Студопедия — Додаткові теоретичні відомості. Розрізняють об’єктивні та суб’єктивні характеристики звуку
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Додаткові теоретичні відомості. Розрізняють об’єктивні та суб’єктивні характеристики звуку






Розрізняють об’єктивні та суб’єктивні характеристики звуку. Об’єктивними характеристиками звуку, як механічної хвилі, є інтен­сив­ність або сила звуку, частота та частотний спектр. Об’єктивні характеристики звуку можуть бути виміряні відповід­ни­ми приладами незалежно від людини. Зважаючи на те, що звук є об’єктом слухового сприйняття, він оцінюється людиною суб’єктив­но. Суб’єктивними харак­те­ристиками звуку є: гучність звуку, висота, тембр.

Інтенсивність звуку (I) є його енергетичною характеристикою. Вона визначається кількістю енергії (W), яка переноситься звуковою хвилею за одиницю часу через одиницю площі поверхні, розміще­ної перпендикулярно до напряму роз­пов­сюдження хвилі:

I = W/ (S×t). (3.73)

У системі СI сила звуку I, відповідно до формули (3.73), вимірюється в [ Вт/м 2].

Нормальне людське вухо сприймає достатньо широкий діа­па­зон інтенсивностей звуку: при частоті n = 1000 Гц від I min = 10–12 Вт/м 2 (поріг чутності) до I max = 10 Вт/м 2 (поріг больового відчуття), тобто відношення інтенсивностей зву­ків для цих порогів становить величину 1013. У зв’язку з цим для порівняння інтенсивностей звуку зручно ввести логариф­мічну шкалу рівнів інтенсивності, тобто порівнювати не інтен­сивності звуку, а їх логарифми. Рівень інтен­сив­ності зву­ку, який відповідає порогу чутності, приймають за нульовий рівень шкали. Рівень іншої інтенсивності L іншого звуку виражають через десятковий логарифм відношення I/I 0:

L = lg (I/I 0). (3.74)

Рівень інтенсивності звуку вимірюють в Белах (Б) або децибелах (дБ). (Один Бел дорівнює десяти децибелам: 1 Б = = 10 дБ).

Перехід від шкали рівнів інтенсивності звуку до абсолют­них значень інтенсивності звуку може бути виконаний че­рез значення нульового рівня I 0. Так, наприклад, якщо рі­вень інтенсивності звуку дорівнює 4 Бели, тобто L = lg(I/I 0) = 4 Бел або (I/I 0) = 104, то значення інтенсивності звуку I дорівнює: I = I 0×104 Вт/м 2. Підставляючи зна­чен­ня I 0, одержимозначення I, яке дорівнює I = 10–8 Вт/м 2.

Суб’єктивна характеристика звуку – гучність Е, яка від­по­відає об’єктивній характеристиці – інтенсивності I, не під­даєть­ся точному кількісному виміру. Але на основі психофізичного закону Вебера–Фехнера можна дати кількісну оцінку гучності шляхом порівняння слухової чутності від двох джерел звуку (або двох різних слухових подразнень). Згідно з законом Вебера–Фехнера, рівень гучності даного звуку прямо пропорційний логарифму відношення його ін­тен­­сив­ності I до значення інтенсивності звуку I 0, який відповідає поро­гу чутності (при однакових частотах звукових коливань), тобто:

E = k×;lg (I/I 0), (3.75)

де k – коефіцієнт пропорційності, який залежить від частоти n та інтенсивності звуку I.

Якщо б коефіцієнт k був сталою величиною, то з формул (3.74) і (3.75) виходило б, що логарифмічна шкала рів­нів інтенсив­нос­ті звуку відповідає шкалі гучності. Але сильна залежність k від частоти звуку та інтенсивності не дозволяє вимір гучності звуку звести до простого використання формули (3.75).

Умовно вважають, що на частоті n = 1 кГц шкали гучності та рівнів інтенсивності звуку збігаються, тобто k = 1 або

Е = L = lg I/I 0. (3.76)

Одиницею шкали гучності також є Бел (Б) або децибел (дБ). Один Бел гучності відповідає зміні гучності тону частотою 1000 Гц при зміні інтенсивності звуку в 10 разів. Децибел в шкалі гучності називають також фоном. Таким чином, рівень інтенсив­ності звуку частотою 1 кГц в децибелах, який виміряний за допомогою приладу, чисельно дорівнює гучності цього звуку в фонах. Гучність звуку на інших частотах можна виміряти, порівнюючи слухове відчуття дослід­жу­ваного звуку зі слуховим відчуттям звуку частотою 1 кГц. Отримані в результаті таких вимірів графіки залежності інтенсивності звуку (I) від частоти (n) при сталій гучності (E = const) називаються кривими однакової гучності (мал. 3.33). На мал. 3.33 приведені чотири таких кривих, що відповідають кривим однакової гучності для нульової гучності (0 фон), для 40, 80 фон і для больового порогу.

Особливе значення має крива нульової гучності, тобто залеж­ність порогу чутності від частоти звуку. Ця крива називається аудіограмою. Метод дослідження гостроти слуху називається аудіомет­рією (аудіо – звук, метрія – вимір). Гострота слуху визначається мінімальною інтенсивністю звуку (або порогом чутності), яка сприймається вухом людини. Виміри гостроти слуху показали, що у людини пороги чутності значно відрізняються на різних частотах. Так, порогові значення інтенсивності на частотах 1000 та 50 Гц відрізняються між собою майже в мільйон разів. Це свід­чить про значну спектральну чутливість вуха на порозі чутності. Отже, аудіо­грама являє собою сукупність порогових значень інтенсивності звуку на різних частотах. Методи клінічної аудіометрії дозволяють визначити послаблення слуху у пацієнта та порівняти гостроту його слуху з нормою. Різниця між виміряним порогом і середньостатистичним порогом нормального слуху, виражена в дБ, характеризує втрату (послаблення) слуху.

 
 

Аудіометрія проводиться за допомогою спеціальних апаратів – аудіометрів. По характеру сигнала, за допомогою якого вимірюєть­ся гострота слуху, аудіометри поділяються на тональні та мовні, найкращі зразки аудіометрів об’єдну­ють функції цих двох типів аудіометрів. При використанні тонального аудіометра гострота слуху оцінюється порогом чутності чистих тонів. При мовній аудіо­метрії гострота слуху визначається або порогом чутності мовного сигналу, або порогом розбірливості мовних звуків. Блок-схема аудіометра має такий вигляд (мал. 3.38):







Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 4456. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ В УСЛОВИЯХ ОМС 001. Основными путями развития поликлинической помощи взрослому населению в новых экономических условиях являются все...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Определение трудоемкости работ и затрат машинного времени На основании ведомости объемов работ по объекту и норм времени ГЭСН составляется ведомость подсчёта трудоёмкости, затрат машинного времени, потребности в конструкциях, изделиях и материалах (табл...

Гидравлический расчёт трубопроводов Пример 3.4. Вентиляционная труба d=0,1м (100 мм) имеет длину l=100 м. Определить давление, которое должен развивать вентилятор, если расход воздуха, подаваемый по трубе, . Давление на выходе . Местных сопротивлений по пути не имеется. Температура...

Огоньки» в основной период В основной период смены могут проводиться три вида «огоньков»: «огонек-анализ», тематический «огонек» и «конфликтный» огонек...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия