Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності - 2 години
Системи безпеки по об'єктах захисту, що реально існують у цей час, розпадаються на наступні основні види: - систему особистої й колективної безпеки людину в процесі його життєдіяльності; - систему охорони природного середовища (біосфери); - систему державної безпеки; - систему глобальної безпеки. Таким чином, прагнення людини до досягнення високої продуктивності своєї діяльності, комфорту й особистої безпеки в техносфері, що інтенсивно розвивається, супроводжується збільшенням числа завдань, розв'язуваних у системі «безпека життєдіяльності людину». Значимість проблем у системах безпеки безупинно збільшується, оскільки росте не тільки число, але й енергетичний рівень негативних впливів. Якщо рівень впливу природніх негативних факторів практично стабільний протягом багатьох сторіч, то більшість антропогенних факторів безупинно підвищує свої енергетичні показники (ріст напруг, тисків і ін.) при вдосконалюванні й розробці нових видів техніки й технології (поява ядерної енергетики, концентрація енергоресурсів і т.п.). Наука про безпеку життєдіяльності досліджує мир небезпек, що діють у середовищі проживання людину, розробляє системи й методи захисту людину від небезпек. У сучаснім розумінні безпека життєдіяльності вивчає небезпеки виробничого, побутового й міського середовища як в умовах повсякденного життя, так і при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного й природного походження. Реалізація цілей і завдань безпеки життєдіяльності включає наступні основні етапи наукової діяльності: - ідентифікація й опис зон впливу небезпек техносфери й окремих її елементів (підприємства, машини, прилади й т.п.); - розробка й реалізація найбільш ефективних систем і методів захисту від небезпек; - формування систем контролю небезпек і керування станом безпеки техносфери; - розробка й реалізація заходів щодо ліквідації наслідків прояву небезпек; - організація навчання населення основам безпеки й підготовки фахівців з безпеки життєдіяльності. Головне завдання науки про безпеку життєдіяльності – превентивний аналіз джерел і причин виникнення небезпек, прогнозування й оцінка їх впливу в просторі й у часі. Сучасна теоретична база БЖД повинна містити, як мінімум: - методи аналізу небезпек, генерируемых елементами техносфери; - основи комплексного опису негативних факторів у просторі й у часі з урахуванням можливості їх сочетанного впливу на людину в техносфері; - основи формування вихідних показників екологічності до новостворюваних або рекомендованим елементам техносфери з урахуванням її стану; - основи керування показниками безпеки техносфери на базі моніторингу небезпек і застосування найбільш ефективних заходів і засобів захисту; - основи формування вимог по безпеці діяльності до операторів технічних систем і населенню техносфери.
3.Аксіоми безпеки життєдіяльності.
Основними напрямками практичної діяльності в області БЖД є профілактика причин і попередження умов виникнення небезпечних ситуацій. Аналіз реальних ситуацій, подій і факторів уже сьогодні дозволяє сформулювати ряд аксіом науки про безпеку життєдіяльності в техносфері [0.4]. До них ставляться: Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, якщо повсякденні потоки речовини, енергії й інформації в техносфері перевищують граничні значення. Граничні або гранично припустимі значення небезпек установлюються з умови збереження функціональної й структурної цілісності людину й природного середовища. Дотримання гранично припустимих значень потоків створює безпечні умови життєдіяльності людину в життєвому просторі й виключає негативний вплив техносфери на природне середовище. Аксіома 2. Джерелами техногенних небезпек є елементи техносфери. Небезпеки виникають при наявності дефектів і інших несправностей у технічних системах, при неправильнім використанні технічних систем, а також через наявність відходів, що супроводжують експлуатацію технічних систем. Технічні несправності й порушення режимів використання технічних систем приводять, як правило, до виникнення травмонебезпечних ситуацій, а виділення відходів (викиди в атмосферу, стоки в гідросферу, вступ твердих речовин на земну поверхню, енергетичні випромінювання й поля) супроводжується формуванням шкідливих впливів на людину, природне середовище й елементи техносфери. Аксіома 3. Техногенні небезпеки діють у просторі й у часі. Травмонебезпечні впливи діють, як правило, короткочасно й спонтанно в обмеженому просторі. Вони виникають при аваріях і катастрофах, при вибухах і раптових руйнуваннях будинків і споруджень. Зони впливу таких негативних впливів, як правило, обмежені, хоча можливе поширення їх впливу й на значні території, наприклад, при аварії на ЧЭАЭС. Для шкідливих впливів характерно тривале або періодичний негативний вплив на людину, природне середовище й елементи техносфери. Просторові зони шкідливих впливів змінюються в широких межах від робітників і побутових зон до розмірів усього земного простору. До останніх ставляться впливи викидів парникових і озоно-руйнуючих газів, вступ радіоактивних речовин в атмосферу й т.п.
Аксіома 4. Техногенні небезпеки впливають на людину, природне середовище й елементи техносфери одночасно. Людей і навколишня його техносфера, перебуваючи в безперервному матеріальному, енергетичному й інформаційному обміні, утворюють постійно діючу просторову систему «людей – техносфера» Одночасно існує й система «техносфера – природне середовище» (мал. 0.5). Техногенні небезпеки не діють вибірково, вони негативно впливають на всі складові вищезгаданих систем одночасно, якщо останні виявляються в зоні впливу небезпек. Аксіома 5. Техногенні небезпеки погіршують здоров'я людей, приводять до травм, матеріальних втрат і до деградації природного середовища. Вплив травмонебезпечних факторів приведе до травм або загибелі людей, часто супроводжується осередковими руйнуваннями природного середовища й техносфери. Для впливу таких факторів характерні значні матеріальні втрати. Вплив шкідливих факторів, як правило, тривале, воно впливає на стан здоров'я людей, приводить до професійних або регіональним захворюванням. Впливаючи на природне середовище, шкідливі фактори приводять до деградації представників флори й фауни, змінюють склад компонентів біосфери. При високих концентраціях шкідливих речовин або при високих потоках енергії шкідливі фактори по характеру свого впливу можуть наближатися до травмонебезпечних впливів. Так, наприклад, високі концентрації токсичних речовин у повітрі, воді, їжі можуть викликати отруєння. Аксіома 6. Захист від техногенних небезпек досягається вдосконалюванням джерел небезпеки, збільшенням відстані між джерелом небезпеки й об'єктом захисту, застосуванням захисних заходів. Зменшити потоки речовин, енергій або інформації в зоні діяльності людину можна, зменшуючи ці потоки на виході із джерела небезпеки (або збільшенням відстані від джерела до людини). Якщо це практично нездійсненне, то потрібно застосовувати захисні заходи: захисну техніку, організаційні заходи й т.п. Аксіома 7. Компетентність людей у світі небезпек і способах захисту від них – необхідна умова досягнення безпеки життєдіяльності. Широка й усі наростаюча гама техногенних небезпек, відсутність природніх механізмів захисту від них, усе це вимагає придбання людиною навичок виявлення небезпек і застосування засобів захисту. Це досяжне тільки в результаті навчання й придбання досвіду на всіх етапах утвору й практичної діяльності людину. Початковий етап навчання питання безпеки життєдіяльності повинен збігатися з періодом дошкільного утвору, а кінцевий – з періодом підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів у всіх сферах економіки. З вищесказаного випливає, що мир техногенних небезпек цілком пізнаваний і що в людини є досить коштів і способів захисту від техногенних небезпек. Існування техногенних небезпек і їх висока значимість у сучаснім суспільстві обумовлені недостатньою увагою людини до проблеми техногенної безпеки, схильністю до ризику й зневазі небезпекою. Багато в чому це пов'язане з обмеженими знаннями людини про світ небезпек і негативних наслідках їх прояву. Принциповий вплив шкідливих техногенних факторів може бути усунуте людиною повністю; вплив техногенних травмонебезпечних факторів – обмежене припустимим ризиком за рахунок удосконалювання джерел небезпек і застосування захисних коштів; вплив природніх небезпек може бути обмежене заходами попередження й захисту.
Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності - 2 години Зміст теми. Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, суспільства, національна безпека. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна. Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
|
