Студопедия — Семінар дев'ятий
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Семінар дев'ятий






 

Тема: Зародження і розвиток синтетичної теорії еволюції [4, 17, 18] .

Питання: 1. Передумови створення синтетичної теорії еволюції.

2. Основні наукові досягнення, покладені в основу синтетичної теорії еволюції.

3. Постулати синтетичної теорії еволюції.

4. Перспектива розвитку синтетичної теорії еволюції.

 

Об'єднання класичного дарвінізму з екологією і генетикою підготувало наукову базу для створення теорії еволюції, конструктивний план якої чітко був представлений у фундаментальних працях 30 – 40 роках минулого сторіччя. Ці роки прийнято вважати періодом зародження й оформлення синтетичної теорії еволюції. Однією з перших робіт, що заклала основи синтетичної теорії, була робота Ф. Добжанського «Генетика і походження видів», у якій розглядалися механізми і причини перебудови генетичної структури в популяціях дрозофіли з урахуванням багатьох факторів еволюції, включаючи і природний добір.

Видатний внесок у створення синтетичної теорії еволюції вніс І. Шмальгаузен, головні ідеї і висновки якого знайшли відображення в роботах «Організм як ціле в індивідуальному й історичному розвитку», «Шляхи і закономірності еволюційного процесу» і «Фактори еволюції». Творчо об'єднавши еволюційну теорію, ембріологію, морфологію, палеонтологію і генетику, Шмальгаузен дослідив питання співвідношення онтогенезу і філогенезу, вивчив напрямки еволюційного процесу, розробив ряд фундаментальних положень сучасної теорії еволюції. Видатною заслугою Шмальгаузена було створення теорії стабілізуючого добору.

Видне місце серед фундаментальних робіт, які забезпечили формування синтетичної теорії займають праці Д. Хакслі, що розкривають проблеми конкуренції і природного добору, адаптації і видоутворення, прогресивної еволюції й інші.

Величезну роль в інтеграції дарвінізму і генетики зіграли фундаментальні роботи Р. Фішера, С. Райта, Д. Холдейна, Д. Сімпсона, Б. Рента, Е. Майра, О. Северцова, М. Тимофеєва-Ресовського. Крім того, варто звернути увагу на те, що розвитку синтетичної теорії еволюції сприяли найважливіші відкриття 30 – 80 років минулого сторіччя в області генетики і молекулярної біології, пов'язані з іменами таких видатних дослідників як Т. Касперсон, Ж. Браше, А. Корнберг, Ф. Жакоб, Ж. Моно, М. Хагланд, К. Огата, С. Вейс, Ж. Гурвіц, О. Стівенс, П. Замечник (з'ясування ролі РНК; відкриття біосинтезу білка на рибосомах; відкриття ДНК-полімерази, доказ реплікативного процесу; встановлення ролі РНК як переносника інформації від ДНК до рибосом; відкриття РНК-полімерази; відкриття тРНК і її функцій), Ф. Левен (створення теорії тетрануклеотидної будови ДНК), Д. Бідл, Э. Тейтем, О. Евері, К. Мак-Леод, М. Мак-Карті (відкриття ролі ДНК у передачі спадкової інформації), Ф. Сенгер, С. Мур (визначення амінокислотного складу білків), П. Едман, Л. Полінг, Р. Корі (визначення амінокислотної послідовності і структури білків), Э. Чаргафф, О. Білозерський (відкриття попарної еквівалентності вмісту аденіна і тиміна, гуаніна і цитозіна в ДНК; вивчення ДНК рослин), Р. Франклін, М. Уілкінс (одержання рентгенограм ДНК), А. Тодд (розшифровка структури нуклеозидів, нуклеотидів і встановлення ролі фосфодиефірного зв'язку), Д. Уотсон, Ф. Крік (створення моделі подвійної спіралі ДНК), Г. Гамов (народження ідеї триплетності генетичного коду), С. Бреннер (відкриття відповідності одній амінокислоті триплету нуклеотидів), М. Ніренберг, Г. Маттеі, С. Очоа, Х. Корана (розшифровка генетичного коду, здійснення синтезу 64 триплетів, відкриття антикодон-кодонового впізнання при взаємодії аміноацил-тРНК і мРНК на рибосомі, синтез генів супресорної фенілаланінової та аланінової тРНК), а також інших вчених, що працювали в області молекулярної біології над проблемою вивчення особливостей генетичного коду і проблемою розшифровки генома людини (значні результати в вирішенні цих питань були досягнуті вже до 2000 року).

Таким чином, у рамках сформованої синтетичної теорії еволюції можна виділити наступні основні досягнення, що стосуються області мікроеволюційних і макроеволюційних процесів: 1) з'ясована сутність спадковості і мінливості організмів; 2) досліджена природа біологічного виду, показана його складна популяційна структура, з'ясована роль популяцій в еволюційному процесі; 3) відкриті нові фактори і механізми еволюції (дрейф генів, поліплоїдизація, гібридизація й інші); 4) одержала подальший розвиток теорія природного добору; 5) з'ясована сутність макроеволюції і її співвідношення з елементарними еволюційними змінами; 6) сформульований ряд емпіричних закономірностей макрофілогенезу; 7) показана еволюційна роль перетворень онтогенезу; 8) проведений аналіз причин спрямованості і нерівномірності темпів макрофілогенезу; 9) з'ясовані сутність і причини прогресивної еволюції.

Не слід забувати про те, що багато з перелічених вище досягнень виходять зі сформованих ще в період становлення синтетичної теорії еволюції постулатів (чи допущень), викладених у чіткій і лаконічній формі М. Воронцовим. Кожний з постулатів (а їх нараховується 11) виглядає як висновок або узагальнення і відбиває ті чи інші біологічні явища в еволюції живої матерії. Деякі постулати при подальшому розвитку теорії були доповнені чи уточнені, однак важко який-небудь з них спростувати; більш того, розвиток сучасної еволюціології показує їхню справедливість.

Що стосується перспектив розвитку синтетичної теорії еволюції, то вони залежать насамперед від пошуку оптимальних підходів з боку генетики, молекулярної біології, біохімії й еволюційного вчення до вирішення проблем походження життя, походження великих таксонів, походження багатоклітинних організмів, походження людських популяцій, а також адаптації організмів до різних факторів навколишнього середовища, включаючи й антропогенні.

 







Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 482. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Мотивационная сфера личности, ее структура. Потребности и мотивы. Потребности и мотивы, их роль в организации деятельности...

Классификация ИС по признаку структурированности задач Так как основное назначение ИС – автоматизировать информационные процессы для решения определенных задач, то одна из основных классификаций – это классификация ИС по степени структурированности задач...

Внешняя политика России 1894- 1917 гг. Внешнюю политику Николая II и первый период его царствования определяли, по меньшей мере три важных фактора...

Экспертная оценка как метод психологического исследования Экспертная оценка – диагностический метод измерения, с помощью которого качественные особенности психических явлений получают свое числовое выражение в форме количественных оценок...

В теории государства и права выделяют два пути возникновения государства: восточный и западный Восточный путь возникновения государства представляет собой плавный переход, перерастание первобытного общества в государство...

Закон Гука при растяжении и сжатии   Напряжения и деформации при растяжении и сжатии связаны между собой зависимостью, которая называется законом Гука, по имени установившего этот закон английского физика Роберта Гука в 1678 году...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия