Студопедия — Поняття сукупної пропозиції і його графічне відображення. Нецінові фактори, що впливають на сукупну пропозицію
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Поняття сукупної пропозиції і його графічне відображення. Нецінові фактори, що впливають на сукупну пропозицію






Поняття ”сукупна пропозиція” (AS – aggregate supply) фіксує такий обсяг реального національного продукту, який економіка всієї країни пропонує для продажу.

У макроекономічний теорії немає єдиної думки стосовно зв’язку між середнім (загальним) рівнем цін і обсягом реального національного продукту, що пропонується для продажу або траєкторії кривої AS. В залежності від того, як ціни впливають на сукупну пропозицію, існує дві основні моделі: класична і кейнсіанська.

Виходячи з фундаментального припущення класичної теорії про те, що економіка постійно тяжіє до повної зайнятості ресурсів і максимально можливого або потенціального рівня виробництва, а ціни й номінальна зарплата гнучкі як у бік підвищення, так і в бік зниження, крива сукупної пропозиції, за уявленням класиків, на графіку виглядає як пряма вертикальна лінія (див.рис.3.3).

p AS

Класична (довгострокова)

 

p1 - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - е 1

 

∆p

AD 1

p2 - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - е2

 

AD2

 

0 Op

Реальний обсяг виробництва (РВВП)

 

Рисунок.3.3 - Класична модель сукупної пропозиції (AS)

 

На графіку видно, що будь-які зміни сукупного попиту(AD1→ AD2) відносно постійного обсягу виробництва, який відповідає потенціальному рівню (Ор), не впливають на рівноважний рівень реального ВВП, а тільки змінюють його номінальну або грошову величину (ВВПН = ВВПР х ∆ р).

Отже, за класичною теорією, завдяки механізму гнучких цін і ставок зарплати ринок без втручання будь-яких зовнішніх для нього сил повертає економіку до потенційного рівня виробництва і повної зайнятості ресурсів. Так, при спаді сукупного попиту відносно потенційного ВВП, з одного боку, на товарному ринку знижуються ціни, але з іншого боку, якщо робітники погодяться на пропорційне зниження ставок зарплат, ні підприємці не втратять прибутку, ні робітники – реальних доходів і робочих місць.

Але класична модель, основним мотивом якої є невтручання держави в

саморегулюючий ринковий механізм, поступово вступає в протиріччя з реальною практикою господарювання. По-перше, внаслідок утворення в економіці моно- і олігопольних компаній або фірм ціна на ринку стає менш гнучкою (особливо в бік зниження). По-друге, створення профспілок серед робітників певних галузей також зменшує еластичність зарплат до зниження (особливо в кризових умовах). Тому фактичний ВВП досить часто і на тривалий період може відхилитися від потенційного рівня ВВП. Але, незважаючи на досить тривалі відхилення сукупної пропозиції від потенційного рівня, у довгостроковому періоді динаміка фактичного ВВП співпадає з динамікою потенційного ВВП. На графіку це означає, що довгострокова крива сукупної пропозиції має вигляд вертикальної лінії.

Інша – кейнсіанська модель сукупної пропозиції, виникла на грунті конструктивної критики класичної моделі і до того ж в умовах значного відхилення фактичного ВВП від потенційного (в умовах ”Великої депресії”

30-х років ХХ ст.), висунувши гіпотезу про недостатній сукупний попит в умовах кризи як на споживчі, так і на інвестиційні товари й низькі ціни на них, які до того ж слабо реагують на коливання попиту і пропозиції.

Кейнс теоретично обґрунтував (а потім це підтвердилось і на практиці), що в умовах незавантажених виробничих потужностей і надмірного (циклічного) безробіття, зростання сукупної пропозиції (РВВП), ініційоване зростанням сукупного попиту за допомогою фіскальної і грошово-кредитної політики держави, не призведе до суттєвого підвищення загального рівня цін. Тобто на графіку крива AS буде виглядати як переважно горизонтальна лінія (рис. 3.4).

