Теоретичні положення. Система гальмування призначена для зменшення швидкості руху, збереження керованої траєкторії руху, зупинки і утримання автомобіля на місці

Система гальмування призначена для зменшення швидкості руху, збереження керованої траєкторії руху, зупинки і утримання автомобіля на місці. Розрізняють наступні гальмівні системи автомобіля: робоча, допоміжна, аварійна (запасна), стоянкова. Під ефективністю гальмування кожної із названих систем приймається якісна міра гальмування, яка характеризує властивість гальмівної системи створювати необхідний опір руху автомобіля. Із кількісної сторони властивість даної гальмівної системи автомобіля досягати необхідний гальмівний момент оцінюється по нормованим показникам і критеріям (ОСТ 37.001.067-86). Гальмівний шлях і стале сповільнення обумовлюють ефективність робочої гальмівної системи всього рухомого складу транспорту. Для причепів і напівпричепів визначають значення сумарної гальмівної сили і часу спрацювання гальм.

Гальмівний шлях визначається як відстань, яку проходить автомобіль від початку до кінця гальмування. Початок гальмування – це момент часу, на протязі якого гальмівна система одержує сигнал про необхідність проводити гальмування, а кінець гальмування – це момент часу коли автомобіль повністю зупиняється.

На рис. 1. показано зміну сили тиску на педаль Р_пед, гальмівної сили Р_г, сповільнення (від'ємне прискорення) J і швидкість руху автомобіля V в залежності від часу t при гальмуванні до повної зупинки.

До часу Т з моменту, коли водій оцінивши дорожню ситуацію (аварійно-небезпечна ситуація, сигнал світлофора, значення дорожнього знаку), зробив висновок про необхідність гальмування до повної зупинки автомобіля входять:

- час реакції водія t_р;

- інтервал часу до початку гальмування - t_с;

- інтервал часу до моменту, коли гальмівна сила має постійне значення - t_н;

- час спрацювання гальмівного приводу і механізму (t_с + t_н);

- час сталого гальмування – t_ст, що відповідає сталому сповільненню.

При дослідженні стале сповільнення j приймають рівним середньому значенню сповільнення за час сталого гальмування t_ст.

 

 

Рис. 1. Графік процесу гальмування.

 

Гальмівний шлях і стале сповільнення при дії робочої гальмівної системи визначають випробуванням автомобіля. При цьому передбачені випробування типу 0, 1, 2, згідно ГОСТ 22895-77. Випробування “нуль” проводять з “холодними” гальмівними механізмами. При випробуванні “нуль” гальмування проводять порізно: з двигуном з'єднаним з трансмісією і роз'єднаним з трансмісією. Випробування “1” проводять при нагрітих гальмівних механізмах, а випробування “2” – при русі автомобіля на затяжних спусках.

Випробування всіх трьох типів проводять при контрольному, тобто екстреному гальмуванні, в заданому режимі, коли приведення в дію органів керування робочої гальмівної системи проводиться від заданої початкової швидкості за час не більше 0, 2сек., із зусиллям згідно ГОСТ 22895-77.

При навчальних випробуваннях гальмівних властивостей автомобіля, початкова швидкість гальмування обмежується 30км/год. із міркувань безпеки. Контрольне екстрене гальмування замінюють службовим гальмуванням із сповільненням 1, 5...2, 5 м/с². Дорожні випробування гальмівних властивостей автомобіля проводять по типу “нуль” із від'єднанним від трансмісії двигуном.

Гальмівні властивості оцінюють по довжині гальмівного шляху і часу гальмування.