Комахи як об’єкт генетики поведінки.

Для генетичного аналізу найбільш зручні ті реакції поведінки, розвиток яких захищений від коливань факторів середовища. У цьому відношенні комахи є хорошим об’єктом для вивчення генетики поведінки.

Функції нервової системи в класі комах досягає максимального розвитку для безхребетних. Це відноситься головним чином до реакцій, які є спадково зафіксованими. Проте деяким комахам властива індивідуальна пластичність поведінки, тобто, здатність до формування умовних навичок. Особливо це характерно для представників ряду перетинчастокрилих (Hymenoptera), оскільки вони мають складну організацію суспільного життя.

У нервовій системі комах, як і у хребетних, розрізняють три типи нейронів: чутливі, моторні та асоціативні. Чутливі нейрони, як правило, локалізовані в органах чуття; моторні входять до складу нервових центрів, а їх аксони закінчуються в тому чи іншому ефекторі. Асоціативні нейрони, що локалізовані у грибоподібних тілах, здійснюють передачу збудження з нейрона на нейрон. Ця передача має електрохімічну природу і здійснюється в області синапсів за допомогою хімічних медіаторів.

Комахи мають добре розвинені органи чуття.

Орган зору складається звичайно із фасеток, число яких варіює від декількох одиниць до тисяч. Цей орган набагато краще пристосований до сприйняття руху, ніж до сприйняття форми. Крім того, багато комах можуть сприймати ультрафіолетове випромінювання як особливий колір.

Орган слуху дуже різноманітний за структурою. Іноді він являє собою щетинку, в основі якої знаходиться чутлива клітина; іноді ця чутлива клітина знаходиться на гомілці передніх ніг, у стоншених місцях у вигляді барабанної перепони ділянки кутикули.

Особливість органу слуху комах полягає в тому, що він може сприймати коливання взагалі (наприклад, резонансні коливання ґрунту), а також ультразвуки.

Добре розвинені у комах хеморецептори, які, частіше за все, є простими щетинками, що уловлюють смакові і нюхові подразнення.

Комахи, особливо перетинчастокрилі, проявляють дуже цікаві форми поведінки, наприклад при орієнтації, при будівництві гнізд і т.п. Найвищого розвитку поведінка досягає у суспільних комах, найбільш вивчена вона у бджіл.

Все це, а також короткий цикл життя комах і вивченість спеціальної генетики деяких із них (наприклад, дрозофіли) роблять їх цікавим і зручним об’єктом для генетичного аналізу поведінки.