Вихідні положення та зміст моделі екологічно-орієнтованого виробництва

Реферат

 

 

на тему: “ Сучасні концепції бізнесу. Екологічне виробництво (екологічно-орієнтоване підприємство) ”

 

Виконала студентка:

заочної форми навчання,

спец.6601/1,

1 групи, 4 го курсу

Бовсунівська О.С

 

Київ КНЕУ– 2013

 

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………………..3

1. Вихідні положення та зміст моделі екологічно-орієнтованого виробництва…………………………………………………………………4

2. Принципи та послідовність впровадження моделі на підприємстві……9

3. Позитивний та негативний досвід застосування моделі західними та східними компаніями, підприємствами Росії і України………………….13

4. Результати впровадження моделі та вплив такого впровадження на зміну рівня конкурентоспроможності підприємств…………………………….19

Висновки……………………………………………………………………………24

Список використаних джерел…………………………………………………….27

 

Вступ

Актуальність теми реферату: конкурентоспроможность підприємства залежить від змін зовнішнього середовища, важливим фактором якого є природнє оточення. Так, питання екологічної безпеки в 21 сторіччі набуває нагального значення через погіршення стану екології у зв’язку з розширення промислового виробництва у всіх країнах світу, як результат - має місце постійна розробка та вдосконалення стратегій та моделей екологізації виробництва, що знаходить своє відображення в екологічних характеристиках продукту виробництва, і як наслідок, на його конкурентну позицію на ринку.

Мета реферату: проаналізувати сучасні моделі екологізації виробництва та результати їх впровадження зарубіжними країнами та вітчизняними підприємствами.

Завдання реферату: вивчення наукових джерел, які висвітлюють питання екологічного бізнесу, екологічного виробництва, набуття практичних навичок аналізу результатів вровадження моделей екологізації виробництва.

Предмет реферату: дослідження впливу екологізації виробництва на конкурентну позицію підприємства.

Об’єкт реферату: наукові джерела, які висвітлюють питання екологічного бізнесу, екологічного виробництва, статистичні дані та характеристики практичних результатів використання теоретичних концепцій екологізації виробництва на досвіді зарубіжних країн та України.

 

Вихідні положення та зміст моделі екологічно-орієнтованого виробництва

 

Питання конкурентоспроможності підприємства є актуальною проблемою його функціонування в умовах ринкового середовища. Саме середовище невпинно змінюється, й це впливає на конкурентні позиції підприємства. Формується необхідність постійного пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності – як в тактичному, так і в стратегічному плані.

Екологічні фактори є динамічними складовими конкурентоспроможності підприємства. Підвищення значимості екологічних факторів ставить питання про постійне вдосконалення систем екологічного менеджменту на підприємствах залежно від поточного та стратегічного значення цих факторів [7, с. 6].

Тривалий час вважалося, що цілі промислового виробництва суперечать вимогам охорони та збереження якості довкілля. З цього логічно випливало, що для збереження довкіля необхідним є зменшення обсягів промислового виробництва. Однак нині все більшого визнання набуває альтернативна точка зору. Суть її полягає в тому, що для забезпечення належної якості життя людей та поступального розвитку економік держав необхідно не обмежувати, а стимулювати промислове виробництво, поряд з цим впроваджуючи нові «чисті» технології [1, с. 66].

Так, екологізація виробництва та господарювання - це цілеспрямований процес перетворення економічної діяльності, метою якої є зменшення загального деструктивного впливу виробничої діяльності, виробничого споживання елементів природи і процесу споживання товарів та послуг на навколишнє середовище [2, с. 66].

В свою чергу, екологічно орієнтований бізнес спрямований на створення, освоєння і впровадження екологічних інновацій, які є його результатом. В контексті екологічного бізнесу потрібно розглядати екологічне підприємництво [3, с. 281].

Різні підходи до визначення екологічного підприємництва наведено в таблиці 1.1

 

 

Таблиця 1.1

Визначення поняття «екологічне підприємництво» [4,5,6]

Визначення	Автор
Екологічне підприємництво – самостійна, здійснювана на власний ризик виробнича, науково-дослідна, кредитно-фінансова та інша діяльність, яка спрямована на систематичне отримання прибутку від користування майном, виробництва та продажу товарів, виконання робіт чи надання послуг, що спрямовані на збереження й відновлення природного середовища, зниження негативного впливу техногенних факторів на навколишнє середовище, а також, оцінку їх впливу на стан природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.	Я.В. Мамлєєва
Екологічне підприємництво – вид економічної діяльності, що базується на принципах безпосередньої, самостійної, систематичної, здійснюваної на власний ризик діяльності, спрямованої на отримання позитивного екологічного ефекту за рахунок використання фінансових ресурсів.	П.І. Коренюк, О.В. Лук’янчикова
Екологічне підприємництво – розглядається як підприємництво, що орієнтується на дотримання принципів сталого розвитку екологічної, економічної та соціальної систем	В. В. Брискін

Отже, екологічне підприємництво – це особливий вид діяльності, для якого державою створюється спеціальна правова база.

Екологічне підприємництво виокремлює не тільки природоохоронна спрямованість здійснення господарської діяльності, а також оцінка досягнення такої мети. Тобто якщо досягається мультиплікаційний соціо-екологоекономічний ефект, причому кожна складова має однаково визначальний вплив, а не отримання прибутку, а екологічний ефект як вже наслідковий [4].

Передумови виникнення екологічного бізнесу:

- Економічні – стрімке нарощення темпів виробництва та поява інноваційних технологічних засобів.

- Екологічні - порушення екологічного балансу, погіршення здоровя людей, невпевненість у майбутньому.

