Надзвичайні ситуації та їх класифікація.

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, великою пожежею, застосування засобів ураження, які призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Це природні катаклізми, аварії, катастрофи, які призводять до загрози життю людей, нанесення матеріальних збитків, виникнення осередків масового ураження.

 

Надзвичайні ситуації (НС) бувають:

▪ мирного

▪ воєнного часу

 

 

 

Стихійні лиха – це небезпечні природні явища, процеси атмосферного, гідрологічного, геологічного, біосферного або іншого походження таких масштабів, які призводять до катастроф, ситуацій з раптовим порушенням систем життєдіяльності населення, руйнуванням та знищенням матеріальних цінностей, об’єктів народного господарства, що може спричинити аварії та катастрофи.

Справжні лиха – це землетруси, затоплення, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, пожежі лісів, полів, населених пунктів.

Землетруси – це сейсмічні явища, які виникають в результаті раптових зміщень, розривів у корі й більш глибоких шарах землі, або внаслідок вулканічних і обвальних явищ.

Ділянка землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називається гіпоцентром (осередком) землетрусу (можуть бути на глибині 60-700 км).

Точка на поверхні землі, розміщена над гіпоцентром, називається епіцентром землетрусу.

За даними ООН за останні 20 років землетруси забрали життя більш як 3 млн. чол. За цей період від всіх стихійних лих потерпіло понад 1 млрд. чол..

Причини таких наслідків:

· заниження в нормах сейсмічності району

· низька якість будівництва

· непідготовленість керівників і населення до можливої біди

Інтенсивність землетрусу визначається ступенем руйнування будівель, характером змін поверхні у балах.

У нас використовують 12-бальну шкалу (міжнародну) MSK – 64

Землетруси поділяються на:

- слабкі (1-3 бала)

- помірні (4)

- досить сильні (5)

- сильні (6)

- дуже сильні (7)

- руйнівні (8)

- спустошливі (9)

- нищівні (10)

- катастрофічні (11)

- сильно катастрофічні (12)

 

 

В Україні сейсмонебезпечними зонами є Прикарпаття, Крим, але хвилі від землетрусів у 5-9 балів можуть дійти до центральних областей України. У районах можливих землетрусів треба будувати житлові будинки підвищеної сейсмостійкості. Крім того, люди повинні знати, як поводитися у надзвичайних ситуаціях.

У Японії проводяться профілактичні заходи. Всіх жителів, включаючи дітей, навчають правилам поведінки у надзвичайних ситуаціях.

Якщо повідомлення поступило завчасно, треба:

· погасити піч

· вимкнути освітлення, прилади, газ

· одягнути дітей і дорослих

· взяти документи, необхідні речі, невеликий запас їжі і води

· вийти на вулицю

Якщо поштовхи застали на вулиці, – відійти якнайдалі від будівель та заводів, особливо тих, які мають пожежонебезпечні, вибухові й отруйні речовини.

Не можна триматися за стовпи і паркани, ховатися в підвалах. Поїзди, трамваї, автобуси, тролейбуси зупиняють, пасажири виходять на безпечну відстань. Якщо землетрус застав у будинку і немає часу вийти, треба стати у дверному, балконному отворі: ці місця найміцніші.

 

Затоплення, повінь – це тимчасове затоплення значних територій внаслідок зливи, повеней великих річок, швидкого танення снігу, руйнування греблі, дамби.

Із виникненням загрози потрібно організувати евакуацію населення, тварин, цінностей. Населенню повідомляють місця розгортання збірних евакопунктів, строки прибуття, маршрути евакуації пішки.

Перед тим, як залишити помешкання в зоні затоплення, треба перенести на верхні поверхи або горища все, що може пошкодити вода, вимкнути газ, освітлення, електронагрівальні прилади, погасити вогонь у печах, взяти документи, речі, медикаменти, невеликий запас продуктів.

Всі плаваючі засоби та формування цивільної оборони треба залучити для пошуку людей на затопленій території.

 

Зсуви – зміщення земляних мас під дією власної маси.

Виникають у літній час при великих опадах по берегах річок і ярів, де під верхнім водопроникним шаром знаходиться глина. Причина – інфільтрація шарів.

Це м. б. внаслідок бездумного знищення лісів (Карпати). Зсув починається раптово, ґрунт захоплює і несе за собою все, що є на поверхні. Треба слідкувати за станом схилів і дотримуватись протизсувного режиму: відведення води, спорудження підпірних стінок, озеленення схилів.

Селевий потік – бурхливий потік бруду, каміння, який виникає несподівано під час великих злив або швидкого танення снігу, льодовиків у горах та їх сповзання у русла річок.

Наближення селевого потоку можна пізнати за звуками ударів валунів і уламків каміння.

У селенебезпечних районах треба суворо дотримуватися рекомендацій щодо рубок лісонасаджень, ведення землеробства та випасу тварин. Запобіжні заходи - як і при зсувах.

 

Урагани, бурі, смерчі – рух повітряних мас з величезною швидкістю (до 50 м/с і більше) та руйнівною силою із значною тривалістю.

Для території України небезпечними є не тільки урагани, але і чорні бурі і смерчі.

Чорна буря має швидкість вітру 20-30 м/с. Характеризується дуже низькою відносною вологістю повітря і вивітрюванням висушеної поверхні ґрунту разом з посівами, оголенням коренів, знищенням родючого ґрунту. Часто виникають на півдні України.

Смерч – це атмосферний вихор, який виникає в грозовій хмарі і поширюється вниз у вигляді стовпа d = сотні метрів. Тривалість від кількох хвилин до декількох годин. Ці лиха трапляються на чорноморському узбережжі України. Сьогодні є можливість зафіксувати ураган і вказати можливий напрямок його руху.

Гідрометеослужба попереджає штаби ЦО і адміністрації областей, районів.

Запобіжні заходи – закрити вікна, укріпити споруду, тварин заганяють у приміщення, людей направляють у захисні укриття. Небезпечні обриви ЛЕП. Можлива евакуація.

Снігові замети утворюються при значному випаданні снігу при буранах або заметілях. Заходи аналогічні, що і при наближенні урагану.

 

Блискавки – електричний грозовий розряд силою струму від 10000 до 40000А між хмарою і землею. Внаслідок удару блискавки у людини трапляється зупинка серця, опіки, пошкодження життєво важливих органів. Блискавка може вбити і в приміщенні, якщо людина знаходиться біля металевої труби або електромережі. Повітря, через яке проходить блискавка, нагрівається до 30000⁰.

Правила поведінки під час грози: уникати відкритих місць і високих дерев, ноги тримати разом, а руки – на колінах, якщо ви у воді, – вийти на берег. На будинках повинні бути встановлені блискавковідводи.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру - це аварії, катастрофи.

Катастрофа – це велика аварія, яка має непоправні наслідки з великими людськими жертвами.

Виробнича аварія – це раптова зупинка або порушення установленого процесу виробництва, яке призводить до пошкодження або знищення матеріальних цінностей, травмування або загибелі людей.

Виробничі аварії можуть бути різними, але у них є найбільш типові вражаючі фактори – вибухи, пожежі, отруєння людей рідинами або газами, завали споруд, ураження електричним струмом, затоплення, негативний психологічний вплив на людей.

Особливо небезпечні аварії на підприємствах, які виробляють, використовують або зберігають сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), вибухо- і вогненебезпечні матеріали (заводи хімічної і нафтохімічної промисловості), підприємства, оснащені холодильними установками (аміак), підприємства по виробництву добрив, об’єктах, які використовують радіоактивні речовини.

Чорнобильська аварія: з 26 квітня 1986 р. по 6 травня 1986 р. викинуто радіонуклідів 63 кг (3,5% кількості нуклідів у реакторі). У 1945 р. під час вибуху у Хіросімі утворилося 740 г радіоактивних речовин.

Пожежа – це стихійне поширення горіння, яке проявляється в нищівній дії вогню, що вийшов з-під контролю людей.

Горіння включає три необхідні інгредієнти: паливо, тепло і кисень – так званий пожежний трикутник. Пожежа виникає, коли всі три фактори наявні.

Пожежу можна ліквідувати:

· охолодженням вогню (видалення тепла за допомогою води)

· позбавлення вогню палива

· припинення доступу кисню

У районі пожежі відбуваються суттєві зміни атмосфери: підвищується вміст токсичних газів, зменшується вміст кисню, що веде до отруєння людей (50% смертельних випадків під час пожеж трапились внаслідок враження токсичними газами).

Основні вражаючі фактори пожеж: висока температура, задимлення, обмеження видимості, негативний вплив на психіку.

Правила поведінки під час пожежі:

Дихати через щільну тканину, пересуватися повзучи (знизу менше диму). Виходячи з приміщення, де виникла пожежа, зачинити щільно двері, щоб полум’я було без кисню.

З верхніх поверхів спускатися на кабелях або зв’язаних простинях.

 

Аварії з викидом СДОР (сильно діючі отруйні речовини)

Найрозповсюдженішими і небезпечнішими речовинами є аміак, хлор, сірчастий ангідрид, сірчана та азотна кислоти, які використовуються у промисловості і побуті, а також оксид азоту, хлористий водень, які утворюються при пожежах.

Аміак – газ легший за повітря, легко зріджується під тиском (ПДК- 20 мг/м³), а при випаровуванні поглинає тепло – охолоджується. Ця властивість використовується у холодильних установках.

Зберігається і транспортується у зрідженому стані. Як рідина, легший за повітря, при виході на повітря утворює дим. Вогненебезпечний, створює вибухові (аміак: повітря = 4: 3) суміші з повітрям, отруйний. Особливо небезпечний для очей. При малих концентраціях діє збуджуюче, при великих – судороги, людина від набряку легень непритомніє, потім – смерть.

Методи захисту – протигаз, респіратор, костюм Л-1 з прогумованої тканини

Перша допомога – повітря при спазмах голосової щілини – тепло на шию, при попаданні в очі промити водою, при попаданні на шкіру – промити водою, зробити примочку з 5% розчину НАС. Може викликати опіки шкіри.

 

Хлор – отруйний негорючий жовто – зелений газ із запахом хлорки, отруйніший за аміак у 20 разів.

Хлор важчий за повітря, легко зріджується під тиском. Зберігають у балонах та цистернах ПДК – 1 мг/м³. Переміщається близько до землі. При концентрації > 0.2 мг/л наступає миттєва смерть, при менших - дихання зупиняється через 5-25 хв.

Методи захисту – протигаз.

Перша допомога – надягти на постраждалого протигаз і витягти із зони ураження. При роздратуванні дихальних шляхів – вдихання нашатирного спирту, питної соди.

 

Сірчастий ангідрид (SO₂) – газ без кольору з гострим запахом і солодкуватим присмаком, не горить і не підтримує горіння.

Роздратовує дихальні шляхи, викликає сухий кашель, сльози, а при більших концентраціях – непритомність (ПДК - 10мг/м³). Може наступити смерть від ядухи (удушье) або від раптової зупинки кровообігу.

Використовується для дезинфекції, плавки руди, при відбілюванні вовни, консервуванні фруктів, виробництві H₂SO₄.

Методи захисту - протигаз

Перша допомога – свіже повітря, кисень, промити очі, ніс, прополоскати розчином соди, тепло на шию, тепле молоко з «Боржомі».

При вдиханні парів кислот (H₂SO_4, HNO₃, HCl) виникає набряк горла, спазм голосових зв’язок, опік легень, можливий шок, а потім смерть.

Захист – протигази, респіратори.

 

Надзвичайні ситуації воєнного часу

До сучасних засобів ураження відносять зброю масового знищення:

· ядерну

· хімічну

· бактеріологічну

Ядерна зброя

Ядерною називають зброю, ураження від якої зумовлено енергією, що виділяється при ядерних реакціях. Ця зброя включає різні боєприпаси, засоби управління ними і доставку їх до цілі.

Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої внаслідок дії ядерної зброї спричинено масове ураження людей, тварин або руйнування будівель та споруд.

Потужність ядерного боєприпасу характеризується тротиловим еквівалентом, тобто масою тринітротолуолу (тротилу), енергія вибуху якого еквівалентна енергії вибуху даного боєприпасу і вимірюється в тн, тис. тн, млн. тн.

 

В залежності від висоти вибуху розрізняють ядерні вибухи:

1. Повітряні – вогняна куля не торкається поверхні землі. Їх призначення – ураження площинних цілей (міст)

2. Наземні – вогняна куля торкається поверхні землі, в радіоактивну хмару втягується велика кількість ґрунту, який стає радіоактивним і випадає на місцевості (утворюється воронка). Ці вибухи використовують для руйнування споруд великої міцності та для сильного забруднення місцевості.

3. Підземні – характеризуються утворенням сейсмічних хвиль, руйнуванням підземних споруд.

 

 

Велика кількість енергії, яка виділяється при ядерному вибуху, розподіляється на:

· Утворення ядерної повітряної ударної хвилі - 50%

· Утворення світлового випромінювання - 35%

· paдіоактивне забруднення

· проникаючу радіацію і електромагнітний імпульс

Ударна хвиля – це ділянка сильного стиснення повітря, що поширюється з надзвичайною швидкістю (350 м/с) в усі боки від вибуху (> V_звуку). Тривалість дії – секунди. Ударна хвиля викликає ураження людини в результаті дії надмірного тиску і це відчувається як удар.

Хвиля стикання має V = 1500 м/с, організм не встигає відреагувати і відбувається пошкодження внутрішніх органів. Особливо сильно пошкоджуються органи, наповнені рідиною і газами (легені, печінка, судини, кишківник, сечовий міхур, селезінка тощо).

Світлове випромінювання – це потік променистої енергії, який включає ультрафіолетові, інфрачервоні і видимі промені. Джерелом випромінювання є світна сфера, яка складається з повітря і розжарених продуктів вибуху, t на поверхні світної сфери 8000-10000⁰ (на поверхні сонця ≈ 6000⁰).

Тривалість випромінювання від кількох секунд до десятків секунд (в залежності від потужності вибуху).

Світловий імпульс – це кількість світлової енергії, яка попадає на 1м² освітленої поверхні, розміщеної перпендикулярно випромінюванню за весь час світлового потоку в Дж/м².

Залежно від світлового імпульсу, який попадає на незахищені ділянки шкіри, у людей виникають опіки, які поділяються на 4 ступеня:

1ст. – 80-160 кДж/м², симптоми ураження шкіри: почервоніння, припухлість, болючість.

2 ст. – 160 – 400 кДж/м² – утворюються пухирі, наповнені рідиною, болючість.

3 ст. – 400-600 кДж/м² – омертвіння шкіри і підшкірних тканин.

4 ст. - > 600 кДж/м² – обвуглення тканин, омертвіння м’язів і кісток.

Для органів зору може наступити тимчасове осліплення, якщо очі відкриті під час спалаху.

Від світлового випромінювання бувають пожежі, оплавлення будинків, вогняні шторми.

Якщо діє ударна хвиля разом із світловим випромінюванням, це призводить до багатьох вибухів внаслідок руйнування газових комунікацій та електромереж.

Захист – своєчасне повідомлення, використання захисних споруд, особливостей рельєфу, ліс, окуляри, одяг.

 

 

Проникаюча радіація

Це потік γ – випромінювання і нейтронів, які утворилися при ядерному вибуху. Тривалість дії 10-15 сек. На відміну від ударної хвилі (УХ) і світлового випромінювання (СВ) – це невидимий, невідчутний вражаючий фактор.

Вражаюча дія γ – випромінювання та нейтронів – сильна іонізація атомів і молекул, через які вони проходять, порушуючи функції життєвих органів і систем (променева хвороба). Іонізуючу властивість характеризують дозою випромінення, яку вимірюють у Р (рентгенах).

1Р- це така доза γ – випромінювання, яка в 1 см³ сухого повітря при t = 0⁰С і Р=760 мм. рт. ст. створює 2 млрд. пар іонів.

1mР (мілірентген) = 10^-3 p

1 mkP (мікро рентген) = 10^-6р

Захист від проникаючої радіації – захисні споруди ЦО. При проходженні через якісь матеріали потік γ – випромінювання і нейтронів зменшується.

