Тема: Особливості складання раціонів для ремонтного молодняку та худоби на відгодівліМета заняття:Оволодіти особливостями розрахунку раціонів для ремонтного молодняку та худоби на відгодівлі за допомогою комп’ютерної програми «КОРАЛ - Годівля вирощуваної худоби». Наочні приладдя і обладнання:робочі зошити, комп’ютерна техніка, довідники, індивідуальні завдання видані викладачем. Методика і хід виконання завдання:Нормовану годівлю молодняку великої рогатої худоби здійснюють відповідно до розподілу в майбутньому за виробничим призначенням вирощених тварин. За типом годівлі худоби, яку планується одержати в результаті вирощування, визначають склад і структуру раціонів молодняку у віці від 5 до 24 міс. Від 6...7 і до 16...18 міс молодняк великої рогатої худоби характеризується інтенсивним ростом кісткової і м'язової тканин. Завершується функціональне становлення передшлунків, статевих органів, настає статева зрілість. У цей період важливо запобігти як надмірній статевій скороспілості, так і пізньоспілості. Наслідки надмірної статевої скороспілості особливо негативно проявляються у телиць: після багаторазової овуляції до першого парування у них часто виникають розлади статевої функції (кіста яєчників), що викликає перегули. Ремонтних телиць слід годувати так, щоб вони до запланованого віку парування досягали не менше 70% живої маси дорослих корів. Тому оптимальними вважаються плани росту, які передбачають досягнення телицями до віку першого отелення живої маси не менше вимог стандарту для порід: дрібних - близько 400 кг, середніх - 500 і великих - 570 кг. У товарних господарствах телиць вирощують переважно при підвищеному рівні годівлі у перші 6...8 міс життя і помірному - протягом періоду статевого дозрівання та інтенсивного розвитку молочної залози. Споживання сухої речовини телицями з розрахунку на 100 кг живої маси становить: 2,4...3 кг у віці 7...12 міс, 2,1...2,3 - у 13...18 міс, 1,8...2,2 кг - у 18...28 міс при енергетичній поживності сухої речовини 0,7...0,9 корм. од. На ріст молодняку значною мірою впливає рівень протеїнового живлення. Визначено, що в складі приросту живої маси телят міститься 55% протеїну, у старших тварин — близько 25%. Тому з віком норму перетравного протеїну з розрахунку на 1 корм. од. зменшують, хоча потреба в абсолютній його кількості зростає. З розрахунку на 1 корм. од. у раціоні телиці віком 7...9 міс повинно міститися 100 г перетравного протеїну, 10...12 міс - 95...100 і 13...18 міс - 90...95 г. Цукро-протеїнове відношення рекомендується підтримувати на рівні 0,8...1,0:1. Оптимальний вміст клітковини в раціонах 7...12-місячних телиць становить 22, старшого віку - 24...28% від вмісту сухої речовини; жиру - у 7...8 міс - 5, у більш старшому віці - близько 3%. Потреба в мінеральних речовинах та вітамінах зростає залежно від віку тварин. Основу зимових раціонів телиць становлять грубі й соковиті корми, зокрема з розрахунку на 100 кг живої маси їм дають 2...3 кг сіна, до 5...6 силосу і 1,5...2,0 кг сінажу. До половини даванки силосу й сінажу за енергетичною поживністю можна замінити коренебульбоплодами, а за нестачі сіна до 30% його даванки в раціонах телиць старше року - соломою ярих культур. Витрати концентрованих залежать, насамперед, від якості об'ємистих кормів. Наприклад, мінімальна даванка (0,4...0,5 кг/добу) концкормів може забезпечити середньодобові