Визначенім відстані перевезення вантажу.

7. У групування споживачів за напрямами та величиною постачання. У групування споживачів дає можливість визначити вантажопотоки в різні райони. Вантажопотоки можуть бути зображені у вигляді простих схем. Для цього використовується карта району перевезень, на яку нанесені пункти відправлення і призначення вантажу, тобто вантажоутворювальні

і вантажопоглинальні пункти. Карту району перевезень ділять на квадрати послідовним нанесенням на рівній відстані взаємно перпендикулярних ліній. Одержані таким чином квадрати кодують за типом шахівниці. Знаючи кількість вантажу, що підлягає перевезенню з пунктів відправлення в пункти призначення, вибирають масштаб і відповідно до нього наносять вантажопотоки лініями певної ширини.

Вантажопотоки можуть також мати вигляд картограми, тобто зображатися на карті за дійсними шляхами переміщення вантажів.

Таким чином, створюється наочна схема перевезень між пунктами відправлення і призначення вантажів, визначається обсяг транспортної роботи в тонно-кілометрах, встановлюється найбільш вигід не розташування стоянки автотранспорту, щоб непродуктивні пробіги з гаража до місця роботи або назад були мінімальними.

У групування споживачів за величиною постачання дає можливість виявити споживачів великих і дрібних партій продукції.

8. Обґрунтування і вибір типу рухомого складу для постачання продукції споживачам. Для правильного вибору типу автомобіля необхідно враховувати такі чинники, як:

1) відповідність транспортного засобу роду вантажу, що перевозиться, його упаковці, розміру партії вантажу та відстані перевезення;

2) дорожні умови, потужність обслуговуваного підприємства (тип і потужність навантажувально-розвантажувальних засобів та їх відповідність вантажопідйомності рухомого складу).

Критерієм вибору гину автомобіля може бути один з наступних показників - годинна продуктивність, собівартість перевезення, приведені витрати та ін.

9. Розрахунок раціональних маршрутів доставки продукції споживачам. При перевезенні продукції автомобільним транспортом, як правило, можливі два варіанти організації руху рухомого складу:

1) маятникові маршрути із зворотним холостим пробігом;

2) кільцеві маршрути розвезення.

Раціональним маятниковим маршрутом слід вважати такий маршрут, при якому порожній пробіг мінімальний.

Завдання складання плану перевезень, що забезпечує мінімальний порожній пробіг транспортних засобів, зводиться до завдання лінійного програмування. Якнайкраще рішення виходить при такій системі маршрутів, коли максимальне число автомобілів закінчує роботу в пунктах призначення з мінімальними різницями другого нульового пробігу і навантаженого пробігу.

10. Складання узгоджених графіків доставки продукції споживачам. Узгоджений графік є планом раціональної організації роботи всіх учасників транспортного процесу.

Визначення раціональних зон обслуговування споживачів (іншими словами, визначення раціонального радіусу перевезення вантажів автотранспортом) ґрунтується на зіставленні величини комплексних транспортних втрат при доставці продукції з баз і складів тільки автомобільним або залізничним транспортом, або в змішаному залізнично-автомобільному сполученні.