Література для самоосвіти. Бабанский Ю.К. Педагогика

 

Бабанский Ю.К. Педагогика. – М.: Педагогика, 1989.

Красовицький М.Ю. Про модель принципів виховання //Шлях освіти. – 2003. - № 3. – С.11.

Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. – Харків: ОВС, 2002.

Селиванов В.С. Основы общей педагогики: теория и методика воспитания. – М.: Народное образование, 2000.

Щукина Г.И. Избранные педагогические труды. – М.: Педагогика, 1989.

 

 

ВИХОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

 

Класний керівник – викладач, що організує навчально-виховну роботу в закріпленій групі ПТНЗ. Його діяльність регламентується «Положенням», але в організації виховної діяльності не може бути строгої регламентації. Кожен викладач сам вибирає свою позицію, сам відбирає зміст і засоби, установлює стиль і тон відносин з учнями, творчо використовує обрані ним організаційні форми і прийоми педагогічного впливу. Але це все можливо лише за умови, якщо він добре уявляє собі мету діяльності учнів, уміє правильно поставити і сформулювати для себе й учнів виховні задачі і повною мірою реалізувати покладені на класного керівника функції. Класний керівник виконує кілька функцій: аналітичну, прогностичну, організаційно-координуючу, комунікативну.

Аналітична функція містить у собі вивчення й аналіз індивідуальних особливостей учнів; сформованості учнівського колективу і його виховного потенціалу, міжособистісних відносин учнів; аналіз рівня вихованості колективу й особистості; вивчення особливостей сімейного виховання; оцінку результативності виховної діяльності в групі; самооцінку особистості і професійної діяльності.

Організаційно-координуюча функція припускає планування й організацію позаурочної діяльності учнів закріпленої групи; координацію роботи викладачів, майстра виробничого навчання групи, вихователя гуртожитку, керівників гуртків, секцій, молодіжних і творчих організацій; забезпечує взаємодію профтехучилища і сім’ї; стимулювання здорового способу життя педагогів і учнів; сприяє розвитку самоврядування в колективі; веде документацію в групі; забезпечує єдність педагогічних вимог до учнів.

Комунікативна функція полягає у формуванні позитивних відносин учнів, керуванні взаєминами в навчально-виробничій групі, навчанні вихованців мистецтву спілкування.

Призначенням класного керівника також є концентрація й інтеграція всіх позитивних впливів на особистість (училища, сім’ї, навколишнього середовища) і нейтралізація, усунення негативного впливу.

Прогностична функція припускає уміння класного керівника визначати конкретну мету і стратегічні задачі своєї діяльності на півріччя, рік, на весь період навчання і уміння сформулювати їх для учнів, зробити їх зрозумілими, значними і притягальними.

Психогігієнічна функція спрямована на встановлення довірчих відносин з вихованцями, зняття психологічної напруги в учнівському колективі.

Зміст виховної роботи класного керівника:

виховання високої моралі у підростаючого покоління, формування в нього українського менталітету на основі відродження національних традицій;

створення необхідних умов для фізичного розвитку учнів, збереження та зміцнення їхнього здоров’я;

духовно-моральне виховання, домінантою якого є орієнтація на загальнолюдські цінності;

розвиток розумових і фізичних здібностей, формування високої пізнавальної культури, організація змістовного дозвілля учнів;

створення умов для вільного вибору учнями світоглядних позицій;

гуманізація педагогічного процесу, демократизація стосунків у колективі;

врахування інтересів підлітків;

організація роботи з батьками.

Класний керівник – адміністративна особа. Він має право:

одержувати інформацію про психічне і фізичне здоров'я учнів;

контролювати успішність кожного учня;

перевіряти відвідування уроків теоретичного і виробничого навчання;

координувати і направляти в єдине русло роботу всіх педагогічних працівників, що працюють у даній навчально-виробничій групі;

організовувати підготовку і проведення в групі виховних годин, інформаційних годин, дозвіллєвих позаурочних справ;

виносити на розгляд адміністрації ПТНЗ пропозиції, погоджені з колективом групи;

запрошувати батьків (або осіб, що їх замінюють) в навчальний заклад; за узгодженням з адміністрацією звертатися в комісію зі справ неповнолітніх, у психолого-медико-педагогічну комісію, на підприємство, де працюють батьки, вирішуючи питання, пов'язані з вихованням і навчанням учнів;

отримувати допомогу від педагогічного колективу й адміністрації ПТНЗ;

відмовлятися від доручень, що не складають зміст його роботи.

Обов'язки класного керівника полягають у наступному:

організація навчально-виховного процесу у закріпленій групі, оптимального для розвитку позитивного потенціалу особистості кожного учня у рамках діяльності загальноучилищного колективу;

надання допомоги учневі у вирішенні гострих проблем;

установлення контактів з батьками і надання їм допомоги у вихованні дітей.

Для педагогічно грамотного, успішного й ефективного виконання своїх обов'язків класному керівникові необхідно добре знати психолого-педагогічні основи роботи з підлітками і молоддю, бути інформованим про новітні тенденції, засоби і форми виховної діяльності, опанувати сучасними технологіями виховання.

 

Напрямки роботи класного керівника

 

Виховна діяльність класного керівника ПТНЗ припускає: формування і виховання колективу навчально-виробничої групи; організацію педагогічної підтримки учнів і проведення індивідуальної роботи; проведення позаурочної роботи в групі, організацію дозвіллєвої діяльності учнів; профілактику девіантної поведінки; організацію взаємодії з всіма учасниками виховного процесу: педагогічними працівниками, сім’єю, дозвіллєвими організаціями, творчими об'єднаннями.

Основне в роботі класного керівника – формування і виховання колективу навчально-виробничої групи. Від успішності рішення даної задачі залежить психологічний комфорт, успішність діяльності групи й окремих учнів. Варто знати, що в колективі групи, бригади (ланки) учень будує моделі і перевіряє взаємини в трудових колективах і міжособистісні відносини між людьми (ділові, особисті).

Задача класного керівника – формувати позитивні міжособистісні відносини учнів. Складаються вони в ході спільної діяльності, тоді кожен учень має більше друзів у групі, а з іншими його зв'язують відносини взаємної симпатії, довіри і поваги. При цьому треба враховувати, що спільна діяльність учнів навчально-виробничої групи повинна бути різноманітною, цікавою, відповідати інтересам і схильностям учнів і одночасно формувати нові інтереси, схильності. Вона повинна бути орієнтована на емоційну сферу учнів, тому що позитивні емоційні переживання благотворно впливають на розвиток особистості, формують і закріплюють позитивний стереотип поведінки.

Важливим напрямком діяльності класного керівника є педагогічна підтримка. Це діяльність класного керівника й інших педагогічних працівників по наданню превентивної й оперативної допомоги учням у вирішенні їхніх проблем, зв'язаних з успішністю в навчально-виробничій діяльності, зі спілкуванням, із самовизначенням.

Превентивна допомога спрямована на попередження небажаного з педагогічної точки зору поведінки і спілкування учня, уміння поводитися в різних життєвих ситуаціях. Реалізується вона за допомогою ряду педагогічних засобів: виховання у підлітків культури спілкування, закріплення позитивних звичок; формування почуття власної гідності, поваги до себе й інших, усвідомлення цінності своєї особистості і цінності особистості іншої людини. Форми превентивної допомоги можуть бути дуже різноманітні: тематичні виховні години, колективні й індивідуальні бесіди з питань, що хвилюють учнів, обговорення фільмів, життєвих ситуацій. Велику роль у превентивній допомозі грає творча робота, вона дає можливість учневі розкрити свої здібності, підвищивши тим самим їхній престиж у середовищі однолітків.

Оперативна допомога – це своєчасне і швидке виправлення негативної ситуації і направлення розвитку подій в оптимальний педагогічний режим. Вона може здійснюватися у конфіденційній бесіді класного керівника з учнем, його батьками. В окремих випадках це може бути «педагогічний консиліум», що поєднує всіх учасників виховного процесу і спрямований на позитивні зміни ситуації і на надання допомоги учневі.

