КОСТЕЦЬКА Т.А. інтересам цієї особи, є змістом таємниці приватного життя особи

інтересам цієї особи, є змістом таємниці приватного життя особи. Складовими такої таємниці є також таємниця усиновлення, листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Таємна інформація. За визначенням ч. 7 ст. 30 Закону «Про інформацію» до таємної належить така інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі.

Попередньо обґрунтовувалася думка, що до такого роду відомостей насамперед належить державна таємниця. Втім, як вже наголошувалося, суперечність наведених та інших положень чинного законодавства дає підстави окремим авторам до видів таємної (секретної) інформації зараховувати майже всі передбачені законодавством види таємниць; адвокатську, банківську, державну, комерційну тощо.

Державна таємниця є різновидом таємної інформації, яку становлять відомості, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України і які визнані в порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю», у сфері: оборони; економіки, науки і техніки; зовнішніх відносин; дероюавної безпеки та охорони правопорядку.

Віднесення інформації до категорії таємних відомостей, які становлять державну таємницю, і доступ до неї громадян здійснюється відповідно до чинного законодавства.

У сфері оборони державною таємницею є інформація про:

1) зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління про підготовку і проведення військових операцій, стратегічне і мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння і матеріально-технічне забезпечення Збройних сил України та інших військових формувань;

2) напрями розвитку окремих видів озброєння військової і спеціальної техніки, їх кількість, тактико-технічні характеристики, організацію і технологію виробництва, наукові, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, пов'язані з розробленням нових зразків озброєння, військової і спеціальної техніки або їх модернізацією, а також про інші роботи, що плануються або здійснюються в інтересах оборони країни;

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

3) сили і засоби цивільної оборони України, можливості населених пунктів, регіонів і окремих об'єктів для захисту, евакуації і розосередження населення, забезпечення його життєдіяльності та виробничої діяльності об'єктів народного господарства у воєнний час або в умовах надзвичайних ситуацій тощо.

У сфері економіки, науки і техніки до державної таємниці належить інформація про:

1) мобілізаційні плани і мобілізаційні потужності господарства України, запаси та обсяги постачання стратегічних видів сировини і матеріалів, а також зведені дані про номенклатуру та рівні накопичення, загальні обсяги поставок, відпуску, розміщення і фактичні запаси державного резерву;

2) використання транспорту, зв'язку, потужностей інших галузей в інтересах забезпечення безпеки держави;

3) плани, зміст, обсяг, фінансування та виконання державного замовлення для забезпечення потреб оборони та безпеки;

4) плани, обсяги та інші найважливіші характеристики добування, виробництва та реалізації окремих стратегічних видів сировини і продукції;

5) державні запаси дорогоцінних металів монетарної групи, коштовного каміння, валюти та інших цінностей, а також операції, пов'язані з виготовленням грошових знаків і цінних паперів, їх зберіганням, охороною і захистом від підроблення, обігом, обміном або вилученням з обігу, та про інші заходи фінансової діяльності держави;

6) наукові, науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектні роботи, на базі яких можливе створення прогресивних технологій, нових видів виробництва, продукції та технологічних процесів, що мають велике оборонне чи економічне значення або істотно впливають на зовнішньоекономічну діяльність та національну безпеку України тощо.

У сфері зовнішніх відносин до державної таємниці належить інформація про:

1) директиви, плани, вказівки делегаціям і посадовим особам з питань зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності України, спрямовані на забезпечення її національних інтересів і безпеки;

2) військове, науково-технічне та інше співробітництво України з іноземними державами, якщо розголошення відомостей про це завдаватиме шкоди її національній безпеці;

КОСТЕЦЬКА TJL

3) експорт та імпорт озброєння, військової і спеціальної техніки, окремих стратегічних видів сировини і продукції тощо.

