Завдання додому.З метою розвитку знань, умінь і навичок на таких уроках іноді включаються елементи нового. Крім того, попутно або за допомогою спеціальних вправ здійснюють підготовчу роботу до вивчення наступних тем. 3. Урок повторення і систематизації знань учнів. Структура цього уроку схожа на структуру уроку закріплення знань. На початку навчального року, або чверті проводять уроки повторення вивченого, щоб повторити і систематизувати ті знання, які потрібні для вивчення нових тем. Наприкінці вивчення теми, або розділу на уроках повторення використовують вправи узагальнюючого і систематизуючого характеру.
4. Урок контролю, або обліку знань. Основне місце на таких уроках відводять усній і письмовій перевірці засвоєння вивченого матеріалу. Як правило, перевірку поєднують із закріпленням знань, умінь і навичок. Самостійні письмові роботи тривають від 15 до 30 хвилин (із 45 хв.), решту часу відводять на закріплення раніше вивченого. Наприкінці уроку, якщо перевірку здійснювали в усній формі, учитель, як правило, дає коротку характеристику знанням, умінням і навичкам учнів, вказує на досягнення і недоліки, і шляхи усунення їх. Якщо перевірку здійснювали у письмовій формі, то наступний урок присвячується аналізу результатів контрольної роботи, виправленню типових помилок, повторенню і закріпленню тих розділів, які були гірше засвоєні.
5. Комбіновані уроки найбільш поширені в 1 - 4 класах, що пояснюються віковими особливостями молодших школярів, а також особливостями побудови початкового курсу математики. Структура уроків комбінованого типу може бутирізною: Розглянемо структуру сучасного комбінованого уроку. Він включає такі компоненти: 1) перевірка домашнього завдання; 2) опитування учнів вивченого на попередньому уроці; 3) усні обчислення; 4) підготовка до вивчення нового матеріалу і повідомлення теми уроку; 5) опрацювання нового матеріалу; 6) первинне закріплення; 7) закріплення і повторення; 8) домашнє завдання; 9) підсумок уроку. У структурі комбінованого уроку його компоненти можна об’єднати в такі три частини: 1. Частина. Контроль, корекція та закріплення знань учнів (сюди входить 1,2,3 пункти). П. частина. Опрацювання нового матеріалу (сюди входить 4,5,6 пункти); Ш. Частина. Закріплення та узагальнення знань учнів (сюди входить 7,8,9 пункти). На уроці комбінованого типу витрачають приблизно однаковий час на всі етапи уроку. 2. Кожен урок математики має свою тему і мету. Ефективність уроку саме й визначається мірою досягнення його навчально-виховної мети. Зупинимося на деяких загальних і організаційних вимогах до проведення уроку. · Кожний урок математики повинен забезпечувати зв’язок навчання математики з життям з іншими предметами, де це можливо. · Учні повинні бути обізнані з темою уроку, його метою. У кінці уроку пови нен бути підсумок уроку. · Учні 1—4 класів можуть продуктивно займатися одним якимось видом навчальної діяльності 10 - 15 хвилин, тому вчитель повинен застосовувати різні види навчальної роботи на уроці і забезпечувати плавний перехід від одного до наступного виду. · Новий матеріал учні повинні усвідомити і засвоїти на уроці, а його повторення і закріплення може бути пов'язано з пройденим раніше матеріалом. · У процесі навчальної роботи вчителеві треба виявити які є труднощі в окремих учнів, це дає можливість вчасно допомагати учням. · Велике значення має темп, в якому вчитель веде урок. Надто швидкий темп навчальної роботи перешкоджає слабшим учням. Проте і надто повільний темп не стимулює учнів працювати вправно. · Вчителеві постійно треба дбати про раціональне використання навчального часу, про вдосконалення самої техніки проведення уроку. Наочне приладдя та дидактичні матеріали треба готувати заздалегідь і зручно розміщувати його. Вправи для с.р. треба записувати до уроку. У кінці уроку слід виставити оцінки у журнал, прокоментувавши кожну оцінку. Розглянемо від чого ще можна залежати ефективність уроку. 3. Успішне вивчення математики великою мірою залежить від правильного планування матеріалу навчальної програми. Виходячи з програми, учитель складає так званий календарний план роботи на кожну чверть, або на півріччя.
