Величина pH рідкої фази ґрунтуДля більшості ґрунтів міста характерне зміщення реакції середовища у лужний бік, що не властиво ґрунтам поза містом. Підкислення і підлужування ґрунтів – процес зміни кислотно-лужної реакції ґрунту, порушення ґрунтово-геохімічних процесів, що призводять до зниження стійкості екосистеми та загибелі рослинності. Дуже кислі та лужні ґрунти несприятливі для більшості рослин і мікроорганізмів, вони мають погані фізичні властивості, бідні поживними речовинами, органічна речовина в них не закріплюється. У містах ґрунти, як правило, піддаються підлужуванню внаслідок застосування протиожеледних реагентів, а також потрапляння будівельного пилу, що містить підвищений вміст карбонату кальцію. За кислотно-лужним режимом ґрунти поділяють: рН 6, 5 – 7, 0 – придатні і родючі; рН 7, 0 – 7, 5 – потенційно родючі; рН 7, 5 – 8, 0 – малопридатні і слабкотоксичні; рН 8, 0 – 8, 5 – середньопридатні і середньотоксичні; рН > 8, 5 – непридатні за хімічними властивостями і сильнотоксичні. Токсичні речовини у ґрунтах міста. Надходження забруднюючих речовин в урбоекосистему, яке відбувається під час штатних та аварійних викидів, скидів, викликає забруднення поверхні ґрунту, ґрунтового профілю і ґрунтово-геохімічного ландшафту сильнодіючими отруйними та радіоактивними речовинами. Більшість викидів у навколишнє середовище міст зосереджується на поверхні ґрунту, де відбувається їх поступове депонування. Це веде до зміни хімічних та фізико-хімічних властивостей субстрату. Розподіл забруднювачів у ґрунтах залежить від особливостей джерел забруднення, метеорологічних особливостей, геохімічних чинників, форм рельєфу. Ступінь прояву процесу забруднення визначається як відношення вмісту забруднювальної речовини в ґрунті до величини гранично допустимої концентрації (ГДК) або за її відсутності до іншої нормативної величини. За максимального хімічного забруднення ґрунт втрачає здатність до продуктивності і біологічного самоочищення, змінюється склад, структура, чисельність мікрофлори і мезофауни. Вимоги до ґрунтів населених пунктів визначаються в залежності від пріоритетності компонентів забруднення відповідно до списку ГДК і орієнтовно дозволених кількостей (ОДК) хімічних речовин у ґрунті. Значення ОДК для металів наведено у табл. 32. ГДК для 3, 4-бенз(а)пірену і ртуті в ґрунті становлять відповідно 0, 02 і 2, 1 мг/кг, допустимий рівень вмісту нафтопродуктів – 300 мг/кг.
Таблиця 32. Орієнтовно дозволені концентрації (ОДК) валових форм металів у ґрунтах (за гігієнічними нормативами ГН 2.1.7.020-94)
Оцінка процесів, що негативно впливають на стан міських ґрунтів. Розрізняють фізичні, біологічні, хімічні, містобудівні негативні впливи на грунти міст:
|