прирости телиць старше року 600...650 г при згодовуванні високоякісних сіна, силосу, сінажу та коренеплодів. Залежно від природно-економічних умов та якості об'ємистих кормів структуру раціонів ремонтних телиць можна змінювати в певних межах: сіно, солома - 20...24%, силос - 28...40, сінаж -23...35, коренеплоди - 10...20, концкорми - 15...25%. У зимових раціонах молодняку часто спостерігається нестача фосфору. Для її покриття використовують такі мінеральні добавки, як моно- і динатрійфосфат, діамонійфосфат та ін. У районах з низьким вмістом мікроелементів у кормах їх уводять у раціони у вигляді відповідних солей. Нестачу вітамінів покривають застосуванням вітамінних препаратів. У зимовий період доцільна дворазова годівля молодняку. Порядок роздавання кормів установлюють такий же самий, як і для дорослої худоби: спочатку згодовують концентровані, потім соковиті та грубі корми (вранці комбікорм і сінаж або буряки, увечері - сіно й силос). У літній період основним для телиць є зелений корм, орієнтовна добова даванка якого (враховуючи пасовище) залежно від віку повинна бути такою: у 7...9 міс - 18...22 кг, 10...12 міс - 22...26, 13...15 міс - 26...30, 16...18 міс - 30...35, у 18...24 міс - 35...40 кг. При високій якості зелених кормів концентровані телицям 7...12-місячного віку використовують лише для балансування раціону, а старшим їх можна не давати. Не слід випасати молодняк на конюшинових і люцернових
Орієнтовні добові раціони для ремонтних телиць і племінних бугайців, на одну голову за добу, кг
Племінних бугайців вирощують на фермах племінних заводів та спеціалізованих елеверах при племпідприємствах. Планом росту передбачається середньодобовий приріст їх 800...1000 г та досягнення ними живої маси у 16 міс 380, 450 і 500 кг відповідно до породи. Потреба бугайців 7...12-місячного віку в сухій речовині становить 2,2...2,8 кг, 13...16-місячного - 2,0...2,2 кг на кожні 100 кг живої маси при концентрації енергії в 1 кг сухої речовини 0,85...0,95 корм. од. Племінні бугайці віком 7...16 міс на 1 кг приросту потребують 6...9 корм.од. Нормами годівлі їх передбачена витрата 110 г перетравного протеїну з розрахунку на 1 корм. од. у віці 7...8 міс і 100...105 г - у віці 11...16 міс. Порівняно з ремонтними телицями бугайцям згодовують більше концентрованих кормів. Годують їх за типовими подекадними раціонами, до складу яких залежно від віку включають: 4...8 кг сіна, 6...8 силосу і 1,8...3,5 кг концкормів на одну голову за добу. Силос повністю або частково можна замінити за енергетичною поживністю відповідною кількістю сінажу. Влітку бугайцям дають переважно зелені і концентровані корми. Інтенсивне вирощування молодняку на м'ясо передбачає одержання середньодобового приросту 800...1000 г та доведення живої маси тварин при реалізації до 400...450 кг у віці 15...18 міс при витратах 7...8 корм.од. на 1 кг приросту. Відгодівля худоби. Відгодівля - це нормована годівля призначених на м'ясо тварин, яка спрямована на одержання в найкоротший термін запланованого приросту їх живої маси за рахунок інтенсивного нагромадження структурних і резервних речовин (білка, жиру та ін.) при економному витрачанні кормів. У виробництві м'яса використовують властивість тварин збільшувати живу масу в процесі росту й розвитку та їхня здатність до відгодовування. Збільшення кількості власне м'яса (м'яких тканин без жирової