Метод отримання. Возгонка кофеїну з сухого чаю

Возгонка кофеїну з сухого чаю. Невелику кількість розтертого чаю вміщують у порцелянову чашку і накривають її часовим склом. Чашку обережно нагрівають на плитці та спостерігають возгонку кофеїну. Він осаджується на склі у вигляді довгих, злегка забарвлених голок.

Кількісне визначення

Метод заснований на тому, що йод з йодидом калію осаджує з кислих розчинів осад складу C₈H₁₀N₄×HJ×J₄; надлишок йоду відтитровують розчином тіосульфату натрію.

 

 

J₂ + 2Na₂S₂O₃ ® Na₂S₄O₆ + 2NaJ

Методика роботи. Точну наважку 0,05–0,06 г кофеїну розчиняють в 10 мл води в мірній колбі ємністю 50 мл. До розчину додають 5 мл розведеної сульфатної кислоти, 20 мл 0,1 н. розчину йоду при перемішуванні та доводять рідину до риски. Суміш збовтують, дають осаду відстоятися, після чого відфільтровують, перші порції фільтрату відкидають. У колбу для титрування відбирають 20 мл фільтрату і титрують надлишок йоду 0,1 н. розчином тіосульфату натрію з використанням індикатора крохмалю.

Вміст кофеїну розраховують за формулою:

,

де V_к – об’єм мірної колби, мл;

V_п – об’єм проби фільтрату, взятої для титрування, мл;

a – маса наважки, г.

 

Контрольні запитання

1. Які існують методи отримання кофеїну з рослинної сировини і шляхом хімічного синтезу?

2. Які існують методи визначення кількісного вмісту кофеїну в продуктах харчування?

3. На чому заснований йодометричний метод кількісного визначення кофеїну? Наведіть реакції.

 

 

Лабораторна робота № 8
Методи отримання харчових барвників

Мета роботи: отримати хлорофіли з рослинної сировини.

Хлорофіли – це магнійзаміщені похідні порфірину – природні пігменти, які надають зеленого забарвлення багатьом рослинам, овочам і плодам.

Хлорофіл (Е 141) – зелений пігмент рослин – складається із суміші декількох пігментів: синьо-зеленого хлорофілу a і жовто-зеленого хлорофілу b, які містяться у співвідношенні 3:1. При пропусканні розчину хлорофілу через колонку відбувається сорбція і поділ пігментів відповідно до їх вибіркової сорбції.

Хроматографічне розділення пігментів зеленого листя рослин складається з наступних етапів:

1) екстрагування пігментів з рослинного матеріалу;

2) утворення хроматограми;

3) одержання розчинів хлорофілу-a, хлорофілу-b і каротиноїдів.

 

При підготовці розчину для хроматографування пігменти вилучають із рослинного матеріалу полярним розчинником, а потім розчиняють у суміші неполярних розчинників. Отриманий розчин хроматографують. Первинну хроматограму промивають полярним розчинником і в розчині, що витікає, збирають окремі фракції пігментів.

Методика визначення. Для аналізу беруть наважку рослинного матеріалу зі свіжого зеленого (3–5 г) або сухого листя (1 г). Свіжий рослинний матеріал поміщають у порцелянову ступку і ретельно розтирають. Для кращого розтирання додають дрібне скло або кварцовий пісок. Якщо для досліду взято сухий матеріал, то його подрібнюють у ступці.

В отриману рослинну масу додають 15 мл суміші бензину і бензолу (9:1) і 10 мл ацетону, знову розтирають та перемішують. Суміш переносять на скляний фільтр № 2. Ступку очищають, обполіскуючи її чистим ацетоном. Промивну рідину також переносять на фільтр № 2. Екстракт пігментів відфільтровують. Для більш повного відділення пігментів масу, що залишилася на фільтрі, промивають декількома порціями ацетону (по 5 мл) доти, доки фільтрат, що витікає, не стане безбарвним, тобто не буде містити пігментів.

Отриманий після фільтрування екстракт пігментів переносять із приймача в ділильну лійку, відокремлюють ацетон шляхом обережного введення в лійку 50 мл дистильованої води. Рідину в ділильній лійці злегка збовтують. Слід уникати сильного збовтування, тому що може утворитися стійка емульсія.

Після того, як відбудеться розшарування двох рідких фаз, що не змішуються, нижню фазу (вода – ацетон) зливають. У ділильну лійку обережно вводять нову порцію води (50 мл). Після розшарування рідин водну фазу зливають. Операцію відмивання ацетону проводять 10 разів. Бензино-бензольний екстракт просушують після видалення всіх водорозчинних речовин. Для цього екстракт переносять у колбу ємністю 50 мл, у яку додають 2–3 г прожареного сульфату натрію. Екстракт відфільтровують через скляний або паперовий фільтр.

Хроматографування проводять у скляній колонці розміром 20´1 см. Унизу колонки поміщають ватний тампон і вносять невеликими порціями сорбент CaCO₃ або цукровий порошок. Ущільнення сорбенту проводять постукуванням трубки об тверду поверхню.

У підготовлену колонку вводять порцію (5 мл) екстракту. Отриману первинну хроматограму промивають сумішшю бензину й бензолу (9:1). При промиванні колонки відбувається поділ зон, угорі колонки утвориться зелена зона b-хлорофілу, потім синьо-зелена a-хлорофілу, трохи нижче розташовується зона жовтого кольору (каротиноїди).

При подальшому промиванні колонки розчинником у фільтрат переводяться спочатку жовті пігменти (каротиноїди), потім a-хлорофіл й b-хлорофіл. Фракції збирають в окремі приймачі.

Контрольні запитання

1. Які групи барвників застосовуються в харчовому виробництві? У чому переваги і недоліки природних та синтетичних барвників?

2. Наведіть структурну формулу хлорофілу.

3. Яким чином розділяють природні барвники при їх виділенні з рослинної сировини?

 

 

Лабораторна робота № 9
Методи отримання й ідентифікації харчових танінів

Мета роботи: отримати таніни з рослинної сировини, провести якісне визначення.

Реактиви: желатин, NaCl, кофеїн, K₂Cr₂O₇, H₃PMo₁₂O₄₀, H₃PW₁₂O₄₀, залізоамонійні галуни, бромна вода, Pb(CH₃COO)₂, Рb(CH₃COO)₂·Рb(ОН)₂, NaNO₂, формальдегід, HCl, ванілін.