Геополітичні зміни в світі після І світової війни.

Перша світова війна привела до серйозних політичних, економічних і територіальних змін у багатьох регіонах світу, особливо в Європі, її закінчення вже не могло повернути світ у довоєнний стан.

Сталися зміни у співвідношенні сил у світі. Змінився склад головних дійових осіб у світовій політиці: революція в Росії, про справжню мету мало хто здогадувався, на певний час вивела її з кола великих держав;

•країни Четвертного блоку (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина) зазнали поразки і теж випали з гурту країн,які визначали світову політику;

•позиції Англії та Франції послабилися внаслідок зростання впливу США та Японії;

•перестали існувати імперії: Німецька, Російська (хоча згодом Російська імперія відроди лась у формі СРСР), Австро-Угорська, Османська;

•на території Європи утворилисянові держави — Польська Республіка, Чехо-Словацька Республіка, Королівство сербів, хорватіві словенців (з 1929 р. — Югославія), Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія. Це докорінно змінило становище у Східній Європі. Порушення етнічного принципу під час установлення кордонів нових держав та амбіції їхніх лідерів перетворили цей регіон у постійне і джерело напруження. Значно змінилися кордони європейських держав: на 70% сучасні кордони в Європі склалися внаслідок першої світової війни.

Мирне населення, що потерпало від неймовірних труднощів, із якими воно мирилось у перші роки війни, із затягуванням бойових дій почало боротьбу не тільки за свої права, а й проти тих сил, які цю війну розв'язали. Як наслідок, у ряді європейських країн спалахнули революції — в Росії, Німеччині, Угорщині, Австрії, Фінляндії, Словаччині. В інших (Англія, Франція, США) були здійснені реформи. В Італії було встановлено фашистську диктатуру.

Війна і революції призвели до краху монархій: із 41 правлячої династії в Європі напередодні війни після її завершення залишилося тільки 17.

Відтак посилилися міграційні процеси: великі маси людей переселилися з однієї країни в іншу. Гостро постала проблема біженців. Тільки з Росії за 1918-1920 рр. емігрували 2 млн осіб.

Перша світова війна активізувала національно-визвольний рух у країнах Азії та Африки:

в Туреччині сталася національна революція — було скинуто султанат і проголошено республіку на чолі з Ататюрком, який здійснив низку реформ, спрямованих на модернізацію країни;

•в Ірані до влади доступилися націоналісти, які теж здійснили реформи на кшталт турецьких;

•Афганістан захистив свою на ціональну незалежність;

•в середині 20-х рр. було об'єднано Китай під владою Чан II Кайші, лідера партії Гоміндану. Проте, зародився новий конфлікт між націоналістами і комуністами;

•в Індії англійські колонізатори змушені були піти на розширення представництва індійців в органах влади;

•розпочався новий етап національно-визвольної боротьби народів, які знаходились у колоніальній залежності. Посилився процесс політизації цієї боротьби.