Здебільшого тепер такі плани (друкуються у журналах ПШ, або у навчальних методичних посібниках), вчитель тільки вносить в них відповідні уточнення, або поправки, виходячи з конкретних умов даного класу. Тематичне планування полягає в тому, що вчитель відповідно до кількості навчальних годин, орієнтовано визначених програмою на вивчення певної теми, і матеріалу підручника визначає мету кожного уроку. При цьому він зазначає, яке обладнання використає на уроці, які вправи, задачі розв'яже на уроці, а які задасть додому. Як бачимо, при тематичному плануванні вчитель не визначає ні порядку розв'язання завдань, ні форми організації навчальної діяльності учнів Виходячи з загальних вимог до уроку, його мети і вимог до методів навчання, вчитель складає поурочний план, в якому треба зазначити: · Тему уроку і його мету. · Обладнання, яке треба підготувати і використати на уроці. · Який матеріал треба повторити з учнями, щоб на його основі вони оволоділи новим матеріалом. Вказати номери вправ чи задач з підручника чи д/ матеріалу. Доцільно записати розв'язок задач, прикладів і т. д. · Види робіт, їх послідовність, орієнтовано вказати час, необхідний для виконання кожного виду роботи, намітити методи і форми ведення уроку. · Вказати прізвища учнів для опитування. · Завдання додому на дошці і зробити короткий підсумок уроку. Молодим учителям корисно складати докладні конспекти уроків. (Зразок такого конспекту див. додаток 1.). Вміння готуватися до уроку, складати план, або конспект уроку набувається досвідом, самокритичною оцінкою власної роботи, аналізом причин вдалих і невдалих моментів уроку. Велику користь у набуванні методичної майстерності дає спостереження і аналіз уроків досвідчених учителів. Аналізувати урок математики можна за такою орієнтованою схемою. 4. Позакласна робота з математики сприяє зміцненню і поглибленню знань, якими оволодівають учні на уроках. Вона стимулює їх самостійну творчу роботу, розвиває мислення й мову, підвищує успішність учнів, виховує в них інтерес і любов до математики, волю, наполегливість.
З учнями 1-2 класів учителі в позакласні години здебільшого організовують математичні ігри, розв’язують цікаві задачі, виготовляють дидактичний матеріал для своїх уроків та для дошкільників. Часто вчитель спочатку і сам бере участь у грі, а потім, коли учні зрозуміли її суть, виходить з неї. Дуже корисно в процесі добре засвоєної гри дозволити учням змінювати її, якщо це робить гру цікавішою. Організуючи позакласну роботу, вчитель повинен стежити за навантаженням дітей, не допускати перевантаження їх. До позакласних занять відносяться: - Масові позакласні заходи. - Математичні гуртки. - Математичні кутки. - Математичні газети. - Математичні екскурсії. - Індивідуальна робота. До масових позакласних заходів належать: математичні ранки (вечори), олімпіади, конкурси на кращого математика. Їх зміст: коротенькі бесіди, ігри, розв’язування задач, головоломок. Математичні гуртки працюють за складеним і обговореним на перших організаційних зборах календарним планом. Один-два рази на місяць протягом 40 –45 хвилин. Приступаючи до організації гуртка вчитель з’ясовує, що це добровільна справа, розповідає дітям про обв’язки і завдання гуртківців. Наприклад: (тематика роботи гуртка у журналі ПШ, стор. 349. Василенко. Методика викладання математики).
Математичний куток – доцільно організовувати у кожному класі. У 1 виготовляють наочні посібники класного і індивідуального користування, у 3 класі слід обладнати інструменти для виготовлення наочних посібників (зберігати вимірювальні прилади). Математична газета – є хорошим засобом залученням як окремих учнів (художників, витівників) до участі в творчій роботі, так і всього учнівського колективу до розширення і збагачення математичних знань. У газеті вміщують короткі статті з історії математики, задачі, математичні ребуси, загадки. Газету створює актив класу, групи, гуртка – їм допомагають учні класу, а вчитель допомагає тільки порадами, критичною оцінкою їх роботи, в доборі матеріалу. Математичні екскурсії повинні мати свою чітку мету. Залежно від мети вчитель вибирає найдоцільніші форми і методи керівництва пізнавальною діяльністю учнів, як під час самої екскурсії, так і в наступній роботі, що пов'язана з екскурсією і випливає з неї. Готуючись до екскурсії вчитель складає план роботи і готує дітей. Діти повинні знати що і для чого будуть робити на екскурсії (стор.352 Василенко на практичній роботі). Індивідуальна робота. Суть індивідуального підходу полягає в тому, щоб, знаючи учня, створити такі умови, які допомогли б йому стати активним членом учнівського колективу. Вчитель повинен дбати, щоб усі його учні вчилися не нижче своїх можливостей. Середні учні є для вчителя показником ходу процесу навчальної роботи, і завдання вчителя - підтягати їх до рівня сильніших. Учнів з низькою успішністю вчитель активізує посильними їм завданнями і допомагає підвищити успішність, а сильним учням треба давати додаткові завдання підвищеної трудності, які сприяють дальшому розвитку їх здібностей.
Запитання і завдання до теми: 1. Які типи уроку, залежно від основної дидактичної мети навчальної роботи, встановила класична педагогіка? Розкрийте їх структуру. 2. Назвіть тип та структуру найбільш поширеного уроку у І-ІУ класах. 3. Розповісти про форми масової позакласної роботи.
4. Висвітлити роль і завдання учнівських математичних гуртків та зміст їх роботи. 5. Організація занять з учнями, які виявляють підвищений інтерес до математики. 6. Розробити план - конспект проведення математичного ранку на будь яку тему в одному з початкових класів. 7. Розробити тематику бесід для учнів - гуртківців з історії математики (3, 4 класів). 8. Скласти план-конспект комбінованого уроку та роботи вчителя з класом (за вибором Богданович М.В. Математика 4 к. з теми Додавання багатоцифрових чисел). 9. Розглянути публікації з журналів та газети “Початкова школа”, “Начальная школа”, “Розкажи онуку”, “Освіта” (висвітлення актуальних проблем заданої теми). Форма роботи – обговорення повідомлень.
|