- Соціальні – бажання людей отримувати екологічні продукти та послуги, жити в умовах екологічної стабільності [3, с. 282].

Соціальні передумови виникнення екологічного бізнесу є найвизначнішим фактором для підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств. Саме соціальні передумови включають у свій склад споживачів, які є ключовим фактором впливу на конкурентоспроможність підприємства. Потреби в екологічній безпеці – це внутрішні спонукальні мотиви людини мати таке навколишнє природне середовище, яке забезпечує її безпечне поточне та перспективне існування як біологічного виду. Ці потреби створюють інтерес до шляхів та способів їх задоволення. Екологічність властивостей товарів стає фактором вибору споживача. Вибір з альтернативних варіантів споживання трансформується в екологізований (або неекологізований) попит, в певні пріоритети екологічності щодо конкретних товарів, галузевої специфіки.

Екологізація підприємницької діяльності, як правило, пов’язана з додатковими витратами виробника. Тому важливо оцінити, по-перше, як сприймається «екологічна надбавка» до вартості продукції споживачем в принципі, а, по-друге, з’ясувати ступінь його екологічної цінової чутливості.

Стимулювання екологічного споживання потребує й використання «зовнішніх» стимулів, пов’язаних із наданням державою певних преференцій суб’єктам ринкових відносин: субсидій виробникам певних товарів; встановлення цінових знижок для тих, хто купує екологічно-корисні товари.

До факторів, які визначають необхідність активної участі держави в екологічному регулюванні, слід віднести:

а) «поточні провали ринку»: ринкова алокація далеко не завжди забезпечує найкращі результати щодо використання ресурсів; у взаємодіях економічних суб’єктів досить часто виникає негативний екстернальний екологічний ефект, який через ринковий механізм не інтерналізується, зовнішні втрати ринком не трансформуються у внутрішні для суб’єкта, який створив цей ефект;

б) «стратегічні провали ринку» як регулятора щодо забезпечення відповідальності теперішнього покоління перед майбутнім, умов для реалізації концепції сталого економічного розвитку;

в) практичне вичерпання асиміляційного потенціалу ряду територій;

г) розвиток глобалізаційних процесів в світі[7, с. 9]..

Для здійснення регулювання держава використовує адміністративно-правові; економічні та освітньо-ідеологічні інструменти [7, с. 10].

Екологічний менеджмент як управлінська підсистема знаходиться у постійній динамічній взаємодії з іншими підсистемами, визначається як управління впливом діяльності підприємства на навколишнє природне середовище. Його цільовими орієнтирами є досягнення економічних цілей підприємства при умові забезпечення екологічної безпеки суспільства.

Визначено дві базові моделі екологічного менеджменту: традиційну та інтегровану (таблиця 1.2) [7, с. 11].

Таблиця 1.2

Моделі екологічного менеджменту на підприємствах[7, с. 11]

 

№	Ознака	Характеристика моделі
Традиційна модель	Інтегрована модель
	Причини появи	Державне регулювання, державний вплив	Державний вплив + ринковий вплив + свідомість менеджерів
	Об’єкт контролю	Природокористування («вхід») + продукт виробництва (частково)	Природокористування + продукт виробництва («вихід»)
	Економічні цілі	Контроль витрат, зменшення собівартості	Зменшення собівартості, збільшення реалізації за рахунок «екологізації» продукту
	Роль споживача	Відсутня або мінімальна	Помітна або суттєва
	Роль громадськості	Враховується не як самостійний елемент, а через сприйняття державної політики	Враховується як самостійний фактор
	Основні функціональні складові підсистеми	Технічний відділ, фінансовий відділ, профспілка підприємства	Відділ розвитку, маркетинговий відділ, технічний відділ, фінансовий відділ
	Загальна роль в управлінні	Елемент в системі техніко-технологічного управління виробництвом	Інтегрований елемент системи управління, орієнтованої на маркетингові цілі

Розвиток суспільства на межі кінця 20 початку 21 сторіччя супроводжується розширенням виробництва та надмірним використанням природних ресурсів. Тому, в контексті екологічного підприємництва особлива увага приділяється безпосередньому екологічному виробництву.

Сьогодні такий розвиток суспільства, за якого задоволення потреб теперішніх поколінь не має ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти власні потреби отримав назву «сталий розвиток». Сталий розвиток є узгодженням між економічним і соціальним розвитком суспільства та збереженням довкілля. Провідним напрямком, на який спирається теорія сталого розвитку та яка здатна формувати систему принципів та еханізмів екологізації виробництва і комплексно вирішувати екологічні та економічні проблеми, є стратегія екологічно чистого виробництва, яка широко впроваджується у західних країнах. Там вона більш відома як "стратегія більш чистого виробництва" [8].

Розвиненими країнами була прийнята модель „сталого екологічно безпечного промислового розвитку", що свідчить про початок епохи „екологічно чистого виробництва" або „екологічно чистих технологій", які є основою сталого соціально-економічного розвитку будь-якої держави [8].

Під екологічно чистими технологіями розуміють технології - що забезпечують захист навколишнього середовища, мінімальний рівень забруднення, раціональне використання природних ресурсів, вторинну переробку значної частини відходів. В контексті сталого розвитку екологічно чисті технології характеризуються низкою ознак [8]:

- екологічною стійкістю — захистом екосистем та природних ресурсів;

- економічною стабільністю — скороченням витрат на контроль за виробництвом та забрудненням навколишнього середовища, підвищенням ринкової привабливості підприємства:

- соціальною та культурною визначеністю — збереженням та примноженням суспільних і культурних цінностей, покращенням умов праці та охорони здоров'я [8].

У другому розділі реферату буде розглянуте більш детально процес впровадження екологічної моделі виробництва на підприємстві.