Загальна характеристика та цілі основних груп учасників ринку термінових контрактів

З погляду переслідуваних цілей учасників термінового ринку можна розподілити на гри групи - спекулянтів, хеджерів і арбтражерів.

Спекулянт - це особа, що прагне дістати прибуток за ра­хунок різниці в курсах фінансових інструментів, що може виник­нути в часі. Спекулянт купує (продає) активи з метою продати (купити) їх у майбутньому (у тому числі через кілька хвилин чи годин) по більш сприятливій ціні. Своїми діями спекулянт, по-перше, збільшує ліквідність ринку, по-друге, приймає на себе ри­зик зміни ціни, що перекладають на нього хеджери. Іншими сло­вами, спекулянт - це учасник ринку, що приймає на себе розра­хований ризик за плату.

Хеджер — це учасник ринку, що страхує на терміновому ринку свої спотові активи (активи на спотовому ринку). Іншими словами, хеджср - це інвестор, тобто учасник ринку, що уникає ризику і готовий платити за це.

Арбітраже? - це особа, що отримує прибуток за рахунок одночасної купівлі-продажу того самого активу. Вважається, що арбітражна операція -- це операція, що дозволяє отримати при­буток без ризику і не потребує яких-небудь інвестицій. Здійснен­ня арбітражних операцій сприяє вирівнюванню виниклих відхи­лень у цінах на ті самі активи на різних ринках і відновленню па­ритетних співвідношень між взаємозалежними активами. Даний розподіл здійснено умовно, оскільки спекулянт прагне тим чи іншим способом підстрахуватися (у протилежному випадку він стане гравцем, тобто учасником ринку, що йде на будь-який ри­зик), а хеджер завжди трошки спекулянт, але точно ні спекулянт, ні хеджер не пройдуть повз можливість арбітражу.

Одночасно, з хеджерами на біржі активно діють валютні спекулянти. Технічно їх дії аналогічні діям хеджерів, але спекулян­ти несуть ціновий ризик, тому що нічого не страхують. Світовий досвід розвитку ф'ючерсної торгівлі показав, що повноцінний і значний за обсягом ф'ючерсний ринок не може складатися з од­них спекулянтів. У цьому випадку середній прибуток від операцій кожного гравця (по сгатистиці "еликих чисел) дорівнювала б ну-

Ринок фін гін со них послуг: теорія і практик»

лю на тривалому відрізку часу, і ринок швидко б прийшов до ви­родження. Реальний потік пропозиції і а попигу на ф'ючерсному ринку забезпечують насамперед ті, що хеджують ризик. Правда тут існує проблема: інтереси хеджуючих угоду клієнта і його бро­кера перебувають в протиріччі. Брокер зацікавлений продати ф'ючерс, куплений за мінімальною ціною, і отримати прибуток. Хеджер навпаки зацікавлений зберегти дешевий ф'ючерс при рості біржового курсу аж до розрахункового дня, тому що він га­рантує стабільність його прибутку за товарним контрактом. При цьому, якщо хеджер сам виходить на ринок, то його дії не направ­ляються на одержання прибутку по термінових угодах і угодах з реальною валютою. У цьому випадку професійні спекулянти, що ретельно відслідковують ринок і мають великий обсяг коштів для здійснення гри, можуть перегравати хеджерів, що призводить до виникнення додаткових валютних ризиків і збитків у хеджерів там, де по ідеї ці збитки повинні страхуватися. Світова практика виробила спеціальні міри захисту хеджерів шляхом установлення жорстко регламентованих правил торгів на біржі. Хеджери. Техніка хеджування

Хеджери в економічному плані є основними учасниками ринку ф'ючерсних контрактів. Сфера їх діяльності лежить в галузі матеріального виробництва на ринку готівкового товару — це ви­робники. переробники, торговці і тд. В епоху інфляції значні інтервали часу, необхідні для реалізації їх статутної діяльності, обумовлюють потребу у великій кількості грошових ресурсів, які без вживання компенсуючих заходів швидко знецінюються. Крім того, виникає потреба в здійсненні планування витрат на сирови­ну і т.п. на майбугні періоди з метою визначення й узгодження зі споживачами цін на поставку продукції. З іншого боку, спожи­вачі, зацікавлені в одержанні товарів, змушені шукати шляху за­хисту своїх заощаджень, щоб могти придбати необхідні активи.

Таким чинам, хеджери використовують ринок ф'ючерсних контрактів для того, щоб остраху вати себе від ризику, зв'язаного з коливаннями цін. Він дозволяє виробникам і споживачам уникну­ти чи зменшити ціновий ризик реалізації чи придбання товарів, експортерам і імпортерам — ризик зміни валютних курсів, влас­никам фінансових активів — ризик падіння їх курсової вартості, позичальникам і кредиторам — ризик зміни процентних ставок.

З метою запобігання цих ризиків хеджерьі можуть здійсни­ти покупку чи продаж контрактів на ф 'ючерсшму ринку. Така так-

Ходаківська В. 11., Беляєв В. В

тика називається хеджуванням. Хеджування — це спосіб одержан­ня прибутку в процесі біржової ф 'ючерсної торгів.'п. що грун­тується на розходженнях у динаміці цін реальних товарів і цін

ф 'ючерсних контрактів на ifeu же товар.

Продавець готівкового товару, прагнучи застрахувати се­бе від передбачуваного зниження ціни, продає на біржі ф'ючерс-ний контракт на даний товар (хеджування продажем). У випадку зниження цін він викуповує ф'ючерсний контракт, ціна на який теж упала, і дістає прибуток на ф'ючерсному ринку за рахунок нарахування позитивної маржі, що повинна компенсувати недо-отриманий ним виторг на ринку реального товару.

Припустимо (див. умовний приклад 5.1.), у січні директор текстильної фабрики планує через 3 місяці (у квітні) продати ве­лику партію пряжі Він планує продати 1 кг цієї пряжі за ціною 100 грн; однак він побоюється, що ціна через 3 місяці упаде, тому 1 січня він продає на ф'ючерсному ринку ф'ючерсний контракт за ціною 120грн. з терміном виконання 1 квітня. Через три місяці (1 квітня) його побоювання виправдалися і ціна на пряжу на готів­ковому ринку упала до 80 гри. за кілограм; аналогічне падіння цін відбулося і на ф'ючерсному р^інку. Унаслідок падіння цін на ф'ючерсному ринку був отриманий прибуток у розмірі 20 гри. В остаточному підсумку він одержав від продажу пряжі (80 грн.) і від ф'ючерсного ринку (20 грн.) ту суму виторгу, що він розрахову­вав одержати за станом на 1 січня (100 гри.)