Існує ще одна форма педагогічної підтримки – превентивно-оперативна. Вона спрямована на стимулювання самовдосконалення особистості, самовиховання, навчання методам і прийомам психічної саморегуляції. Усе це зводиться до пізнання людиною самого себе, до згладжування внутрішньої дисгармонії, характерної для більшості підлітків, допомагає їм бачити себе збоку, керувати своїми емоціями. Учням із заниженою самооцінкою превентивно-оперативна допомога дозволяє позбутися комплексу неповноцінності, остраху невдач, глузувань, невигідного порівняння з іншими учнями.

Особливе місце в діяльності класного керівника займає робота з профілактики девіантної поведінки учнів. Вона містить у собі роботу з соціальнокультурно і педагогічно занедбаними учнями. Соціокультурна і педагогічна занедбаність – тривалий несприятливий для розвитку особистості стан учня, пов'язаний з негативним впливом на нього мікросередовища, що проходить через внутрішні умови (психосоматичне нездоров'я, індивідуальні особливості, ступінь опірності і т.п.).

Соціокультурна занедбаність – це недорозвинення соціальних якостей, ціннісних орієнтацій, мотивів, потреб, мінімальний соціальний досвід, низький культурний рівень як похідне від низького освітнього рівня батьків, низької загальної культури мікросередовища.

Педагогічна занедбаність – це наслідок неповноцінності найближчого оточення: неповна родина, зловживання батьків і родичів алкоголем, вплив асоціального досвіду родичів, а також наслідок педагогічних помилок професійних педагогів.

Педагогічна і соціокультурна занедбаність розвивається на тлі байдужого ставлення навколишніх: батьків, знайомих, педагогів.

Наслідком цього є аберація (відхилення) у поведінці, спілкуванні провідних видах діяльності.

Девіантна поведінка – поведінка з відхиленнями від прийнятих у суспільстві правових або моральних норм (хуліганство, крадіжки, бійки, інші злочини проти особистості).

Класному керівникові варто знати, що підлітки кожної з цих категорій останнім часом стали досить агресивними.

Агресія – це тип поведінки, ефектом якого є заподіяння збитку іншій особі (фізична або вербальна атака, а також негативізм і підозрілість; ознаками схованої агресії є уразливість і дратівливість). Жорсткий педагогічний пресинг, авторитарний стиль роботи можуть тільки погіршити ситуацію.

При роботі з девіантними учнями класному керівникові необхідно визначити оптимальну позицію стосовно них і переконати інших педагогічних працівників прийняти її. У такий спосіб формується єдина виховна система, що сама по собі благотворно впливає на учня. Ця система повинна відповідати вимогам адекватності, гнучкості і прогностичності. Стиль педагогічного спілкування повинен випереджати появу нових особистісних якостей у учнів.

У роботі з девіантними учнями дуже важливо відновити в них впевненість і самоповагу, не знижуючи при цьому вимог до їхньої поведінки. Вимога неможливого – джерело постійних конфліктів. Найпоширеніша помилка педагогічних працівників – відмовлення у визнанні незалежності і зрілості підлітків і юнаків, проти чого вони протестують доступними їм засобами, найчастіше негативними, щоб довести свою значимість.

 

Контрольні запитання і завдання

 

Визначте сутність понять “педагог”, “вчитель”, “викладач”, “вихователь”, “класний керівник”. Що їх об’єднує і що розділяє?

Які функції виконує класний керівник ПТНЗ?

В чому полягає зміст виховної роботи класного керівника?

Зробіть обґрунтування необхідності педагогічної підтримки учнів збоку класного керівника.

Проаналізуйте особливості роботи класного керівника з профілактики девіантної поведінки, обумовлені певним рівнем педагогічної або соціокультурної занедбаності учнів.

Помилки педагогів і пов’язані з ними чотири типи педагогів описує М.В.Зязько: “Люблячий тиран”, “Потакатель”, “Скло”, “Холодна байдужість”, “Холодний деспот”. В якій мірі така характеристика віддзеркалює типологію педагогів – невдах. Ваша точка зору.

Спробуйте за допомогою декількох фраз – методичних правил сформулювати ваше “педагогічне кредо” як класного керівника. В чому полягає його оригінальність і педагогічна доцільність?