У сфері державної безпеки та охорони правопорядку:

1) особовий склад органів, які здійснюють онеративно-розшу-кову діяльність;

2) засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати опера-тивно-розшукової діяльності; про осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі з органами, що проводять таку діяльність; про склад і конкретних осіб, які є негласними штатними працівниками органів, які здійснюють оперативно-розшу-кову діяльність; тощо.

Конкретні і відомості можуть бути віднесені до державної таємниці за ступенями секретності: «особливої важливості», «цілком таємно» і «таємно» лише за умови, що вони належать до цих категорій, і їх розголошення завдаватиме шкоди інтересам національної безпеки України.

Віднесення інформації до державної таємниці, зміни ступеня секретності та розсекречування здійснює державний експерт із питань таємниць відповідно до вимог Закону України «Про державну таємницю».

Виконання функцій державного експерта з питань таємниць покладається на конкретних посадових осіб, а саме;

- у Верховній Раді України - Головою Верховної Ради України;

- в інших органах державної влади - Президентом України за поданням керівника відповідного державного органу.

Інформацію відносять до державної таємниці на основі мотивованого рішення державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян.

Інформація вважається державною таємницею з часу опублікування «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», до якого включена ця інформація, чи зміни до нього в порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю».

На сьогодні чинний Звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджено наказом № 440 від 12 серпня 2005 р. Служби безпеки України.

НІ

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Строк, упродовж якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці, встановлюється державним експертом з питань таємниць з урахуванням ступеня засекреченості інформації. Критерії його визначення встановлюються Службою безпеки України. Таким строк не може перевищувати: для інформації із ступенем секретності «особливої важливості» - ЗО років, «цілком таємно» -10 років, «таємно» - 5 років.

На підставі та в межах зводу з метою конкретизації та систематизації даних про секретну інформацію органи державної влади створюють галузеві або відомчі розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю, а також можуть створювати міжгалузеві або міжвідомчі розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю.

Підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, які проводять діяльність, пов'язану з державною таємницею, надається право за ініціативою та погодженням із замовником робіт, пов'язаних із державною таємницею, створювати власні розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю. Вони погоджуються із Службою безпеки України, затверджуються державними експертами з питань таємниць та реєструються в Службі безпеки України. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. затверджено «Положення про порядок і механізм формування та опублікування Зводу відомостей, що становлять державку таємницю».

Розгорнуті переліки відомостей, які становлять державну таємницю, не можуть суперечити затвердженому Зводу відомостей.

Особливими видами інформації з обмеженим доступом є службова та професійна таємниці.

Службова таємниця - узагальнена назва відомостей, розголошення яких забороняється чинним законодавством, які стали відомими і якими користуються у процесі та при виконанні своїх службових обов'язків у державних органах та органах місцевого самоврядування службові особи.

Чинне законодавство України не дає чіткого визначення поняття службової таємниці. На цій підставі до такого роду відомостей включають інформацію з обмеженим доступом про діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування.

Під службовою таємницею пропонується розуміти сукупність відомостей, що не підлягають розголошенню, перебувають у

КОСТЕЦЬКА ТЛ.

розпорядженні певної посадової особи органу влади та які їй (особі) необхідні для ефективного здійснення покладених державою функцій. Ознаками інформації, яка становить службову таємницю, на підставі чинного законодавства є:

- конфіденційна інформація, що є власністю держави;

- одержання, використання, поширення і зберігання її здійснюється посадовими особами, які є державними і муніципальними службовцями у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків відповідно до закону;

- режим такої інформації, який визначає порядок віднесення інформації до службової таємниці та її розсекречення, порядок захисту, зберігання, передання та доступу до неї, встановлюється спеціальними нормативно-правовими актами;

- за недотримання встановленого правового режиму службової таємниці винні притягаються до спеціальної юридичної відповідальності.

Зберігати службову таємницю - обов'язок, встановлений законодавством. Серед основних обов'язків державних службовців -збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню (ст. 10 Закону «Про державну службу»). Аналогічна норма міститься в Законі України «Про службу в органах місцевого самоврядування», яким встановлені основні обв'язки посадових осіб місцевого самоврядування.

До основних актів, що регулюють відносини, пов'язані із службовою таємницею, належить, зокрема, «Інструкція про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави», затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 р. № 1893.

Порушення вимог законодавства є підставою для застосування до винних осіб юридичної відповідальності: дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та ін.

Професійна таємниця - узагальнена назва відомостей (переважно, з обмеженим доступом), зміст яких відомий особі у зв'язку з виконанням нею професійної діяльності і розголошення яких заборонено.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Терміном «професійна таємниця» пропонується визначати окремий вид інформації з обмеженим доступом, що об'єднує відомості, які одержує суб'єкт-професіонал про фізичних і юридичних осіб при виконанні ним професійних обов'язків.

Відмітною рисою такої інформації є її належність фізичним і юридичним особам та отримання і використання іншою особою -представником певної професії при виконанні професійних обов'язків з метою забезпечення реалізації і захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Така особливість визначає специфіку як суб'єктного складу і змісту, так і специфіку підстав виникнення правового режиму професійної таємниці щодо конкретних відомостей,

До ознак професійної таємниці належать:

- виконання професійних обов'язків, при яких певній особі стають відомі конфіденційні відомості;

- особа не є службовою (посадовою) особою;

- інформація стосується приватного життя особи;

- особа, якій у силу її професії була довірена інформація, зобов'язана за законом забезпечити її охорону, не розголошувати відповідні відомості:

- за недотримання правового режиму професійної таємниці винні притягуються до встановленої законодавством юридичної відповідальності.

Професійною таємницею є також відомості, що становлять предмет адвокатської, лікарської, нотаріальної таємниці; таємниці рахунків та вкладів, листування, телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень, що передаються засобами зв'язку; таємниці усиновлення, голосування; відомості, про які дізналися судді при розгляді кримінальних справ у судовому засіданні, та ін.

Судді, наприклад, зобов'язані не розголошувати таємницю парадної кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в закритому судовому засіданні (ст. б Закону «Про статус суддів»).

Крім того, згідно з Законом України «Про Рахункову палату» професійну таємницю становлять матеріали, які надаються для аналізу, перевірки або ревізії органами виконавчої влади, Національним банком України або іншою банківською установою, підприємствами, установами та організаціями, а також відомості та документи про фінансовий, майновий, податковий стан юридичних і фізичних осіб, що надходять до Рахункової палати і можуть бути

КОСТЕЦЬКА TJL

використані лише для здійснення контролю; стан збереження матеріалів, документів, інших відомостей, якими користуються посадові особи Рахункової палати та особи, які залучаються до здійснення її функцій. Під час проведення перевірок, ревізій, обслідувань і до моменту прийняття рішення Рахункової палати забороняється розголошувати відомості у будь-якій формі (статті 19, 20).

За Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 червня 2001 р. професійну таємницю становлять матеріали, документи, інші відомості про фінансовий, майновий стан юридичних осіб, якими користуються під час та у зв'язку з виконанням своїх обов'язків посадові особи державних органів, що залучаються до здійснення відповідних функцій, і які забороняються розголошувати у будь-якій формі до моменту прийняття рішення (ст. 1).

Запитання для самоконтролю

1. Наведіть визначення поняття інформації з обмеженим доступом. На які види вона поділяється?

2. Що розуміється під конфіденційною інформацією, які її види регулюються чинним законодавством?

3. Які основні ознаки таємної інформації?

4. Як визначається поняття державної таємниці?

5. Які відомості становлять державну таємницю?

6. Які правові підстави віднесення відомостей до державної таємниці?

7. У чому полягають особливості правового регулювання комерційної таємниці?

8. Які основні ознаки комерційної таємниці?

9. Як чинне законодавство визначає поняття «банківська таємниця»?

10. Які відомості становлять зміст банківської таємниці?

11. Який правовий режим захисту і порядку розкриття банківської таємниці?

12. Що розуміється під поняттями «професійна таємниця», «службова таємниця»?