тканини) в тілі тварин залежить від їхнього віку, породи, статі та інтенсивності росту. Відгодовування характеризується відкладанням майже виключно жиру. За віком худоби, яка надходить на відгодівлю, та умовами її попереднього вирощування розрізняють такі типи відгодівлі: інтенсивна (швидкісна) відгодівля молодняку, дорощування й відгодівля молодняку, який затримався в рості,та відгодівля дорослої худоби. Інтенсивну (швидкісну) відгодівлю молодняку застосовують для виробництва маложирної або напівжирної яловичини і щільних (цупких) важких шкур. Жива маса худоби найпоширеніших порід у віці 15...18 міс досягає 450...500 кг при витратах 7...8 корм. од. на 1 кг приросту живої маси. Середньодобовий приріст живої маси становить 0,8...1,2 кг. Відгодівля молодняку, вирощеного в умовах недостатньої годівлі, спрямована на одержання жирної яловичини з великою кількістю підшкірного й порожнинного жиру. Тварин, які з різних причин на окремих стадіях розвитку мали низьку швидкість росту, спочатку дорощують, а після досягнення ними заводських кондицій - відгодовують. Відгодівля дорослої худоби (вибракуваних корів) спрямована на підвищення їхньої вгодованості та одержання жирної яловичини. Ефективність відгодівлі перебуває у прямій залежності від її тривалості. Тому в практиці намагаються створити усі умови для того, щоб строки відгодівлі худоби були максимально скорочені. Тривалість відгодівлі залежить від породи, віку, вгодованості та рівня годівлі тварин. Молодняк віком до року відгодовують протягом 6...7 міс, а тварин у віці 1,5...2 роки і дорослу худобу - 3...4 міс. Відгодівля вибракуваних корів нижчесередньої вгодованості може тривати близько 90, середньої - до 60 днів. Норми годівлі молодняку великої рогатої худоби, на відгодівлі визначають за живою масою тварин та запланованим середньодобовим приростом. При визначенні норм годівлі дорослої худоби, крім зазначених показників, враховують також вгодованість тварин на певний період - початок, середина, кінець відгодівлі. Для зниження собівартості виробництва яловичини незалежно від типу відгодівлі худоби слід використовувати дешеві корми - відходи переробки сільськогосподарської сировини (жом, барда, м'язга тощо). Можна відгодовувати її на силосі, сінажі, доповнюючи раціон невеликими кількостями коренеплодів і концентрованих кормів, а також випасаючи тварин (нагул). Оскільки більшість кормів, які використовують для відгодівлі худоби, бідні на протеїн, для покриття його дефіциту в раціони можна вводити карбамід, амідоконцентратні добавки (АКД) та інші небілкові сполуки, що містять азот, крім токсично діючих. Одним з резервів поліпшеного використання кормів, підвищення інтенсивності росту худоби та зниження собівартості яловичини є ферментні препарати та біологічні стимулятори. У практиці весь період відгодівлі умовно поділяють на три частини: початок, середина й кінець відгодівлі. До раціонів для худоби з переважанням відходів виробництв на початку відгодівлі включають більші кількості основних кормів (жом, барда), соломи і небагато концентрованих кормів. Починаючи з другої третини періоду відгодівлі, поступово знижують кількість основних кормів, одночасно збільшуючи даванку концентрованих, а частину соломи замінюють сіном. Така годівля дає змогу зберегти апетит тварин і відносно сталий рівень приросту їх живої маси упродовж усього періоду відгодівлі.
