Вечорниці переселених.

Людина народжується, росте, розвивається. І в житті її надходить пора коли природна потреба в спілкуванні, у самовиявленні і самоутвердженні набуває особливої загостреності. Настає час інтенсивного формування особистості - соціальної, емоційної та інтелектуальної зрілості. Це пора отроча, юнацька.

Упродовж своєї історії український народ створив цілу систему соціалізації молоді, виховання в неї високих духовних і громадянських якостей. Народна педагогіка виробила, зокрема, чимало форм гуртування молоді в товариства, братства, громади та інше.

Подібного до того, як по великих містах влаштовувалися молодіжні клуби, звані бали тощо, в українському селі і містечку усталилися свої цікаві традиційні зібрання молоді під назвами - вулиці, музики, вечорниці, вечірки, досвітки, та інші. Одним з найулюбленіших зібрань молоді були вечорниці.

Про вечорниці у Кривому Озері у перші роки переселення з Польщі розповіла Крижанівська Катерина, якій сьогодні 98 років: " Сходилися не лише молодь, а й молодиці та люди похилого віку. Співали пісень. оповідали байки і казки, організовували різні забави. Намагалися хоч якось загоїти душевні муки за рідним краєм. Дівчата приносили скромну їжу для спільної вечері: пшоно, муку, олію, хліб, сало, яйця. Пізніше приходили хлопці з музиками.[додаток] Увійшовши до хати, парубки казали: "Добрий вечір". Тоді розміщувалися, де хто хотів на ослінчиках, коло дівчат, долі на соломі, адже ми довгий час не мали можливості придбати меблі, з Польщі привезли мало чого.

Були в нас крім буденних і празникові вечорниці. Особливо важливими для молоді були вечорниці на Катерини і Андрія. Вони супроводжувалися ворожінням про майбутню долю, переважно про одруження. Справляли вечорниці на Андрія здебільшого у вечорничній хаті Марії Райхель. Приносили з собою продукти: мак, олію, муку, мед, фрукти. Дівчата готували вареники з маком і сливами, пироги, капусту, голубці. Як тільки була готова вечеря, дівчата кликали парубків.

Були й ворожіння напередодні Андрієвого дня. Дівчата вночі, після других півнів, кликали Долю. Ходили і кликали: "Доле, доле прийди!", або посеред хати ставили низенького стільця і застеляли рушником. Тоді розкладали на ньому хлібці в ряд по одному або парами. Кожна дівчина знала свою. Випікали різні: маленькі і великі. Дівчата або парубки вводили знадвору собаку. Голодний собака (часто йому не давали цілий день їсти) біг до хлібців. Чий з'їсть найскоріше, та дівчина найперша вийде заміж." [Криж,К- вечорниці]

Сьогодні молодь є учасником вечорниць, які організовують заклади освіти, культури у школах, будинку дитячої творчості і навіть у молодіжному кафе. Звичайно, організатори намагаються ввести у захід як можна більше елементів справжніх вечорниць, які проводилися ще у ХХ столітті.

Дуже цікавою формою літніх вечірніх зібрань є бойківська ватра. На Бойківщині, Лемківщині і сьогодні стомлена родина, а часто і сусіди, чи просто молодь, збираються біля вогнища – ватри, щоб поспівати, відпочити. Вперше таке дійство у Кривому Озері було започатковане учнівською молоддю у 2012 році 12 вересня на території Кривоозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 учасниками етнотабору у Польщі (липень 2012року). [ДОД 2]). [ДОД 2Вірш]