Студопедия — Семінар другий
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Семінар другий






 

Тема: Спадкова і модифікаційна мінливість в еволюції [1, 2, 6, 7, 13, 19] .

Питання: 1. Поняття мінливості. Матеріальні основи і форми мінливості.

2. Характеристика і систематизація мутацій.

3. Мутаційний процес і генетична комбінаторика як один з факторів еволюції. Поняття норми реакції генотипу на умови середовища.

4. Молекулярні механізми і причини модифікаційної мінливості. Відмітні риси модифікацій і мутацій. Поняття про генокопії і фенокопії.

5. Роль генотипової і парагенотипової мінливості в еволюційному процесі.

 

В еволюційній теорії Ч. Дарвіна спадковість і мінливість приймаються за два самостійних фактори еволюції, що не зовсім вірно з погляду сучасної науки. Ці категорії варто розглядати, насамперед, як невід'ємні властивості живих організмів, що володіють здатністю зберігати генетичну інформацію, відтворювати її і реалізовувати на фенотиповому рівні. При цьому, проблема передачі генетичної інформації є однією з найважливіших в області генетики й еволюційного вчення. Вона може бути розглянута тільки з позицій біології другої половини ХХ століття, основними досягненнями якої виявилося з'ясування ролі нуклеїнових кислот як матеріальних носіїв генетичної інформації (1944), установлення структури речовини спадковості (1953) і розшифровка генетичного коду (1961 – 1966). До теорії пангенезису, прихильниками якої були Гіппократ, Ламарк і Дарвін, варто відноситися критично, оскільки основним її положенням є можливість передачі всіх ознак і властивостей, що здобуваються у спадок.

Розглядаючи дане питання, необхідно розуміти, що під дарвінівськими формами мінливості (індивідуальна (спадкова), групова (неспадкова), невизначена, визначена, корелятивна, комбінативна) слід розуміти або мутаційні, або модифікаційні форми мінливості, які виникають в результаті дії тих чи інших мутагенних або ж модифікаційних факторів.

Існує декілька систем класифікацій мутацій (за локалізацією в клітині, за змінами геному, за фенотиповим ефектом і т. д.), що дозволяють всебічно розглянути механізми формування фенотипу з урахуванням генотипової мінливості при різних видах взаємодії генів. Характеризуючи мутації і модифікації, варто звертати увагу на невизначеність перших і визначеність других, залежність від дози і тривалості дії фактора навколишнього середовища, адаптивну значимість модифікацій і мутацій, стабільність змін на рівні генотипу (для мутацій) і на рівні фенотипу (для модифікацій), а також на можливість передачі.

Зіставляючи чи порівнюючи мутації і модифікації, необхідно особливу увагу звертати на подібність фенотипового вираження і тих, і інших. Як випливає з численних експериментальних даних, між мутаціями і модифікаціями на фенотиповому рівні виявляється глибокий паралелізм, що дає можливість говорити про виникнення фенокопій і генокопій.

Маючи чіткі уявлення про мутації, сегрегацію хромосом, загальну генетичну рекомбінацію, про об'єднання геномів статевих клітин у зиготі, не важко розібратися в проблемі мутаційного процесу і генетичної комбінаторики. Дійсно цей еволюційний фактор є постачальником еволюційного матеріалу. Використовуючи феномен мінливості генома, організми здобувають можливість еволюціонувати.

При вивченні питання передачі генетичної інформації, важливо пам'ятати, що передано з покоління в покоління може бути лише код генетичної інформації про ту чи іншу ознаку чи властивість організму. Саме ж формування ознаки в більшості випадків залежить від факторів навколишнього середовища. Іншими словами, параметри вираження ознаки можуть коливатися в деякому діапазоні, що буде відповідати нормі реакції генотипу на конкретні умови оточення. У такому випадку фенотип, як сукупність всіх ознак і властивостей організму виявляється компромісом, на який йде генотип у відповідних реальних умовах навколишнього середовища.

Згідно з вищесказаним, роль генотипової і парагенотипової мінливості в еволюційному процесі виявляється цілком очевидною. З одного боку, мутаційні явища задають (визначають) характер (головні, загальні риси) ознак і властивостей; з іншого боку - у конкретних умовах та чи інша ознака може мати різне вираження. У будь-якому випадку успадковується здатність організмів модифікуватися, залежно від умов навколишнього середовища, відповідно до діапазону норми реакції.

Таким чином, спадкова гетерогенність особин може бути однією з найважливіших передумов природного добору, в результаті реалізації якого завжди досягається деякий позитивний результат, що демонструє наявність у організмів відповідних адаптацій. При цьому, в цілому весь еволюційний процес живої матерії можна розглядати як складний адаптаціогенез.

 







Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 467. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Пункты решения командира взвода на организацию боя. уяснение полученной задачи; оценка обстановки; принятие решения; проведение рекогносцировки; отдача боевого приказа; организация взаимодействия...

Что такое пропорции? Это соотношение частей целого между собой. Что может являться частями в образе или в луке...

Растягивание костей и хрящей. Данные способы применимы в случае закрытых зон роста. Врачи-хирурги выяснили...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Деятельность сестер милосердия общин Красного Креста ярко проявилась в период Тритоны – интервалы, в которых содержится три тона. К тритонам относятся увеличенная кварта (ув.4) и уменьшенная квинта (ум.5). Их можно построить на ступенях натурального и гармонического мажора и минора.  ...

Понятие о синдроме нарушения бронхиальной проходимости и его клинические проявления Синдром нарушения бронхиальной проходимости (бронхообструктивный синдром) – это патологическое состояние...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия