Державного бюджету України у 2002 р.1
Вагома частина оборонних витрат державного бюджету України приходиться на грошове утримання військовослужбовців. Однак у розрахунку на одного офіцера і рядового складу приходиться дуже скромна сума. У таблиці 10.5 наведена порівняльна характеристика грошових витрат на утримання офіцерського складу Збройних сил окремих країн, на 1 жовтня 2000 року2. У таблиці не відбиті різноманітні премії, компенсаційні виплати за житло, харчування та ін. Якщо їх врахувати, то базові оклади офіцерів у більшості країн збільшаться ще на 30-50% Таблиця 10.5 - Грошовий зміст офіцерів в арміях різних країн світу (у доларах, за місяць)
Наступна стаття оборонного бюджету - витрати на закупівлю військової техніки. На думку військових фахівців тих засобів, що виділяються державним бюджетом на закупівлю озброєння і військової техніки, явно не вистачає на придбання сучасних видів зброї. За оцінками військових експертів, 80% ракетної артилерії, 50 - парку воєнно-повітряних сил, 70 - засобів радіоелектронної боротьби і 50% протитанкових озброєнь застаріли.3 Перед Збройними силами України дуже гостро стоїть житлова проблема. На момент створення української армії без житла було 57,6 тисяч військовослужбовців. Сьогодні чисельність військовослужбовців, не забезпечених житлом, складає порядку 54 тисяч. Черга офіцерів запасу, незабезпечених житлом, у 2000 році зросла у 8 разів, а виділення квартир зменшилося у 20 разів. Таким чином, навіть невеликий аналіз статей витрат оборонного бюджету Збройних сил України свідчить про те, що необхідно удосконалювати взаємодію економічної сфери життя суспільства й армії, шукати оптимальні шляхи розв'язки військових проблем з погляду економіки, з одного боку, і національних інтересів з іншої. Одним з головних шляхів розв'язки цих проблем є реструктуризація оборонно-промислового комплексу (ОПК) України. Саме він покликаний забезпечувати армію сучасними засобами озброєння і військовою технікою. Від колишнього Радянського Союзу Україні дісталось 30% воєнно-промислового комплексу СРСР, дуже малоефективного з економічної точки зору. Нинішня структура ОПК України не відповідає вимогам часу. Його виробничі потужності не збалансовані з потребами Збройних сил в озброєнні і військовій техніці, значна частина цих потужностей морально і фізично застаріли і вимагають відновлення. Існуючі організаційно - структурні форми ОПК не пристосовані до введення ринкових механізмів управління і не здатні функціонувати на основі принципів ринкової економіки. Вони не сприяють ефективному використанню науково-технічного потенціалу ОПК, підвищенню якості і конкурентоздатності продукції, стабільному й ефективному виконанню державного оборонного замовлення. Поетапний процес переходу більшості оборонних підприємств і організацій на загальноприйняті в ринковій економіці принципи функціонування складає основний зміст реструктуризації ОПК. Стратегія державної політики реструктуризації ОПК орієнтована на створення власної оборонної промисловості, яка б у перспективі могла б забезпечити необхідний технічний рівень боєздатності Збройних сил України; на адаптацію оборонного виробництва до задач безпеки й оборони країни; на підвищення ефективності діяльності оборонних підприємств, їх науково -технічних, технологічних, економічних і фінансових можливостей. Реструктуризація ОПК тісно пов'язана з ринком озброєнь і військовій техніці, що має ряд специфічних особливостей, не властивих ринку продукції громадського призначення, і по суті, являє собою реформування сфери як пропозиції, так і попиту. Реалізація державної політики реструктуризації оборонних підприємств і організацій вимагає створення цілісної системи взаємозалежних мір і засобів політичного, економічного, правового і організаційного характеру. На цій основі формується чітка і реалістична програма реструктуризації ОПК, що у перспективі дозволить істотно оптимізувати витрати державного бюджету на безпеку і оборону країни.
|
