ід] – хід;

[ к 'ілограм] – кілограм.

Подовжені шиплячі вимовляються як напівм'які: [роздор'іж': а] – роздоріжжя; [р'іч': у] – річчю.

6. В українській мові слід розрізняти звуки [г] і [ґ]. Приголосний звук
[ґ] вимовляється у власне українських словах, а також зукраїнізованих словах іншомовного походження. Найповніший реєстр слів з літерою ґ, що позначає задньоязиковий зімкнений дзвінкий звук [ґ], подано в «Українському орфографічному словнику», яким варто послуговуватися, оскільки звук ґ вживається не лише відпо­відно до норми, а й на власний розсуд мовців. Подаємо найбільш уживані слова:

ґазда ґречний ґрунтозахисний

ґаздувати ґречність ґрунтознавство

ґанок ґречно ґрунтообробний

ґрати ґрунт ґрунтуватися

ґатунок ґрунтовий ґудзик

7. Буквосполучення дж, дз можуть позначати один звук і вимовляються як африкати [дз], [дж]:

[ дз вониек] – орфографічно дзвоник;

[прису дж увати] – присуджувати;

[в'ідр'а дж еин': а] – відрядження;

[нагоро дж еин': а] – нагородження.

Роздільна вимова цих звуків [д] і [з], [д] і [ж] є порушенням орфоепіч­них норм. Як два окремі звуки вони вимовляються тоді, коли належать до різних частин слова, наприклад до префікса й кореня:

[в'ід-зиивати] – орфографічно відзивати;

[п'ід-з'в'ітниĭ] – підзвітний;

[п'ід-жеину] – піджену.

8. Передньоязикові [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н] перед наступними м’якими приголосними та перед [і] вимовляються м’яко:

[маĭбут'н'е] – орфографічне майбутнє; [п'іс'н'а] – пісня; [горд'іс'т'] – гордість.







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 890. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

САНИТАРНО-МИКРОБИОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВОДЫ, ВОЗДУХА И ПОЧВЫ Цель занятия.Ознакомить студентов с основными методами и показателями...

Меры безопасности при обращении с оружием и боеприпасами 64. Получение (сдача) оружия и боеприпасов для проведения стрельб осуществляется в установленном порядке[1]. 65. Безопасность при проведении стрельб обеспечивается...

Весы настольные циферблатные Весы настольные циферблатные РН-10Ц13 (рис.3.1) выпускаются с наибольшими пределами взвешивания 2...

Этапы творческого процесса в изобразительной деятельности По мнению многих авторов, возникновение творческого начала в детской художественной практике носит такой же поэтапный характер, как и процесс творчества у мастеров искусства...

Тема 5. Анализ количественного и качественного состава персонала Персонал является одним из важнейших факторов в организации. Его состояние и эффективное использование прямо влияет на конечные результаты хозяйственной деятельности организации.

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.007 сек.) русская версия | украинская версия