Годівля лактуючих свиноматок

За добу лактуюча свиноматка виробляє до 6 кг молока, в 1 кг якого міститься (г): білка – 63, жиру – 65, цукру – 52, мінеральних речовин – 11, енергії – 47 МДж. Тому під час лактації значно зростає потреба тварин у поживних речовинах.

Утворення молока у свиноматок зменшується, починаючи з другого місяця лактації (за перші 30 днів виділяється близько 60 % молока), що слід враховувати при організації годівлі поросят. Зменшення споживання материнського молока може викликати затримку росту і розвитку молодняку.

Потреба лактуючих свиноматок у поживних речовинах залежить від живої маси, віку, кількості поросят у гнізді, тривалості підсисного періоду.

У середньому на 100 кг живої маси лактуючій матці слід згодовувати 2,5 – 3,5 кг сухої речовини, вміст енергії та поживних речовин у 1 кг якої становить 1,2–1,3 к. од. (13–14 МДж обмінної енергії), перетравного протеїну 140–160 г, лізину – 8–9 г, метіоніну+цистину – 5–6 г, триптофану –1,5–1,6 г, клітковини – 7 %, кальцію – 8–10 г, фосфору – 7–9 г. Потреба у мікроелементах та вітамінах така ж, як і у поросних маток, за винятком заліза, кількість якого для лактуючих маток в 1,5 рази є вищою. Норми годівлі для лактуючих свиноматок розраховані на 8 чи 10 поросят. При більшій або меншій їх кількості норму, відповідно збільшують або зменшують на 0,25–0,30 кг сухої речовини у розрахунку на одне порося.

Оскільки напруженість обмінних процесів в організмі маток під час лактації значно посилюється, їх раціон необхідно балансувати таким чином, щоб потреба у поживних і біологічно активних речовинах забезпечувалась систематично і повністю. Незбалансованість раціонів хоча б за однією з речовин приводить до втрати живої маси, зниження молочності та погіршення росту і розвитку молодняку. У першу чергу раціон підсисної свиноматки повинен бути збалансованим за вмістом протеїну і незамінних амінокислот. Нестача останніх, за негативним впливом на молочність рівноцінна дефіциту протеїну.

Основу раціонів лактуючих маток повинні складати концентровані корми у суміші з кормами тваринного походження. На ці корми повинно припадати не менше 65 % енергетичної поживності зимових і 75 % – літніх раціонів. На грубі корми повинно припадати близько 5 %, а на соковиті – 20–30 %. Корми повинні бути високоякісними. Лактуючим маткам не можна згодовувати шрот і макуху бавовника, конопель, хрестоцвітних, а також пивну дробину. Годують маток переважно при індивідуальному (вільному чи фіксованому) утриманні в станках із годівниць 2 рази на добу.

Під час опоросу та у перші 10–12 годин після нього матку не годують, але обов'язково забезпечують теплою (12–14 °С) водою. При нормальному опоросі після вказаного терміну можна згодовувати 0,5–0,7 кг суміші концентратів (вівсянка, висівки пшеничні, макуха льону, дерть ячмінна) у вигляді бовтанки, а в наступну годівлю кількість кормів збільшують і поступово, упродовж тижня, переходять до згодовування повноцінного раціону. Надмірна годівля високомолочних свиноматок у перші дні після опоросу може призвести до перегодівлі поросят і виникнення у них розладів травлення. Рівень і повноцінність годівлі необхідно забезпечити так, щоб максимально стимулювати молочну продуктивність свиноматок. Молокогінними для них є корми багаті протеїном, а також кормові буряки, морква, баштанні. Комбінований силос до раціону підсисних свиноматок слід вводити поступово, спостерігаючи за станом молочної залози та поведінкою поросят, щоб запобігти захворюванню маток на мастит та шлунково-кишкові розлади у поросят. З метою зменшення негативного впливу стресових ситуацій й запобігання маститам, слід дотримуватись певного режиму годівлі свиноматок при відлученні поросят. Так, за добу до відлучення поросят з раціону маток виключають молокогінні корми, одночасно знижуючи норму згодовування усіх кормів на 40 %. На ніч не дають води. В день відлучення зранку свиноматок не годують, а ввечері їм дають половину кількості кормів, передбачених повним раціоном, та воду. Наступного дня свиноматок переводять на раціон холостих, групують за вгодованістю і молочністю. Виснажених переводять на підвищений рівень годівлі.

На промислових комплексах для годівлі маток застосовують повнораціонні комбікорми, які згодовують у сухому або зволоженому вигляді два рази на добу у кількості 5–7 кг.

Повноцінність годівлі підсисних свиноматок контролюють за їх живою масою, молочністю, масою поросят при відлученні.

Контрольні запитання

1. Від чого залежить потреба лактуючих свиноматок у поживних речовинах?

2. Яка структура раціонів лактуючих свиноматок?

3. Які особливості годівлі свиноматок в день опоросу та перший тиждень після опоросу?

4. Як годують свиноматок при підготовці до відлучення відлучення поросят?

5. За якими показниками контролюють повноцінність годівлі лактуючих свиноматок?