ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА У ПОТОЧНОМУ ПЕРІОДІ ПОРІВНЯНО

З МИНУЛИМ ПЕРІОДОМ (тис. грн)

 

 

 

 

 

Фактори	Показники*
чисті доходи	витрати	активи	Власний капітал
сума	індекс	сума	індекс	сума	індекс	сума	індекс
Величина показників діяльності підпри­ємств	542,5	1,4578	566,9	1,4784	261,8	1,1925	153,3	1,1010
АПР(оч)	АПР(ов)	АПР(оа)	АПР(0К)
Рівень прибутко­вості	-508,8	0,7054	-533,2	0,6956	-228,1	0,8623	-119,6	0,9340
АПР(пч)	АПР(ПВ)	АПР(па)	АПР(пк)

Таким чином, якщо перший фактор (К) збільшив прибуток на 51,28%, або на 6077 тис. грн, то другий (ПК)— зменшив на 32,02 %, або на 574,0 тис. грн, що в цілому збільшило прибуток в динаміці на 2,84 %, або на 33,7 тис. грн.

Вплив зміни кожного з цих факторів, в свою чергу, залежить від зміни інших факторів. Так, відхилення прибутку за окремими видами об'єктів діяльності виникає внаслідок зміни цін і витрат, а від обсягів реалізації— зміни фізичного обсягу об'єктів та їх структурних зрушень в асортименті, оскільки різні види об'єктів мають різну прибутковість.

Аналіз впливу факторів на зміну прибутку в динаміці можли­во поглибити побудувавши більш складну функціональну взає­мозалежність показників з наступним застосуванням її у фактор­ному індексному аналізі на підставі методу ланцюгових під­становок.

Зупинимося на чотирьохфакторній індексній моделі, пов'яза­ній з формуванням валового прибутку, яка дає можливість визна­чити причини зміни прибутку в динаміці залежно від впливу цін, витрат, обсягів і структури реалізації.

У відповідності з прийнятими в індексній теорії правилами і сутністю досліджуваного явища, можливо побудувати наступну модель факторних індексів:

 

Таблиця 11.2.5

ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ ОКРЕМИХ ФАКТОРІВ НА ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

Фактор	Характеристика впливу
Обсяг реалізації про­дукції	Збільшення обсягу реалізації прибуткової продукції призводить до збільшення прибутку і навпаки; якщо реалізована продукція є збитковою, то при збіль­шенні обсягу продажу відбувається збільшення зби­тку і навпаки
Структура і асорти­мент реалізованої про­дукції	При зростанні в обсягах реалізації частки більш прибуткової продукції збільшується сума прибутку; при збільшенні в реалізації питомої ваги низько-прибуткової та збиткової продукції — загальна сума прибутку зменшується та збільшується збиток
Виробнича собівар­тість одиниці проду­кції	Діє обернено пропорційно: зниження собівартості збільшує суму прибутку або зменшує суму збитку і навпаки
Ціна за одиницю про­дукції	Діє прямо пропорційно: збільшення ціни збільшує суму прибутку або зменшує суму збитку і навпаки

Всі фактори впливають на фінансовий результат як кожен окремо, так і сукупно. Так, сукупна дія впливу на фінансовий ре­зультат обсягів реалізованої продукції відображається в інтегро­ваних показниках зміни асортименту і структури реалізованої продукції (послуг, товарів, робіт).

зо⁴²⁶

Таблиця 11.2.6

АНАЛІЗ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ЗМІНУ ВАЛОВОГО ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

 

Показники	Періоди	Показники за даними минулого періоду в перерахунку на поточні обсяги і асортимент продукції
минулий	поточний
/		І	4
1. Виробнича собівартість реалізованої продукції, грн в тому числі:	141 094	167 403	161 177
Столів
— кількість реалізованих одиниць
— собівартість одиниці продукції, грн	90,25	101,76	90,25
— собівартість реалізованої продукції, грн
Стільців
— кількість реалізованих одиниць
— собівартість одиниці продукції, грн	42,37	40,95	42,37
— собівартість реалізованої продукції, грн	50 844	85 995	88 977
2. Виручка від реалізації продукції, грн, в тому числі:	234 708	276 147	262 311

Закінчення табл. 11.2.6

 

 

 

