ВИСНОВКИКазка охопила цілу систему національно вартісних світоглядних категорій як доброта, працьовитість, наполегливість, щедрість, миролюбство тощо та їх значення для передачі морального досвіду молодшому поколінню. Саме цей жанр подає перші уявлення про вічні моральні цінності суспільства, вартість добра, поняття про рідну землю. Казка – це своєрідний діалог культур, головна установка якого – збереження досвіду наступними поколіннями. За допомогою цих текстів можна прослідкувати за процесом формування сучасних національних стандартів та стереотипів. Українська народна казка є одним із дієвих засобів ефективного формування почуття патріотизму, який є своєрідним підсумком розвитку етнічної культури та її майбутнього. Основні складники такого світу: мова, словесна культура, суспільні етнічні цінності, система стереотипів, які керують поведінкою та традиціями певної спільноти. Ефективність виховання, освіти й розвитку дитини значно зростає в разі опори на народну мораль, звичаї, традиції, які містять у собі незаперечні, перевірені часом істини світобуття. Тому фольклор є невичерпним джерелом виховання у дітей молодшого шкільного віку основ моралі – гідності, честі, совісті, справедливості, працелюбності. До того ж література, рівно як і мова, – це суттєві інструментарії формування громадянської позиції людини, усвідомлення причетності до великої культури народу та її автентичності. Одним із перших культурних орієнтирів у житті людини є казка. Вона разом із колисковою піснею подає перші відомості про навколишній світ, розмаїття його форм, принципи співіснування з навколишнім. Слід наголосити на тому факті, що казка, так само як і міф, притча, легенда, створена з метою передачі етнокультурного спадку наступному поколінню, хоча саме жанр казки відрізняється специфікою інформаційного кодування й поетичними засобами передачі програми взаємодії людини і природи. Отже, розшифрування цієї архаїчної інформації слід сприймати як передачу досвіду минулих поколінь прийдешнім. Наша науково-дослідна робота дозволила зробити такі узагальнення. 1. Теорія та практика переконливо доводять, що українські народні казки виступають важливим та ефективним засобом гуманістичного виховання учнів початкової школи, якщо їх добирати згідно таких вимог: тематичний принцип добору казок; виховна спрямованість їх змісту на гуманні почуття; емоційна насиченість змісту казок, динаміка зображення подій та характерів героїв, прості взаємовідносини між дійовими особами, предметність і зримість художніх образів, виразність, емоційність, точність мови та викладу казки, наявність діалогів. 2. У дослідженні виявлено, що за традиційною методикою роботи з казкою в учнів початкової школи переважає низький рівень формування загальнонаціональних понять. Більшість учнів не змогли пояснити їх суті та значення, виділити істотні ознаки, навести приклади з практичного досвіду. 3. Розроблена дидактична модель роботи з українською народною казкою забезпечувала поетапне введення дітей у зміст казок, стимулювала пізнавальну активність учнів, сприяла осмисленню та розумінню змісту казок, самостійному пошуку та визначенню національних концепцій та понять, надавала можливість самостійного добору прикладів національного світогляду, світосприйняття, світовідчуття та активного їх використання у практичному досвіді. 4. Експериментальна робота засвідчила ефективність застосування дидактичної моделі та розробленої на її основі системи роботи з українськими народними казками. 5. У ході експериментальної виховної роботи було виявлено, що формування почуття патріотизму в учнів 3 класу проходить ряд ступенів: а) актуалізація, збагачення і розвиток наявних уявлень, сформованих ще у дошкільному віці; б) активний процес набуття нових знань та формування понять під впливом систематичної та цілеспрямованої виховної роботи; в) узагальнення та систематизація наявних та сформованих уявлень та понять; г) оволодіння системою уявлень про патріотизм, встановлення взаємозв’язків між поняттями, вільне оперування ознаками понять. 5. Наша експериментальна робота підтвердила, що казка може бути як дидактичною категорією, так і важливим чинником формування в учнів початкової школи почуття патріотизму. Проте маємо зазначити, що для формування почуття патріотизму варто, крім словесних фольклорних форм, інші види народного мистецтва – народний живопис, малярство, гончарство, народний театр. Фольклор – явище синкретичне й у єдності репрезентує національну модель світу, індивідуальне освоєння якої створює почуття патріотизму, основними складовими якого є світогляд, світовідчуття, світорозуміння й ментальність. Не викликає сумнівів перспективність і плідність подальших досліджень з даної проблематики, а саме з питань: 1. Теоретичного опрацювання проблеми психологічного розуміння змісту поняття казки, класифікації казок, виділення конкретних механізмів її впливу на особистість з точки зору різних психологічних шкіл; 2. Практичних досліджень з метою діагностики механізмів впливу на розвиток і поведінку особистості для вирішення теоретичних питань і застосування в психотерапевтичної та корекційної роботи; 3. Прикладних аспектів теоретичного та практичного дослідження в психотерапії, психокорекції, сімейному консультуванні, психолого-педагогічної діяльності та різних галузях психології.
|
