Підсумкова консультативна бесіда психолога та командира військової частини за результатами проведеного психологічного дослідження.

П.: Мені була поставлена задача провести психологічне дослідження військовослужбовців і виявити тих, хто готовий до виконання службових обов’язків у ситуації підвищеної небезпеки.

К.: Так, Ваші дані нам потрібні, щоб здійснити правильний відбір військовослужбовців, готових до несення служби у миротворчому контингенті військ ООН.

П.: Я повинен був з’ясувати ступінь їхньої психологічної готовності до несення служби у ситуації постійної підвищеної небезпеки. Для виконання цього завдання мною було відібрано ряд психологічних методів, які дозволяють з’ясувати особистісні особливості військовослужбовців та ступінь їхньої психічної витривалості. За цими показниками мною робилися висновки щодо ймовірності виникнення у них нервово-психічних зривів, перевтоми та інших психологічних станів, що можуть позначатися на виконанні службових обов’язків.

К.: Що Вами встановлено?

П.: Я встановив, що серед 105 претендентів є 28 військовослужбовців, які психологічно найкраще готові до несення служби в екстремальних умовах.

К.: Ви певні, що з ними не трапиться того, що траплялося з їхніми попередниками?

П.: У психологічній науці ще не розроблені методи, які давали б стовідсоткову гарантію. Проте методи, які я застосовував, дозволяють стверджувати, що серед виділених мною 28 військовослужбовців відсоток тих, у кого може статися нервово-психічний зрив, є значно нижчим, ніж коли б ми випадково добирали військовослужбовців.

К.: Гаразд. Ви можете сказати, як відібрані Вами військовослужбовці відрізняються від тих, що не змогли продемонструвати належний рівень професійності?

П.: Відібраних кандидатів вирізняє емоційна зрілість та реалістична настроєність на роботу. Скоріш за все, вони чітко уявляють, що від них вимагають і до чого вони повинні бути готовими. Порівняно з іншими, вони краще контролюють емоції, можуть поводитися виважено, спокійно і, можна припустити, такими будуть у ситуації постійної небезпеки.

К.: Але ті теж були ніби спокійними і контролювали себе. Наш психіатр принаймні ніяких відхилень за ними не помічав. А в дійсності не всі змогли витримати бойової обстановки.

П.: Психіатр обстежував їх у звичайних умовах. Я теж здійснював дослідження у звичайних умовах. Проте за інших обставин, коли виникає реальна небезпека життю, людина може повестися несподівано навіть для себе самої. Та я роблю висновки про те, що вони здатні поводитися професійно на тій підставі, що вони мають такий набір особистісних якостей, який є професійно важливим саме для військовослужбовця. Ці якості доповнюють одна одну таким чином, що з високим ступенем вірогідності можна стверджувати, що їхня поведінка буде адекватною, високо професійною у бойових умовах. Крім того, всі 28 кандидатів мають такий тип нервової системи, який дозволяє їм у стресовій ситуації залишатися активними, ініціативними, а відтак тримати себе в руках, поводитися виважено, не панікувати.

К.: Ви хочете сказати, що у них не траплятимуться нервові зриви? Це що, «універсальні солдати»? (жартома).

П.: За результатами дослідження нервові зриви у них малоймовірні. Можна навіть сказати, що такі люди потребують підвищеної нервової напруги, аби перебувати у високому життєвому тонусі. Тому я думаю, що декотрі з них можуть бути рекомендовані до виконання завдань підвищеної небезпеки.

К.: Але все ж нервові зриви можливі?

П.: Звісно, вірогідність цього залишається. Ніхто з психологів не дасть Вам повної гарантії, що військовослужбовці якоїсь миті не втратять контроль над власними емоціями чи думками і що, попри реальні обставини, поводитимуться адекватно. Впливає той психологічний стан, у якому перебуває військовослужбовець. Якщо у нього, скажімо, несприятлива життєва ситуація накладається на якесь серйозне випробування, може статися нервовий зрив. Навіть моя індивідуальна робота з кожним із них окремо не дозволить зробити остаточний висновок про їхню беззаперечну бойову готовність, оскільки вони самі про це нічого не знають, допоки не потрапили в епіцентр бойових дій. Наголошую, ці військовослужбовці не ідеальні, однак вони демонструють найкращі психологічні показники і є найбільш психологічно готовими з-поміж тих, кого я досліджував.

К.: Гаразд, Ви мене переконали. Ми візьмемо результати Вашого дослідження до відома під час відбору кандидатів на службу у військовому контингенті ООН.