Порядок і організація дій роти під час висування та розгортання противника. Способи відбиття атаки противника

Після закінчення вогневої підготовки противника основні зусилля всіх сил і засобів зосереджуються на знищенню танків і піхоти. Підрозділи роти по сигналах командирів готуються для відбиття атаки противника. Початком атаки противника може служити перенос вогню його артилерії і мінометів з переднього краю в глибину оборони. В цей час потрібно бути завжди уважним, тому що противник може зробити помилковий перенос вогню маючи на меті змусити вийти з укриттів підрозділи роти, а потім повторним ударом артилерії, мінометів і авіації нанести їм додаткові втрати. Отже, від правильного визначення моменту виходу особового складу і бойової техніки з укриттів і підготовки їх до відбиття атак противника багато в чому буде залежати збереження боєздатності роти і досягнення успіху в бою. Тому необхідні передбачення, чітка робота системи спостереження і розвідки, добре знання тактики дій противника, безвідмовний зв'язок і безперервна інформація про його дії.

З переходом противника в атаку придана, підтримуюча-артилерія і міномети вогнем завдають поразки танкам і іншим броньованим машинам і руйнуючи бойові порядки підрозділів противника, створюють вигідні умови для знищення їх вогнем ПТРК, танків, БМП (БТР), гранатометів на граничній дальності. По мірі підходу противника до переднього краю вогонь доводиться до найвищої напруги.

Підрозділи, що обороняються, знищують танки, відсікають піхоту від танків противника і завершують знищення її вогнем стрілецької зброї, а піхоту, що увірвалася на передній край опорних пунктів підрозділів, знищують вогнем впритул і гранатами.

У ході бою велика увага приділяється протиповітряній обороні. Знищення повітряного противника здійснюється насамперед зенітними засобами батальйону. Зенітні підрозділи, а також механізовані (танкові) підрозділи, які не зайняті боєм з наземним противником, відбивають нальоти літаків, вертольотів противника й інших повітряних цілей противника.

Управління підрозділами командир роти здійснює з командно-спостережного пункту. При цьому командир роти до початку вогневої підготовки противника керує підрозділами по телефону, а з початком — по радіо, при необхідності — рухомими засобами.

У випадку вклинення противника в опорний пункт командир роти повинний вогнем усіх засобів зупинити поширення його по фронту й у глибину, закріпити свої фланги на ділянці вклинення і придушити противника вогнем. Спосіб знищення противника, що вклинився, залежить від умов, в. яких ведеться оборонний бій, наявності сил і засобів, а також від складу сил противника, що вклинився, і характеру його дій. Невеликі підрозділи танків
і піхоти противника, що вклинилися в опорні пункти взводів, рот, знищуються
вогнем протитанкових засобів даних підрозділів, а також вогнем приданої і підтримуючої
артилерії.

Частина сил і засобів взводів може займати запасні позиції з метою не допущення подальшого розповсюдження противника. Танки, що прорвалися, знищуються вогнем ПТРК, БМП, танків і гранатометів як з основних, так і з запасних вогневих позицій. Крім того, на напрямку прориву танків і піхоти засобами командира батальйону встановлюються мінно-вибухові загородження.

Противник, що вклинився в проміжок з сусідньою ротою, знищується у взаємодії з нею. Для запобіганню розповсюдження противника в сторони флангів роти командир ставить додаткові задачі артилерії і висуває на загрозливі напрямки танки, БМП і механізовані підрозділи. Для виконання цих завдань використовуються запасні вогневі позиції, траншеї, ходи сполучення.

Якщо противник обійшов опорний пункт, то рота переходить до кругової оборони, утримуючи найбільш важливі ділянки місцевості. Механізовані підрозділи, які розташовані на флангах вклинення противника і ті, що займають оборону в глибині, вогнем і стійким утриманням займаних позицій у взаємодії з артилерією і протитанковими засобами не допускають його просування в глибину й убік флангів. У траншеї, ходи сполучення встановлюються загородження: рогатки інші переносні перешкоди, а іноді — мінно-вибухові засоби.

Трохи інший буде характер бойових дій механізованої (танкової) роти в другому ешелоні. Особливість її дій визначається характером бойових завдань, покладених на підрозділ. Так, механізованій (танковій) роті другого ешелону будуть поставлені завдання: підготовка контратаки в одному-двох напрямках, а для танкової роти і роти на БМП — одного-двох вогневих рубежів для відбиття атак танків, що прорвалися, і піхоти, противника. Тому з початком наступу командиру роти другого ешелону необхідно підтримувати безупинний зв'язок з ротами першого ешелону, з командиром батальйону й уважно стежити за ходом оборонного бою.Він повинний завжди знати обстановку на фронті оборони батальйону.

Рота другого ешелону батальйону у випадку вклинення противника в глибину оборони вогнем усіх засобів із займаних позицій наносить йому рішучу поразку і зупиняє його подальше просування. Міцно утримуючи підготовлені позиції, рота забезпечує висування і розгортання для контратаки другого ешелону полку. З виходом його на рубіж контратаки вона переходить у наступ і у взаємодії з підрозділами другого ешелону полку контратакує противника, як правило, у фланг і в тил. Підрозділи першого ешелону батальйону вогнем усіх засобів підтримують контратаку роти другого ешелону за наказом командира батальйону, частиною сил разом з нею контратакують і знищують противника, що вклинився в оборону, і відновлюють оборону.

У тих випадках, коли в оборону вклинилися незначні сили противника і він зупинений в межах опорних пунктів взводів першого ешелону, командир батальйону може проводити контратаку другим ешелоном (резервом) самостійно. У цій обстановці підрозділи першого ешелону вогнем із займаних позицій знищують противника, не даючи, йому можливості обійти опорні пункти, і забезпечують висування і розгортання підрозділів другого ешелону (резерву) для нанесення контратаки, як правило, у фланг. По можливості в контратаці можуть брати участь підрозділи, що знаходяться на напрямку її проведення, особливо взвод другого ешелону роти, а також частина сил і засобів, ділянок які не були атаковані.

Одержавши наказ на проведення контратаки, командир механізованої (танкової) роти другого ешелону (резерву) висилає розвідку (дозорне відділення), уточнює завдання підрозділам і вогневим засобам. Рота під прикриттям вогню артилерії швидко висувається на вказаний напрямок, вогнем танків, БМП і інших вогневих засобів завдає поразки противнику, руйнує його бойові порядки і рішуче контратакує противника переважно у фланг або в тил. Механізовані підрозділи контратакують противника на бойових машинах піхоти або в пішому порядку слідом за танками.

Досвід бойових дій свідчить, що тільки завдяки маневру вогнем і контратакам стрілецькі підрозділи успішно знищували противника, що вклинився.