Глава 2. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ. гін. Зокрема, бюджетні установи можуть отримувати кошти як на умовах фінансування, так і кредитуваннягін. Зокрема, бюджетні установи можуть отримувати кошти як на умовах фінансування, так і кредитування. Фінансування може здійснюватися як на засадах кошторисію-бюджетного фінансування, так і за програмно-цільовим методом. 3. Використання фінансових ресурсів здійснюється на засадах плановості, цільового характеру використання коштів, ефективності й економії, методологічних підходів до визначенії»! обсягів видатків, використання коштів у межах установлених лімітів, із застосуванням програмно-цільового методу фінансування або кошторисно-бюджетного фінансування. Видатки здійснюються за економічним призначенням (залежно від сфер та економічних операцій, куди спрямовуються кошти), за функціональним призначенням (залежно від напрямів спрямування коштів на виконання функцій держави, Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), за відомчим призначенням (за розпорядниками бюджетних коштів) тощо. Перелічені методи публічної фінансової діяльності є основ-иими. Але поза тим існують й інші. Так, на всіх етапах фінансової діяльності застосовується метод фінансового контролю. Його призначення є надзвичайно важливим, оскільки фінансові ресурси завжди обмежені, їх мобілізація й витрачання регламентуються спеціальними правовими нормами. Фінансовий контроль є постійним і всебічним, оскільки фактично охоплює всі аспекти діяльності держави, юридичних та фізичних осіб. Звідси — й широкі повноваження органів фінансового контролю, адже фінансова діяльність кожного суб'єкта має бути прозорою і має здійснюватися у межах чинного законодавства. Складовим елементом цього методу є державний аудит. Значного поширення набув на фінансових ринках і метод фінансового моніторингу. Він також має обов'язковий характер і спрямований насамперед на запобігання та протидію запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. Говорячи про публічну фінансову діяльність, слід ураховувати такий важливий аспект, як інтеграційний процес України до ('('. Процес розширення останнього варто розглядати як один із визначальних факторів розбудови сучасного українського законодавства, мстою якого на рівні державної політики є поступова гармонізацій із законодавством ЄС. Однією зі сфер такої гармонізації (саме галузь фінансового права, в межах якого відбува- 52
|
