Годівля кнурівНа відтворювальну здатність кнурів впливає кількість і якість кормів, що згодовуються, систематичний моціон і добрі зоогігієнічні умови. Вони особливо чутливі до якості годівлі, яка значно впливає на спермогенез та статеву активність. Об'єм еякуляту у кнурів становить в середньому 400–500 мл, а в окремих випадках досягає 900–1000 мл, і є вищим від середнього об'єму еякулянту жеребців у 10 раз, бугаїв – 100–120 раз, баранів – 250–350 разів. Потреба кнурів у поживних речовинах залежить від живої маси, віку та інтенсивності статевого використання. Кількість сухої речовини на 100 кг живої маси становить для молодих (віком до двох років) кнурів 1,4–1,5 кг, для плідників із закінченим ростом –1,1–1,2 кг. Концентрація енергії і поживних речовин у 1 кг сухої речовини повинна становити 1,25–1,30 к. од., або 13,5–14,5 МДж обмінної енергії, біля 155 г перетравного протеїну, 9,5 г лізину, 6,3 г матіоніну+цистину, 9,3 г кальцію, 7,6 г фосфору, 7 % клітковини. Концентрація мікроелементів та вітамінів в 1 кг сухої речовини у раціонах кнурів має бути такою ж, як у сухій речовині свиноматок. Норми концентрації енергії і поживних речовин у 1 кг сухої речовини раціону розраховані на інтенсивне використання кнурів. Кнур протягом усього періоду використання повинен бути здоровим, мати заводську (середню) вгодованість і високу статеву активність. Ожиріння як результат незбалансованої годівлі і обмеженої рухомості, є однією з основних причин низької статевої активності та скорочення строків племінного використання кнурів. Раціони годівлі для кнурів повинні відповідати періоду використання: статевий спокій чи інтенсивне навантаження. Переводити плідників на годівлю за нормами для періоду інтенсивного використання необхідно не пізніше як за 1,0–1,5 міс. до початку парувального сезону, оскільки лише після такого терміну помітно поліпшується якість сперми. При тривалому непарувальному періоді норми годівлі дорослих кнурів знижують на 10–20 %. Молодим кнурам при помірному використанні (6–8 садок за місяць) норми годівлі не зменшують. Інтенсивним вважається навантаження, коли молодим кнурам дають 12–16 садок на місяць, а кнурам старше двох років – 20–25. Структура раціонів і типи годівлі кнурів повинні відповідати умовам зони кормовиробництва, порі року і інтенсивності використання тварин. Концентровані корми за загальною поживністю повинні становити 70–80 %, корми тваринного походження, а також грубі – по 5 %, соковиті – 10–20 %. Кнурам слід згодовувати легкоперетравні корми: дерть ячмінну, кукурудзяну, просяну, горохову, вівсяну, висівки пшеничні, льонову і соняшникову макуху, коренеплоди, комбінований силос, молоко збиране, м'ясне та м'ясо-кісткове борошно, високоякісний зелений корм і трав'яне (сінне) борошно. У зимовий період у складі раціонів кнурів повинна бути невелика кількість соковитих кормів (3–5 кг/гол./добу), із яких бажано вводити 1–1,5 кг червоної моркви, високоякісне бобове сінне або трав'яне борошно (0,5–1,0 кг/гол./добу). Згодовування великих кількостей об'ємистих кормів призводить до зниження статевої активності кнурів. Корми тваринного походження у раціонах кнурів є обов'язковими компонентами. В літній період до складу раціону обов'язково включають зелену масу бобових (люцерну, конюшину, еспарцет) та злакових, а також баштанні (гарбузи, кабачки, кормові кавуни). Бажано випасати кнурів. На комплексах кнурам згодовують повнораціонні сухі чи зволожені комбікорми у кількості 3–4 кг/гол./добу. Годують кнурів два рази на добу в один і той же час. Добова даванка корму не повинна, перевищувати 2–3 % маси тіла або становити 5–7 кг кормової суміші. Напувають кнурів без обмеження з корита або з автонапувалок. Утримувати кнурів раціональніше груповим способом, допускати до парування не раніше як через 1,5–2 год. після годівлі. Оцінку повноцінності годівлі кнурів проводять за їх живою масою, статевою активністю, кількістю еякуляту і якістю сперми.
Контрольні запитання 1. Від чого залежить потреба кнурів у поживних речовинах? 2. Яка має бути структура раціонів у кнурів? 3. Як впливає надлишкова чи недостатня годівля на відтворювальну здатність кнурів? 4. За якими показниками контролюють повноцінність годівлі кнурів?
|
