Перевірка правопису

Сучасна комп'ютерна лінгвістика активно провадить розробки у галузі т.зв. лінгвістичного забезпечення — створення автокоректорів та авто редакторів, комп’ютерних словників, автоматизованих правописних і стилістичних довідників, формалізованих граматик, що входять у підсистеми для машинного аналізу й синтезу текстів. Такі програмні засоби перевірки тексту постійно вдосконалюються і дають можливість усувати орфографічні та пунктуаційні помилки, огріхи складання, повтори слів, перевіряти уніфікованість написання певних імен, назв, чисел тощо.

Текстовий редактор Windows Word володіє потужними засобами контролю правопису, спрямованого на виявлення та виправлення огріхів у тексті.

Відомо, чим коротший документ, тим менше в ньому помилок. Але грамотно оформлений документ — показник професійного рівня спеціаліста. Не можна допускати ніяких помилок у текстах документів: ні граматичних, ні орфографічних, ні описок.

Важливою умовою контролю правопису є заданість мови для Word: вона має відповідати мові опрацьованого тексту. Перевірка здійснюється тільки в тому випадку, якщо мова внесена в операційну систему Windows.

У редакторі Word є декілька способів перевірки грамотності документа: автоматична перевірка правопису, автоматична перевірка правопису при введенні, одночасна пе­ревірка орфографії та граматики.

Для перевірки правопису потрібно вибрати мову пере­вірки: або всього тексту документа, або його фрагмента, для чого викликається пункт меню Сервис/Язык/Выбрать язык. Якщо документ містить текст, написаний різними мовами, виділяється кожний із фрагментів і для нього ви­бирається відповідна мова перевірки.

Для того, щоб включити автоматичну перевірку право­пису, потрібно викликати вікно настройки параметрів: Сервис/Параметры/Правописание і задати такі команди: Автоматически проверять орфографию і Автоматиче ки проверять грамматику. Це дозволить друкувати текст з помилками. Неправильно набрані слова будуть підкрес­лені червоною лінією, що при роздрукуванні не відтворю­ватиметься.

Система вбудованої перевірки орфографії дає змогу:

· знаходити непевно набрані слова (слова, у яких є не­правильні символи);

· знаходити орфографічні помилки (неправильно напи­сані слова);

· автоматично їх виправляти;

· знаходити словоформи або її залишок у списку морфем; вибирати потрібний елемент з кількох можливих; робити вибірку інформації за окремими морфемами та об'єднувати їх у загальну інформацію про словоформу; враховувати індивідуальні особливості морфем та їх вплив на загальну інформацію про словоформу.

Помилки в тексті можна виправити. Для цього потріб­но навести курсор на виділене слово і нажати праву кноп­ку миші. На екрані з'явиться контекстне меню, і з запро­понованих слів можна вибрати необхідне, правильне.

У тексті досить часто трапляються описки, тобто по­милки, які виникають внаслідок швидкого набору. Вони можуть виправлятися автоматично, за допомогою Автозаміни.

Питання для самоперевірки:

 

1. Як створити новий текстовий документ?

2. ІЦо таке форматування тексту?

3. Як зробити перевірку правопису в тексті українською мовою в текстовому процесорі?

4. Назвіть параметри сторінки, що зазвичай використовуються для текстів документів.

5. Як здійснити автоматичну перевірку правопису?

 

 

Лекція 13. Робота з таблицями у Word-документі.

13.1. Поняття «таблиця».

13.2. Структура таблиці.

13.1. Поняття «таблиця»

Таблиці - невід'ємний елементнауково-технічної, виробничо-масової, сільськогосподарської, управлінської та інших документацій. Табличний матеріал надзвичайно трудомісткий.

Таблиця — цифрові, текстові або мішані дані, зведені у колонки (графи), що розділяються лінійками. Таблиці у тексті розміщуються якнайближче до того місця, де про них ідеться в тексті. У зв'язку з цим на кожну таблицю має бути посилання в тексті. Наприклад: як випливає з Таблиці 5; у Таблиці 4 наведено... тощо.

Якщо у тексті більше ніж одна таблиця, усі таблиці мають бути пронумеровані наскрізною нумерацією в межах тексту (при великому обсязі тексту допускається нумерація за розділами).

У нумераційному заголовку пишемо слово Таблиця та її номер; при цьому знак № не ставимо, цифра лише арабська: Таблиця 7. Після цифри крапку не ставимо, слово Таблиця не скорочуємо і виділяємо у тексті курсивом (Таблиця 6). Якщо в тексті тільки одна таблиця, нумераційний заголо­вок до неї не ставиться.