Поняття ментальності та національного характеру. Архетипи укр.культ.

 

225. Не является характеристикой или важным элементом древнерусской культуры: • Индивидуализм

 

226. Русский культурный архетип принято называть:

• «Иоанновский»

 

 

Файл скачан с сайта oltest.ru

Термін та поняття «культ.», функції

Культ. — сукуп.матеріал.і дух., нематер.цінност.,створ.люд.протяг.його іст.

Ф-ції

-Пізнавал.( Культ.,яка концентр.в собі кращ.соц.досвід багат.люд.покол.,набув.здатн.створ.сприятл.умови для його пізнан.і засвоєн.

- Інформатив.( Культ.вист.єдин.механіз.перед.соц.досвіду від покол.до покол.,від епохи до еп., від одн.країни до інш.Адже, крім культ.,сусп..не має інш.спос.перед.досвіду,нагромадж.попередн.Саме через це кул.не випад.вваж.соц.пам.люд.

- Світоглядю( кул.виявл.в тому, що вона синтез.в ціліс.і заверш.ф-му сис-му чинник.дух.світу особи—пізнав.,емоц-чуттєв., оцінн.,вольов.Формув.світогл.,через який вона включ.в різні сфери соціокульт.регуляц.є осн.метод.культ.впливу на люд.

- Комунікат (дозвол.люд.через неї вступ.в спілкув.між соб.,між ниніш.покол.,що пішли,між різн.нар.і цивіліз.Ця ф-ія кул.все більш.зрост.разом з вдоскон.техн.засоб.,що дозвол.спілкув.між люд.,перекл..з мови на мову,здійсн.інтерпрет.текст.і інш.культ. знак.

-Регулят( реаліз.з доп.певн.норм,засвоєн.яких не обхід.кожн.для успіш.адапт.в сус-ві.Норми у ф-мі звич.,трад.,обряд., ритуал.слуг.засоб.пристосув.цінност.до вимог жит.в певн.іст.вимірі

-Ціннісна( відбив.найважл.,якісне стан культ.Куль.як сис-ма цінно.форм.у люд.цілком конкрет.цінн.потреб.і орієнт.З їхн. рівню та якості люди найчаст.судять про р-нь культурн.одн.чи тієї люд. Морал.та інтелект.зміст,зазвич.,виступ.критер.відпов. оцінк.

-Виховна( вираж.в тому,що культ.не лише пристос.люд.до прир.та соц..середов.,сприяє її соціалізм.,але й виступ.ще й фактором саморозв.людства.Засвоїв.попер.досв.,людство не припин.саморозв.,а репродук.культ.,став.перед соб.нов. жит. цілі для задовол.матеріал.і дух.потреб

Світ куль.станов.сукупн.матеріал.і дух.цінност.,створ.відповідно матеріал.і дух.виробниц.Але люд.не тільки перетвор.зовн. дійсність,вона форм.й сама себе.Це формув.,«самопородж.» люд.власн.прац.є суттєв.сторон.,«нервом» проц..,який можна в точн.сенсі назв.іст.—на відм.від прир.стихійн.еволюц.

 

Поняття ментальності та національного характеру. Архетипи укр.культ.

Мента́льн. —спос.мислен.,заг.дух.налаштов.,установ.індив.або соц.гр.

На відм.від ідеолог.,ментальн.звуться не ф-ми мислен.або оцінк.понят.,через які середов.вплив.на особ.і спон.її до дії,а ставлен.,віднош.,що вона сприйм.і спос.поведін.,що від неї очік.

Ментал.-призма,через яку люд.див.на світ і себе в ньому.Тож можемо говор.про те,що вона притаман.кожн.люд., незал.від етнічн.належн.,соц..стану,статі,мови.Звичай.ж,ментал.залеж.від цих фактор.,особл.від нац..та зумовлю.нею мови та культ., проте вони не запереч.її існув.,а,навп.,форм.ментал.

Нац.хар. -сис-ма ставлень конкретн.етніч.спільності до різном.сторін оточую.дійсн,що виявляєт.у стійк.стереот.їх мислен., емоц.реакц.і поведін.в ціл.

Н.х. є поєднан.фіз.і дух.рис,які відріз.одну нац..від інш.

Кожна нац.має свою специ.культ.,сис-му знак.,симв.,звич.і т. ін.У буден.свідом.помітні психол.відмін. між нар..

Архет.- домінан.прообр.,сис-ма образ.і символ.,поклад.в основу етніч.культ.укр.,їх світогляду,ставл.до самих себе та інш.; Вони містять в собі ключ.символ.та джерела притаман.укр.етносу менталіт.Архет.укр.культ.проступ.в нормах моралі і етики, звичках і звичаях, домінант.стереот.,а надто в сис-мі символ.,познач.та понять,зведен.в своєрідн. кодекс над індивід.порозум.і взаємод.,–укр..мові.

На фоні заклоп.існув.така центрованість люд.видається своєрідн.байдуж.,тюхтійств.або й навіть деякою пихатістю чи зарозуміл.та віднайш.своє вираж.в такому собі контрархетипі укр..культ.–хохляцтві, зведеному на принципові «Моя хата з краю». Ще одним контрархет.укр.культ.можна вваж.шароварщину–намаган.відтвор.образ давнини,позбавивши його при цьому духу українства.