Орієнтовна програма нарощування живої маси та добові раціони для молодняку худоби при відгодівлі на жомі (тривалість відгодівлі 90 днів), на одну голову
Орієнтовна тривалість відгодівлі великої рогатої худоби, днів
При організації відгодівлі молодняку важливо правильно визначити живу масу тварин, яких планується відгодувати. Вона має відповідати запланованим середньодобовим приростам та передзабійній масі тварини. Тому, наприклад, для відгодівлі на жомі підбирають тварин з живою масою не менше 350 кг. Тоді відгодована худоба (через 90 днів) може мати живу масу близько 450 кг. Залежно від того, який корм переважає в раціонах для худоби, розрізняють такі види її відгодівлі. 1. Відгодівля на жомі. Для одержання високих приростів живої маси в раціон треба вводити грубі й концентровані корми, мелясу, технічний жир, мінеральні добавки та вітамінні препарати. Нестачу протеїну можна поповнювати в допустимих межах за рахунок небілкових азотистих сполук (не більше 25% потреби в перетравному протеїні). У структурі раціону жом може становити 50...80%, сіно й солома - 10...20, концентровані корми - 10...40%. На 100 кг живої маси тваринам згодовують 10...20 кг жому, 1...2 кг грубих та 0,2...0,8 кг концентрованих кормів. На початку відгодівлі молодняк поступово привчають до поїдання великої кількості свіжого або кислого жому (40...50 кг/добу на одну голову), здобрюючи його концентрованими кормами, патокою, кухонною сіллю. Дорослій худобі дають за добу 65...75 кг жому з розрахунку на одну голову. У господарствах, що мають жом в обмеженій кількості, доцільно половину його (за енергетичною поживністю) замінювати на силос. При відгодівлі на жомі до раціону тварин включають кормовий жир (по 100 г на одну голову за добу), добавки діамонійфосфату, тринатрійфосфату, кісткового борошна. Рекомендовано згодовувати сульфат амонію або діамонійфосфат у суміші із сечовиною у співвідношенні 1:2...2,5. 2. Відгодівля на барді. Барда - побічний продукт спиртового виробництва. Найпридатніша для відгодівлі зернова, картопляна та зерно-картопляна барда. Щоб одержати добрі результати відгодівлі, до раціону треба вводити грубі й концентровані корми, мінеральні та вітамінні добавки. Барда за поживністю може становити 50...80% раціону, грубі корми - 10...15%. На 100 кг живої маси тваринам згодовують: барди 15...25 кг, грубих кормів - 1...2, концкормів - 0,5... 1,0 кг. Із розрахунку на одну голову за добу барди можна згодовувати: дорослій худобі 60...65 кг, молодняку 2...3-річного віку - 30...40, 1...2-річного - 20...30 і від 6-місячного до річного віку - 15...30 кг. Відгодовують бардою переважно дорослу худобу (швидше), але ефективним може бути використання барди також при вирощуванні та наступній відгодівлі молодняку. За достатнього рівня годівлі та повноцінності кормів від молодняку, відгодовуваного на бардяних раціонах, можна одержати прирости маси 800...1200 г/добу при витратах 7,5...8,5 корм.од. на 1 кг приросту живої маси.
Орієнтовні раціони для відгодівлі худоби з використанням патокової барди, на одну голову за добу
3. Відгодівля м'язгою. М'язга - побічний продукт виробництва крохмалю. У раціоні м'язга становить за загальною поживністю 40...60%, грубі - 10...20, концентровані корми -15...40%. З розрахунку на 100 кг живої маси згодовують 8...12 кг м'язги та 1,5...2,5 кг грубих кормів.
Відгодівля на сінажі передбачає таку ж саму структуру раціону, як і при відгодівлі на силосі, проте замість силосу тваринам згодовують сінаж 4...5 кг на 100 кг живої маси, а інші корми - в тих же самих межах, що й при відгодівлі на силосі. При вирощуванні та відгодівлі на коренебульбоплодах і баштанних кормах на 100 кг живої маси тваринам згодовують 8...12 кг коренеплодів, 10...15 - баштанних плодів, 3...4 - бульбоплодів, 1,5...2,0 - грубих кормів і 0,2...0,8 кг концентрованих кормів.