 

p AS p – середній (загальний)

рівень цін

AD3 AS– класичний відрізок

AD 2

AD 1

р3 - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - е3

е2

р2 - - - - - - - - - - - - - - - - е 1- - - - - - - - -

p 1 - - - - - - - - - - - - - - - -

О1 О2 ОР

Реальний обсяг виробництва (РВВП)

 

Рисунок 3.4 - Кейнсіанський відрізок AS

 

Помірна інфляція (р2 – р1), яку запропонував Кейнс, головним чином була викликана додатковим сукупним попитом (інфляція попиту), а не зростанням витрат на одиницю продукції (інфляцією витрат).

Подальше зростання сукупного попиту (від AD 2 до AD 3) у поєднанні з підключенням до виробництва менш ефективно діючих підприємств, тобто з більшими витратами на одиницю продукції, призведе до більш суттєвого

зростання цін (від р2 до р3), тобто до більшої інфляції (поєднання інфляції попиту і витрат). Але зросте від О2 до ОРР – потенціальний ВВП) і реальний обсяг виробництва національного продукту.

Подальше зростання сукупного попиту не збільшить реального обсягу ВВП, оскільки досягнена точка повної зайнятості ресурсів (ОР). Рівноважний ВВП за цією точкою буде змінюватися тільки номінально (у грошовому вираженні). Таким чином, горизонтальний і проміжний відрізки кривої AS відображають кейнсіанську версію про стимулюючу роль сукупного попиту в подоланні кризових явищ у короткостроковому періоді. Для подальшого економічного зростання цих заходів уже недостатньо. Потрібні фундаментальні зрушення у продуктивних силах, організації виробництва і менеджменті, щоб із тієї самої кількості обмежених ресурсів виробляти більшу кількість якісніших товарів та послуг, тобто зміни в довгостроковому періоді. На графіку це буде виглядати як зсув класичного відрізку AS праворуч.

Оскільки розглянуті вище цінові фактори впливають на сукупну пропозицію також, але протилежним чином (наприклад, чим більшим є середній рівень цін, тим більше будуть пропонувати продукції виробники), зупинимося на так званих нецінових факторах, що впливають на сукупну пропозицію.

До основних нецінових факторів відносяться:

1) зміни цін на ресурси, необхідні для виробництва товарів та послуг;

2) зміни в продуктивності ресурсів у кількості виробленої продукції з одиниці ресурсу: праці, капіталу, землі тощо;

3) зміни податків, митних тарифів і субсидій для підприємств або зміни в політиці.

AS3 AS1 AS2

р

р – середній рівень цін

<;


 


Реальний обсяг виробництва (РВВП)

 

Рисунок 3.5 - Змішення кривої AD

 

Усі нецінові фактори мають загальну рису: коли вони змінюються, то внаслідок цього змінюються і середні витрати на одиницю продукції (послуг).

Коли нецінові фактори зменшують середні витрати, сукупна пропозиція за будь-яким рівнем цін зростає. На рис.3.5 це виглядає, як зміщення кривої AS праворуч вниз. І, навпаки, якщо середні витрати зростають під впливом нецінових факторів, крива AS зміщується ліворуч вгору.

Серед нецінових факторів найбільші коливання у короткостроковому періоді відбуваються з цінами на ресурси (часто через політичні причини). Це особливо стосується цін на робочу силу: зарплата, її ставки (у тому числі мінімальна зарплата), досить часто переглядаються. Що стосується змін у продуктивності ресурсів, то це пов’язано, в першу чергу, з НТП, тому відноситься до змін сукупної пропозиції у довгостроковому періоді.

Нарешті, зміни в податковій або митній політиці також змінюють середні витрати або ціну продукції. Так, непрямі податки (податок на додану вартість, акцизи) нараховуються на собівартість у певному відсотку і тим самим збільшують ціну товарів та послуг. Субсидії, що надаються окремим підприємствам, навпаки, зменшують середні витрати і ціну, тобто дають можливість для більшої реалізації продукції.

 







Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 434. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...

Интуитивное мышление Мышление — это пси­хический процесс, обеспечивающий познание сущности предме­тов и явлений и самого субъекта...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия