Фінансові активи та фінансові інструменти.

Головна відмінність між сегментами фінансового ринку (між валютним, кредитним, фондовим ринками та ін.) у тому, що товаром на цих ринках виступають різні фінансові активи.

У системі національних рахунків активи визначаються як об’єкти, що мають вартість і знаходяться у власності економічних суб’єктів, від яких слід очікувати в майбутньому одержання прибутку або інших доходів.

Фінансові активи – це кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів [19].

В економічній літературі фінансові активи ототожнюють з поняттям фінансові інструменти.

Фінансові інструменти – це різноманітні фінансові документи, які обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку.

Існує дві основні категорії фінансових інструментів, які суттєво відрізняються надійністю щодо отримання доходу – інструменти позики (облігації, векселі, казначейські зобов’язання тощо) та інструменти власності (акції).

Інструменти власності – це безстрокові інструменти, що засвідчують пайову участь інвестора в статутному фонді емітента (АТ).

Інструменти позики – відображають відносини позики між емітентом та інвестором і, як правило, пов’язані з виплатою доходу інвестору за надану емітентові позику, характеризуються визначеним терміном обігу. Крім основної групи фінансових інструментів виділяють і похідну групу.

Похідні фінансові інструменти (деривативи) – це така група фінансових інструментів, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з купівлею-продажем певних фінансових чи матеріальних активів.

До основних характеристик фінансового активу належать:

термін обігу – відрізок часу до кінцевого платежу або вимоги ліквідації

(погашення) фінансового активу;

ліквідність активу – можливість швидкого перетворення його на готівку буз значних втрат;

дохід за активом – визначається грошовими потоками за ним, тобто

процентними, дивідендними виплатами.

дохідність – розраховується у вигляді річної процентної ставки. Розрізняють номінальну та реальну ставки доходу. Номінальна ставка доходу відображає в грошовому вираженні дохід, отриманий з однієї грошової одиниці вкладень. Реальна ставка доходу дорівнює номінальній ставці доходу за вирахуванням темпів інфляції;

ризиковість фінансового активу відображає невизначеність, пов’язану з величиною та часом отримання доходу за даним активом у майбутньому;

подільність – характеризується мінімальним обсягом фінансового активу, який можна купити чи продати на ринку;

конвертованість – можливість перетворення фінансового активу на інший фінансовий актив;

механізм оподаткування – визначає, у який спосіб і за якими ставками оподатковуються доходи від володіння та перепродажу фінансового активу;

поворотність – відображає розмір витрат обігу або сукупних витрат з інвестування в певний фінансовий актив і перетворення цього активу на готівку;

комплексність – властивість фінансового активу бути сукупністю кількох простих активів;

близькість до грошей – перетворення фінансового активу на гроші з мінімальними витратами і мінімальним ризиком.