Орієнтовні добові раціони для молодняку великої рогатої худоби при відгодівлі з використанням кукурудзяного силосу, на одну голову
5. Відгодівля на тваринницьких комплексах з виробництва яловичини. Для комплексів з виробництва яловичини розроблена система годівлі худоби, яка базується на використанні повнораціонних кормових сумішей у вигляді гранул або брикетів з грубих, зелених, соковитих подрібнених кормів, жому, концкормів. Гранульована повнораціонна суміш може мати високий вміст соломи. 6. Вирощування і відгодівля на зелених кормах (нагул). Випасання худобина пасовищах забезпечує низьку собівартість 1 корм. од. і високу біологічну повноцінність зеленої маси. Технологічні гуртина 100...150 голів формують із поголів'я 9...12-місячного віку, однорідного за статтю, віком, масою, вгодованістю. Різниця між тваринами за віком не повинна перевищувати ЗО днів, живою масою - 10...20 кг. При загінно-порційній системі випасання в одному загоні тварин орієнтовно витримують до 5 днів. Загони для випасання відокремлюють один від одного електроогорожами з розрахунку 35...40 кг зеленої маси на одну голову молодняку за добу, або до 80 кг на одну корову м'ясної породи з телям. Для одержання середньодобового приросту 800...1000 г молодняк живою масою 250...300 кг повинен споживати за день орієнтовно таку кількість зеленого корму (на одну голову за добу): на степових різнотравно-злакових пасовищах - 25...30 кг, природних суходольних і гірських субальпійських - 30...35, лісових - 33...40 кг. Переводити худобу з кормів зимово-стійлового утримання на зелені потрібно поступово, підгодовуючи її перші 6...7 днів грубими кормами. Солому і сіно слід давати перед випасанням і після нього. Раціональною системою випасання вважається загінна або порційно-загінна. Пасовища розділяють на окремі загони близько 100 м завширшки, 350...400 м завдовжки, площею 3,5…4 га. Загони обгороджують електричною або стаціонарною огорожею висотою до 1,5 м. Природні пасовища раціонально поділяти на 7...8 загонів з повторним використанням їх протягом місяця. Культурні сіяні пасовища варто розділяти на 20...25 загонів з повторним використанням через 25...30 днів. Максимальної продуктивності тварин на пасовищі можна досягти при помірній підгодівлі їх комбікормом у поєднанні з достатньою кількістю високоякісного зеленого корму. Для одержання середньодобого приросту 1000...1100 г рівень додаткової підгодівлі концентрованими кормами має становити 0,6...0,7%, а при планових приростах 800...1000 г - 0,5...0,6% живої маси молодняку. 7. Відгодівля худоби свіжоскошеною травою. У більшості спеціалізованих господарств та промислових комплексів літню відгодівлю худоби організують з використанням свіжоскошених кормів зеленого конвеєра в поєднанні з різноманітними добавками. Зеленими кормами тварин годують на вигульно-кормових майданчиках з обладнаною навісами зоною годівлі. Добову норму зелених кормів визначають залежно від виду корму, віку, живої маси та вгодованості тварин. Цю норму можна змінювати в межах від 25...30 до 65...70 кг на одну голову. У разі недостатньої забезпеченості тварин зеленими кормами їх підгодовують силосом, сінажем, концкормами та ін. Під час складання раціонів для тварин залежно від виду відгодівлі спочатку розраховують поживність основного корму (на якому здійснюється відгодівля), а потім добирають грубі й концентровані корми, кормові добавки.
|
ним вологої трави може викликати тимпанію. При згодовуванні трави у ранній фазі вегетації часто спостерігається нестача сухої речовини й клітковини. Тому доцільно при цьому давати телицям солому або сіно з розрахунку 0,5 кг на 100 кг живої маси. Підгодовувати молодняк травою або концентрованими кормами краще на ніч, оскільки підгодівля перед вигоном на пасовище призводить до зниження поїдання худобою пасовищної трави. Мінеральні добавки згодовують у суміші з концентрованими кормами. Для молодняку віком 7...10 міс ділянки для випасання відводять якомога ближче до місця постійного утримання, щоб на ніч повертати його в приміщення. Телиць старшого віку протягом усього пасовищного сезону можна утримувати у літніх таборах.
4. Відгодівля на кормах, які виробляються у господарстві. При відгодівлі на силосі в структурі раціону він становить 45...75% за поживністю, грубі - 10...20 і концентровані корми - 15...45%. На 100 кг живої маси згодовують 6...8 кг силосу, до 1 кг грубих і 0,2-0,8 кг концкормів.