Шар половинного ослаблення – це товщина шару матеріалу, який зменшує дозу випромінювання в 2 рази.

Бетон – 12 см (10)

Свинець – 12 (2)

Ґрунт - 12 (14)

Деревина – 10(30)

Вода – 3 (23)

Особливо проникаюча радіація виникає при використанні нейтронної зброї (в 10-12 р > ніж при вибуху ядерної зброї).

 

Зменшують дозу радіації:

1. відкрита траншея в 3 р.

2. перекрита траншея – в 40 р.

3. дерев’яний будинок – в 3-5 р.

4. кам’яний будинок – в 10-15 р.

5. непристосований підвал в багатоповерховому будинку – в 100 р.

6. пристосований під сховище – в 1000 р.

Шахти, гірські виробітки, з/б сховища ослаблюють радіацію повністю.

Один бер (біол. еквівалент рентгена) – це доза будь – якого виду випромінювання, яка створює в організмі такий же біологічний ефект, як 1P (γ – випромінювання). Якщо взяти за 1 ефективність γ і β променів, то для α променів воно в 10 р. – більше, а для нейтронів до 20.

Бер – одиниця несистемна, в системі СІ – зіверт 13в= 100 бер

Рентген – теж несистемна одиниця, в системі СІ кл/кг

1Р = 2.58•10^{- 4} кл/кг

1 кл/кг = 3876Р

Допустимі норми опромінення:

1. На воєнний час:

· при одноразовому опроміненні (до 4 діб) – 50Р

· при багаторазовому (за 30 діб) – 100Р

(за 3 міс.) - 200Р (за 1 рік) - 300Р

2. У мирний час

· у нормальних умовах на 1 рік – 0.5 бер

· для персоналу у нормальних умовах на 1 рік – 5 бер

· для населення аварійне опромінення на 1 рік – 10 бер

· для персоналу аварійне опромінення на 1 рік – 25 бер

Згідно з законом України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» № 15/98ВР передбачені наступні перевищення допустимої дози опромінення:

· Для населення: 0.1 бер/рік

· Для персоналу: 2 бер/рік

Структура дози опромінення, поглинутої за 1 рік, виглядає таким чином:

· Природний фон – 200 мбер

· Медична рентген діагностика – 150 мбер

· Будівельні матеріали – 100 мбер

· Додаткові джерела – 50 мбер

Променева хвороба у людей

Зовнішнє γ – випромінювання

Незалежно від виду опромінення, радіаційного ураження чи проникаючої радіації спричиняє у людей і тварин гостру променеву хворобу.

Опромінення 100 до 200 Р – легкий ступінь хвороби

Ознаки: нездужання, слабкість, головний біль, незначне зменшення лейкоцитів у крові. Людина видужує.

Середній – 200-400 Р

Ознаки: нездужання, слабкість, блювота, розладу функцій нервової системи, наполовину знижується кількість лейкоцитів. Людина видужує через кілька місяці, але можливі ускладнення.

Важкий – 400-600 Р

Ознаки: стан здоров’я дуже важкий, сильний біль, блювота, пронос, втрата свідомості, різко зменшується кількість лейкоцитів та еритроцитів. 50% смертності.

Електромагнітний імпульс (ЕМІ)\

ЕМІ – це магнітні поля, які виникають при взаємодії α- випромінювання з атомами і молекулами навколишнього середовища та передають останнім імпульси енергії.

ЕМІ безпосередньо на людину не діє. Він уражає тіла, які проводять електричний струм: повітряні та підземні лінії зв’язку, електромережі, трубопроводи та інші металеві конструкції. В момент вибуху в них на долі секунди виникає електромагнітний імпульс та з’являється різниця потенціалу відносно землі. Може утворитися пробій ізоляції кабелів, пошкодження вхідних елементів апаратури магнітних пристроїв ЕОМ.

 

Радіоактивне зараження

Радіоактивні речовини, які утворилися як продукти поділу ядер бойового заряду, знаходяться у вогняній сфері, потім перетворюються у хмару, підхоплюються разом з частинами ґрунту і рухаються за вітром.

Частково заражені радіоактивні частки землі випадають у районі вибуху. Інші рухаються з хмарою за сотні км. При цьому заражається повітря, будови, водойми, посіви і т. р. З часом рівень радіації знижується (через 3 год – в 4 рази, 7 год. – в 10 р).

Хімічна зброя

При виробничій аварії з викидом СДОР або при дії хімічного боєприпасу утворюється заражена хмара, яка має вражаючу концентрацію СДОР.

Територія, в межах якої внаслідок дій хімічної зброї або викиду СДОР виникає масове ураження людей, називається осередком хімічного ураження.

Концентрація – це кількість хімічних речовин в одиниці об’єму.

Хімічна зброя – це один із видів зброї масового ураження, дія якої ґрунтується на використанні бойових токсичних хімічних речовин. Вона уражає людей і тварин без пошкодження матеріальних цінностей, але має важкі екологічні і генетичні наслідки.

Перша газобалонна атака була проведена у 1915 році німцями у Бельгії. Після І світової війни під тиском громадської думки у 1925 р. представниками 37 держав у Женеві підписали Протокол «Про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших газів і бактеріологічних засобів». Цей Протокол ратифікували і приєдналися до нього більшість держав світу.

Проте, історія свідчить, що деякі держави неодноразово порушували Женевську угоду. Під час війни в Кореї і В’єтнамі США неодноразово використовували хімічну зброю, а японські війська у війні з Китаєм у 1937-1943 рр.. використовували хімічні і бактеріологічні засоби.

Основою хімічної зброї є отруйні речовини (ОР) – токсичні хімічні сполуки, які мають бойове застосування з метою ураження людей, тварин, зараження місцевості на тривалий час.

Класифікація ОР:

1. За токсичним призначенням:

· смертельні

· тимчасової дії

· подразнюючі

 

2. За фізіологічною дією на організм:

· нервовопаралітичні

· шкірно - наривні

· загально отруйні

· задушливі

· психохімічні

· подразливі

Токсичність ОР – це здатність проявляти вражаючу дію на організм, викликаючи певний ефект ураження.

ОР нервово – паралітичні дії - зарин, зоман. Це сильні і швидкодіючі отрути, рідини без кольору і запаху. Попадають в організм через органи дихання, шкіру, травний тракт у краплинно-рідинному і пароподібному стані.

Ознаки ураження: звужуються зіниці, ускладнене дихання, судороги, параліч, смерть. При перших ознаках отруєння треба швидко одягнути протигаз і ввести в організм підшкірно або внутрішньом’язово розчин атропіну із шприц – тюбика. Вміст шприц – тюбика, введений не пізніше 10 хв. після ураження, здатний нейтралізувати 1 смертельну дозу.

При попаданні на шкіру рідкого зарину, зоману необхідно використати індивідуальний протихімічний пакет (безпека гарантована у 80%, якщо його застосувати через 2 хв., 30% - через 5 хв., через 10 хв. вже неефективно).

Шкірно – наривні ОР

Іприт – безколірна масляниста рідина, важча від води, добре розчиняється в органічних розчинниках.

На людину діють пари, краплі, аерозолі.

Через 2-6 год. після попадання на шкіру з’являється почервоніння, а потім – пухирі, виразки. Концентрація 0.1 г/м³ веде до повної втрати зору.

Характерні ознаки іприту – наявність скритого періоду і кумулятивність (властивість накопичуватись).

Очі, шкіру промивають 2% розчином соди, будь-яким лужним або мильним розчином.

ОР загальноотруйної дії

1) Синильна кислота – безколірна рідина із запахом гіркого мигдалю, необмежено розчиняється у воді, сильна швидкодіюча отрута.

Ознаки ураження: гіркота, металевий присмак, нудота, задишка, судороги, смерть (від паралічу серця).

Сучасний фільтруючий протигаз надійно захищає органи дихання людини від синильної кислоти, а шкіру – захисний костюм.

При ураженні людини використовують антидот (амілнітріт), роздавлену ампулу з антидотом швидко вводять під лицеву частину протигазу.

Синильну кислоту, що попала на шкіру, змивають мильним розчином або 2% розчином соди.

2) Хлорциан – рідина без кольору, летка, з різким запахом.

Дія нагадує синильну кислоту, крім того чинить подразнюючу дію на очі та органи дихання.

ОР задушливої дії

Фосген – при t>8⁰ - це газ із запахом горілого сіна, важчий за повітря, погано розчинний у воді, добре - у органічних розчинниках.

Тривалість дії фосгену влітку – до 30 хв., взимку – до 3 год. Тривале зараження повітря може бути тільки в місцях застою.

Уражує легені людини, спричиняючи набряк, подразнює очі та слизові оболонки. Має властивості кумулятивної дії. Прихований період дії 4-5 год., за цей час розвивається ураження легеневої тканини.

Від фосгену органи дихання надійно захищає протигаз. На шкіру не діє.

Всі люди, які попали в зону ураження, незалежно від їх стану, мають бути евакуйовані. Не допускається виведення пішки, навіть при відсутності скарг. Протигаз підвищує фізичне навантаження, а ураженому якнайшвидше потрібен повний спокій, зігрівання тіла, гарячий чай.

 

Психотропні речовини

Ці ОР спричинюють розумові і психічні аномалії. Їх іноді розглядають як хімічну шизофренію. Вони порушують координацію рухів, викликають тимчасову сліпоту або глухоту, апатію, галюцинації зору, слуху.

Бі - Зет (BZ) – білий кристалічний порошок, розчинений в органічних розчинниках.

Вражаючий стан – дрібнодисперсний аерозоль (дим), уражає людину через органи дихання і шлунково – кишковий тракт. Симптоми виникають через 0,5 – 1 год.: сухість і почервоніння шкіри, розширення зіниць, слабкість, пригніченість, втрата орієнтування в часі і в просторі. Тривалість токсичних дій від кількох годин до доби.

 

Подразливі ОР

Подразнюють чутливі нервові закінчення слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів.

Симптоми: опіки шкіри, біль в очах і грудях, нежить, кашель, блювота.

CS (Ci – Ec) CR (Ci Ap)

CS і CR – тверді кристалічні порошки, розчинні в органічних розчинниках.

Бойовий стан – аерозоль

При С > 5мг/м³ особистий склад миттєво виходить із строю – опіки відкритих частин шкіри, параліч органів дихання. Після виходу із ураженої зони симптоми поступово зникають.

Бінарні ОР - це вид сучасних боєприпасів. «Бінарний» - складається із 2^х частин, тобто нові сполучення відомих нових ОР. Ці речовини при суміші дають високотоксичну ОР. Ця суміш виникає під час вистрілу боєприпасу, коли руйнується перегородка, що їх роз’єднує, між ними виникає хімічна реакція.

 

Бактеріологічна зброя

Бактеріологічною зброєю називаються спеціальні боєприпаси і бойові прилади, які споряджені бактеріальними засобами.

Бактеріальні засоби – це хворобоутворюючі мікроби і отрути, які ці мікроби виробляють (токсини).

Основне призначення токсинів – знищення або тимчасове виведення із строю людей, диверсії в тилу.

Для використання бактер. засобів застосовують бактер. боєприпаси: авіаційні бомби, боєголовки ракет з дистанційним підривником, розпилюючі пристрої.

Утворюється хмара токсину з глибиною поширення до десятка км. Уражаюча дія зберігається до 12 год..

 

Токсини поділяються:

· фітотоксини – рослинного походження

· зоотоксини – тваринного походження

· мікробні токсини

Вони можуть викликати такі хвороби, як чума, сибірська виразка, холера, жовта лихоманка, ботулізм і т. і.

Щоб вчасно вжити заходів захисту, треба виявити ознаки бактер. нападу:

· наявність в місцях розриву боєприпасів крапель рідини або порошку на ґрунті або рослинності

· утворення легкого туману

· поява після літака темних смуг, які потім розсіюються

· накопичення гризунів на місцевості та комах

· масове захворювання тварин і людей

Якщо є хоч одна з цих ознак, треба терміново вдягнути протигаз, респіратор або маску і звернутися у штаб ЦО, медичний заклад, адміністрацію району або підприємства.