Структура педагогічної діяльності.

Педагогічна діяльність має свою структуру, яка складається з низки взаємозумовлених

компонентів (інколи їх називають змістовими компонентами, оскільки вони розкривають суть

змісту педагогічної діяльності).

 

Діагностична діяльність – вивчення індивідуально-психічних особливостей і

вихованості школярів, виявлення і визначення їхньої освіченості, навичок і вмінь, необхідних для

навчальної діяльності та життя. (К.Д.Ушинський: перш, ніж виховувати особистість, треба її

вивчити).

 

Орієнтовно-прогностична діяльність – визначення конкретних цілей, змісту і

методики навчально-виховної діяльності на основі знання рівня індивідуальної підготовленості

окремих вихованців, злагодженості та згуртованості колективу (тобто діагностичної роботи).

 

Конструктивно-проектувальна діяльність – відбір матеріалу, композиція його,

проектування навчально-виховної роботи, вибір її методів і прийомів. Вона потребує

педагогічного мислення, педагогічної спрямованості, ініціативии, творчості, глибоких психолого-

педагогічних знань.

 

Організаційна діяльність – організація власної поведінки педагогом, педагогічної

взаємодії, спільної з учнями діяльності, самостійної роботи учнів тощо.

 

Комунікативно-стимулююча діяльність – встановлення взаємин зі школярами на

гуманістичній основі (Ш.Амонашвілі: яке спілкування, таке й виховання).

 

Аналітично-оцінкова діяльність – аналіз власних дій, дій вихованців, виявлення

позитивних і негативних сторін власної педагогічної діяльності, порівняння отриманих результатів

із запланованими.

 

Гностична діяльність – постійне підвищення педагогічної майстерності і культури

вчителя за рахунок самоосвіти.

 

Дослідницько-творча діяльність – постійний пошук кращих шляхів здійснення

педагогічної діяльності. Вона пронизує усі інші компоненти діяльності – де нема творчості, там

нема виховання.

 

1.6.Педагогічна компетентність.

Зміст професійної діяльності визначає коло необхідних педагогу знань та умінь, рівня його

компетентності. Професійна компетентність визначається шляхом співставлення конкретних

характеристик діяльності вчителя з професіограмою. Професіограма – це психофізичний аналіз,

опис і характеристика професійно значущих якостей, що їх вимагає професія (ідеальний образ

професіонала).

 

Компетентний педагог повинен мати:

- глибоку педагогічну ерудицію;

- педагогічну культуру;

- розвинене педагогічне мислення.

Він повинен також уміти:

- формулювати і розв’язувати педагогічні задачі;

- організовувати педагогічний процес як взаємодію і співробітництво;

- конструювати навчальний матеріал, як систему пізнавальних завдань, формувати

уміння і навички учнів учитися самостійно;

- орієнтуватися на наявний рівень розвитку дитини, її індивідуальні особливості та

можливості їх розвитку й саморозвитку;

- прогнозувати і проектувати свою діяльність, передбачати можливі результати, можливі

труднощі на шляху їх досягнення і способи їх подолання;

- доступно пояснювати матеріал, зацікавлювати учнів своїм предметом;

- аналізувати й оцінювати результати своєї діяльності;

- постійно вчитися.

Розвитку цих умінь спряє наявність у вчителя педагогічних здібностей, які забезпечують

ефективність педагогічної діяльності:

- академічних (здатності вчитися);

- творчих (здатності на прийняття неординарних рішень);

- дидактичних (доступно пояснювати);

- мовних (яскраво, образно, зрозуміло доносити інформацію);

- перцептивних (правильно сприймати людей);

- комунікативних (спілкуватися, вести діалог);

- організаторських;

- прогностичних;

- конструктивних;

- динамічних (впливати словом: переконувати і навіювати).

Компетентний педагог має володіти ще й педагогічною технікою – системою умінь, які

допомагають йому яскравіше виразити себе, більш ефективно налагодити навчально-

виховний процес, яка складається з уміння управляти своїм самопочуттям, організмом,