Вересень 4 тиждень

 

 

Тема. Число і цифра 1. Довжина.

 

Мета:вчити порівнювати предмети за довжиною способом на- кладання; ознайомити з числом і цифрою 1; вчити спів- відносити кількість і число; розвивати вміння послідовно викладати три предмети за інструкцією дорослого; вихову- вати організованість і дисциплінованість.

 

Матеріали: демонстраційний: фланелеграф, ілюстрація «Парк» (ма- ють бути зображені клени, каштани та одна ялинка), різні за довжиною смужки паперу: червона — найдовша, жов- та — коротша за червону, зелена — найкоротша, фігурка ялинки, картка з цифрою 1;

роздавальний: різні за довжиною смужки паперу: черво- на — найдовша, жовта — коротша за червону, зелена — найкоротша, картка з цифрою 1, числові картки із зобра- женням різної кількості предметів.

 

 

 

1. Психогімнастика.

Хід заняття

 

2. Порівняння за довжиною. Гра «Кольорова доріжка».

Вихователь повідомляє дітям, що сьогодні вони вирушають у парк. Але, щоб дістатися парку, треба правильно викласти доріж- ку зі смужок. Вихователь викладає смужки на килимок. Скільки всього смужок, полічімо. Усього три смужки. Чи всі смужки од- накові за довжиною? (Ні, різні.) Спробуємо перевірити. Для цього

візьміть найдовшу й покладіть перед собою. На неї покладіть тріш- ки коротшу (вихователь показує на дошці). Якого кольору довша смужка? (Червоного.) А коротша? (Жовтого.) Покладіть на жов- ту смужку зелену. Яка смужка найдовша? (Червона.) Яка смуж- ка найкоротша? (Зелена.) Довжина смужок однакова чи різна? (Різна.) А зараз візьміть кожен свої смужки, і спробуємо виклас- ти доріжку на килимку. Спочатку треба покласти довгу смуж- ку, потім коротшу, потім найкоротшу. Починає Ганнуся. Будьте уважні! Якщо хтось помилиться, ми допоможемо, підкажемо, як треба робити. Ганнуся спочатку поклала довгу червону, потім ко- ротку жовту й нарешті — найкоротшу зелену смужку. Далі кладе Дмитрик. (Аналогічно кожна дитина викладає свої смужки, вся група рухається «доріжкою».)

 

3. Знайомство з числом і цифрою 1.

Вихователь пояснює матеріал, використовуючи фланелеграф, на якому вивішується ілюстрація «Парк».

— Розгляньте малюнок. Які дерева ростуть у парку? (Діти на- зивають дерева, які вони знають, вихователь називає решту.)

— Скільки дерев у парку? (Багато.)

— А листячок на деревах? (Багато.)

 

 

— Скільки ялинок у парку? (Одна.) Ось ця ялинка. Вихователь демонструє фігурку ялинки, де стовбур і одна

гілочка утворюють цифру 1.

— Серед її гілочок заховалася цифра «1». Цією цифрою по- значається число 1.

— Чи можемо ми позначити цифрою 1 усі дерева в лісі? (Ні.) Чому? (Бо дерев багато.)

— Візьміть кожен картку із цифрою 1, обведіть цифру паль- чиком, як я (вихователь показує на своїй картці). Спочатку ведіть пальчиком повільно, потім швидше. Спробуйте намалювати паль- чиком цифру 1 на столі, у повітрі.

 

4. Фізкультхвилинка.

 

Українська народна гра «Кіт і миша»

Один гравець «кіт», інші — «миші».

«Мишка» хоче пробратися (дві-три спроби) в «нірку» — роз- креслений квадрат; «кіт» намагається її схопити. «Мишка», яку спіймав «кіт», стає «котом». «Кіт» по черзі обирає «мишок».

(Діти хором.)

А до нори, Мишо, до нори, А до золотої комори. Ведмедик у нірку,

А котик за ніжку: Ходи сюди.

А що ж то за ведмедик — Не втече;

А що ж то за котик — Не дожене.

Ведмедик у нірку, А котик за ніжку:

Ходи сюди, ходи сюди.

— Молодці, діти, відпочили? Розім’яли м’язи?

 

5. Гра «Скільки?».

У кожної дитини на столі картка з цифрою 1 й по дві числові картки, наприклад, з однією квіткою, трьома метеликами, двома сонечками. Бажано, щоб у дітей, які сидять поруч, малюнки не повторювались.

— Розгляньте малюнки на картках і скажіть, що на них зображено.

— Чи можемо ми біля кожної картки покласти цифру 1? (Ні, бо не на всіх картках зображено один предмет.)

— Біля якої ви покладете картку з цифрою 1? Чому? (Біля картки з квіткою, тому що квітка одна.)

Можна запропонувати дітям помінятися картками й аналогіч- но виконати завдання.

 

6. Підсумок заняття.

— З якою цифрою ми сьогодні ознайомилися?

— На що схожа цифра 1?

— Що вона позначає?