Моторика тонкого кишечника

Значення моторики тонкого кишечнику:

- переміщування хімуса;

- проштовхування хімуса;

- проштовхування неперетравлених залишків в товстий кишечник;

- запобігання міграції мікрофлори товстої кишки в тонку.

Рухи постійно адаптуються до консистенції і хімічного складу вмісту кишечнику.

Проштовхування хімуса вздовж кишечника забезпечує перистальтика.

Перемішування забезпечується ритмічною сегментацією та маятникоподібними рухами.

Рухова функція кишок, види скорочень, їх регуляція.

За механізмами виникнення всі види скорочень гладких м’язів кишківника і всі його рухи поділяються на 2 групи: міогенні і нейрогенні.

Міогенні - в їх основі лежать особливі властивості гладких м’язів товстої та тонкої кишок:

а) Здатність до автоматії – це здатність збуджуватись без зовнішніх подразників, пояснюється це наявністю в кишківнику двох видів пейсмекерів (збудників ритму) Один знаходиться в дванадцятипалій кишці, другий – посередині довжини товстого кишківника. Саме в цих місцях виникають м’язові скорочення, що розповсюджуються вздовж кишки в дистальному напрямку.

б) Наявність з’єднань між клітинами, через які ПД поширюється з одної клітини на іншу.

Види міогенних скорочень:

Тонічні – зумовлені тонусом гладких м’язів – це тривалі скорочення невеликої сили. Тонічні скорочення тривають близько 10 хв, такі скорочення займають великі ділянки кишки. За рахунок тонусу зростає внутрішньокишковий тиск, що покращує всмоктування і контакт хімусу та стінок кишки.

Ритмічна сегментація – періодичні скорочення циркулярного шару м’язової оболонки в певних ділянках кишки, шириною 1 – 1, 5 см, на відстані 15 – 20см. В результаті кишка та її вміст ділиться на сегменти. Потім ці м’язи розслаблюються, інші скорочуються – виникають інші сегменти. В результаті здійснюється перемішування хімусу і покращуються умови його контакту зі стінкою кишки.

Маятникоподібні скорочення – періодичні скорочення поздовжнього шару м’язової оболонки.. При таких скороченнях хімус в просвіті кишки виконує коливальні рухи «вперед – назад», тобто йде перемішування хімуса, що покращує пристінкове травлення.

 

 

Нейрогенні скорочення.

В основі регуляції цих рухів лежать рефлекси

 

Перистальтика – полягає в узгодженому скороченні циркуляторних і поздовжніх мязів; вище хімусу утворюється звужена ділянка, а перед ним – розширена, так виникають хвилеподібні рухи. Даний вид скорочень забезпечує рух хімуса вздовж кишки в дистальному напрямку.

Антиперистальтика забезпечує рух кишки в проксимальному напрямку. В нормі у здорової людини антиперистальтика є тільки в товстому кишківнику. В основі антиперистальтики лежить метасимпатичний рефлекс, який починається з подразнення хімусом механо- та хеморецепторів кишки.

Регуляція рухів тонкого кишечника

 

Рухи кишки відбуваються під впливом регуляторних механізмів:

1.Рефлекторна регуляція відбувається за допомогою метасимпатичних місцевих рефлексів. Види подразників, що стимулюють метасимпатичний рефлекс:

механічні:

а) розтягнення кишки хімусом;

б) подразнення стінки кишки грубою їжею, рослинною клітковиною (овочі, фрукти, чорний хліб).

Хімічні:

а) нейтральні рідкі жири – це всі види рослинних масел. Вони стимулюють перистальтичний рефлекс;

б) молочнокислі продукти;

в) екстрактивні речовини (соки, бульйони);

г) жовчні кислоти.

2. Регуляція гормонами. Рухову функцію кишківника також посилюють гастрин, гістамін, серотонін, вазоприсін, ХЦК - ПЗ. Кініни, простагландини посилюють цю функцію в патології.

3. Вегетативні рефлекси (симпатичні та парасимпатичні) впливають на перистальтику: парасимпатичні посилюють перистальтику а симпатичні – гальмують.

Протягом всього процесу травлення відбувається скорочення і розслаблення ворсинок кишечника.

Завдяки рухам тонкої кишки перші порції хімусу надходять до товстої кишки через 3, 5 – 4 години, а через 8 – 10 год після вживання їжі перехід хімусу до товстої кишки завершується.

Основні функції товстої кишки:

- всмоктування води;

- мінеральних солей;

- жовчних кислот;

- продуктів розщеплення клітковини.

- формування калових мас, накопичення і є евакуація їх.

Хімус який поступає із тонкої кишки в товсту через ілеоцекальну заслонку невеликими порціями через кожні 0, 5 – 1 хв, майже позбавленний поживних речовин, але містить, багато води, мінеральних солей, непереварені рештки поживних речовин, незасвоєні поживні речовини, клітковину, яка складає оболонки рослинних клітин.

Кишковий сік виділяється за добу приблизно в кількості 500 мл, він не має ферментів, але має велику кількість слизу, бікарбонатів, епітеліальних клітин, РН =8, 0. Основне значення соку - це захист слизової оболонки від механічних, хімічних подразників. Виділення соку регулюється нервовою системою, безумовнорефлекторно, внаслідок механічних подразнень секреторні процеси збільшуються –в 8 – 10 разів.

Мікрофлора товстого кишечника:

У новонароджених дітей кишечник стерильний, але в перші місяці життя його заселюють мікроорганізми і це є необхідною умовою функціонування товстого кишечника.

90%мікрофлори- це безспорові анаероби, а10%- молочнокислі бактерії, кишечна палочка, спороносні анаероби.

Значення мікрофлори товстого кишечника:

1. розщеплення целюлози під дією ферментів бактерій, це робить можливим засвоєння клітковини на 50%.

2. Бактерії синтезують вітамін К, групи В.

3. Під дією мікробів відбувається бродіння непереварених вуглеводів, це призводить до утворення молочної, оцтової кислоти, СО_2, Н ₂ О, алкоголю. Кислі продукти, що утворюються, затримують гниття.

4. Під дією мікробів відбувається гниття білків, при цьому виділяються токсичні речовини: індол, скатол, фенол, метан, по системі воротної вени ці речовини попадають в печінку, де знешкоджуються.

5. мікроорганізми кишечника пригнічують розмноження патогенних мікробів.

6. підвищують імунітету, синтез ГАМК.