Порядок виконання роботи. Таблиця Сівцева-Ландольта знаходиться на відстані 5 м до обстежуваного, в добре освітленому місці на рівні очей пацієнтаТаблиця Сівцева-Ландольта знаходиться на відстані 5 м до обстежуваного, в добре освітленому місці на рівні очей пацієнта. В таблиці 12 рядків літер або кілець. Ширину кожного штриха літери або кільця видно з відстані під кутом зору 1хв., а цілу літеру або кільце – під кутом 5 хв. Обстежуваний сідає і закриває одне око наочником, або щитком. Починають дослідження з літер верхнього рядка й до останнього, в якому літери названі вірно. Те ж саме повторюють для другого ока. Гостроту зору розраховують за формулою Снеллена: V= d/D, де V- гострота зору (visus), d – відстань, з якої обстежуваний бачить літери рядка, D – відстань, з якої він повинен бачити літери цього рядка. На таблиці Сівцева зліва від кожного рядка вказано відстань, з якої обстежуваний повинен бачити літери цього рядка: справа – цифри гостроти зору цього рядка (visus).
3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи. Після закінченні роботи зробити висновки за наступним планом: 1. Сприйняття якого кольору порушено у протанопів, дейтеранопів і тританопів? ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Чи нормальні межі полів зору для різних кольорів?
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 3. В яких напрямках поле зору найбільше, а в яких найменше? ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. У чому різниці поля зору для білого, червоного, зеленого кольорів та з чим це пов’язано? ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 5. Яка гострота зору для обох очей? Чи є це нормою? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
Тестування за системою „Крок - 1” 1. Лікар-окуліст виявив, що пацієнт не сприймає зелений колір. Яка в нього аномалія? A. Дейтеранопія. B. Міопія. C. Тританопія. D. Гіперметропія. E. Протанопія. 2. Лікар-окуліст виявив, що пацієнт не сприймає червоний колір. Яка в нього аномалія? A. Гіперметропія. B. Міопія. C. Дейтеранопія. D. Протанопія. E. Тританопія. 3. У хворого спостерігається порушення кольорового зору у вигляді погіршення сприйняття синьго кольору. Який вид порушень кольорового зору має місце у даному випадку? A. Амбліопія. B. Дейтеранопія. C. Протанопія. D. Тританопія. E. Гомонимна геміанопсія. 4. Людина довго не отримувала вітамін А. Яка з характеристик зору страждає при цьому? A. Присмеркове та нічне бачення (явище гемералопії). B. Сприйняття кольору. C. Здатність швидко змінювати чутливість до яскравого освітлення. D. Рівень активності зорової системи в цілому. E. Здатність до формування явища контрасту. 5. Попередником синтезу якої речовини є вітамін А? A. Соматостатину. B. Ретинену C. Пігменту райдужки D. Скотопсину. E. Водянистої вологи. 6. Лікар-рентгенолог перед початком роботи деякий час знаходиться в темряві й лише потім починає обстеження пацієнта. Через який час найкраще починати обстеження і чому? A. Через 10 хвилин, що пов’язано з адаптацією до темряви лише паличок. B. Через 2 хвилини, що пов’язане з адаптацією до темряви лише колбочок. C. Через годину, що пов’язані з адаптацією до низького освітлення (до темряви) колбочок та паличок. D. Через 5 хвилин, що пов’язане з адаптацією колбочок і паличок до світла. E. Через 20 хвилин, що пов’язане з адаптацією колбочок та паличок до світла. 7. Яка властивість характерна для рецепторних клітин центральної ямки сітківки? A. Має найбільший світловий поріг. B. Ділянка з найбільшою гостротою зору. C. Містить лише “червоні” та “зелені” колбочки. D. Містить лише палочки. E. Розміщена попереду зорового нерва. 8. У пацієнта обстежували периферичне поле зору. Лікар встановив, що поле зору для білого кольору більше у всіх напрямках, ніж поле зору для червоного та зеленого кольорів. З чим це пов’язано? A. З порушенням функції колбочок. B. З порушенням функції паличок. C. З тим, що колбочки розташовані в центрі сітківки, палички – на периферії. D. З покращенням функції колбочок. E. З покращеннямфункції паличок. Ситуаційні задачі 1. Лікар-рентгенолог, починаючи робочий день у рентгенологічному кабінеті перш за все повністю затемняє кімнату, а обстеження пацієнтів за рентгенівським екраном починає тільки через 20-30 хвилин. Яке явище при цьому досягається? Опишіть його механізми. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 2. Людину, яка входить до кінозалу під час сеансу, необхідно провести та посадити на вільне місце, оскільки вона нічого не бачить. Тільки через деякий час до неї повертається здатність розрізняти предмети. Як називається це явище? Опишіть його механізм. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тема 23. Фізіологія слухової сенсорної системи 1. Теоретичні питання заняття 1. Структурно-функціональна організація слухової сенсорної системи, головні та допоміжні структури. 2. Звукопровідні, сприймаючі та аналізуючі структури. 3. Провідниковий і кірковий відділи слухової сенсорної системи. 4. Центральні механізми аналізу звукової інформації. 5. Теорії сприйняття звуків. Бінауральний слух. 6. Тестування за системою „Крок – 1”. 7. Ситуаційні задачі.
|