Показники	Періоди	Показники за даними минулого періоду в перерахунку на поточні обсяги і асортимент продукції
минулий	поточний
Столів
— кількість реалізованих одиниць
— ціна реалізації одиниці продукції, грн	156,24	164,19	156,24
— виручка від реалізації продукції, грн	156 240	131 352
Стільців
— кількість реалізованих одиниць
— ціна реалізації одиниці продукції, грн	65,39	68,95	65,39
— виручка від реалізації продукції, грн	78 468	144 795
3. Валовий прибуток в тому числі від реалізації:	93 614	108 744	101 134
Столів	65 990	49 944	52 792
Стільців	27 624	58 800	48 342

- 6360 грн (7,95 ■ 800). Це значить, що за рахунок підвищення ці­
ни, порівняно з минулим періодом, одержано додатковий вало­
вий прибуток в сумі — 6360 грн.

2. Для виявлення впливу собівартості на зміну валового при­
бутку необхідно відхилення собівартості 11,51 грн (101,76-

- 90.25) помножити на кількість реалізованих столів у поточному
періоді (800) - 9208 грн (11,51 • 800). Це значить, що за рахунок
збільшення виробничої собівартості, порівняно з минулим пері­
одом, валовий прибуток зменшився на 9208 грн.

3. Щоб визначити вплив натурального обсягу реалізованих
столів на зміну розміру валового прибутку, слід розмір валового
прибутку, що був одержаний при реалізації одиниці продукції —
у минулому періоді 65,99 грн (156,24 - 90,25) помножити на роз­
мір зміни натуральних обсягів реалізації продукції (-200) -

- 13 198 грн (65,99 • (800 - 1000)).

Внаслідок зменшення обсягів реалізації продукції валовий прибуток зменшився на 13 198 грн.

Загалом зміна обсягу валового прибутку від вказаних факторів становить: 6360- 9208- 13 198 =-16 046 грн, або 49 944-

- 65 990 =16 046, тобто валовий прибуток зменшився на 16046
грн. Для побудови наочної моделі впливу факторів на формуван­
ня фінансового результату від реалізації продукції можливо за­
стосувати статистичні прямокутні діаграми (рис. 11.2.3, 11.2.4).

Рис. 11.2.4. Модель формування збитку підприємства

При побудові прямокутних діаграм встановлюють два масш­таби: один для множника, який приймають за основу, а дру­гий — для множника, який приймають за висоту. В наших мо­делях основою прямокутників є ціна, витрати, прибуток (збиток) на одиницю продукції, висотою — обсяг реалізації окремих видів продукції в натуральному виразі, площею прямо­кутників — чистий дохід (К • Ц), витрати (К • В), валовий при­буток від реалізації продукції (К • П), валовий збиток від реалі­зації продукції (К • 3).

У процесі аналізу необхідно вивчити дані про використання чистого прибутку в динаміці і за структурою та з'ясувати факто­ри, що визначають розподіл прибутку (табл. 11.2.7).

Наведені дані (табл. 11.2.7) показують, що підприємство зме­ншило величину чистого прибутку в динаміці на 153,4 тис. грн, що є негативною тенденцією в умовах ринкової економіки. На виплату дивідендів було використало 28,0 % прибутку, а на здій­снення інвестиційних програм -70,4 %, тобто пріоритетним є на­прям розподілу прибутку на забезпечення сталого розвитку гос­подарської діяльності.

Таблиця 11.2.7

АНАЛІЗ РОЗПОДІЛУ ЧИСТОГО ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

 

 

Показники	Періоди	Відхилення
минулий	поточний	+,-	%	пунктів структури
тис. грн	%	тис. грн	%
Поповнення: • статутного ка­піталу	4210,0	48,3	4490,0	52,2	280,0	6,7	3,9
• додаткового капіталу	18,5	0,2	24,2	0,3	5,7	30,8	0,1
Формування ре­зервного капіталу	1215,0	13,9	950,0	11,1	-265,0	-21,8	-2,8
Виплата дивіден­дів	2500,0	28,6	2400,0	28,0	-100,0	-4І0	-0,6
Списання збитку від викупу капі­талу у власників	52,6	0,6	48,9	0,6	-3,7	-7,0	0,0
Списання непо­критих збитків	106,4	1,2	—	0,0	-106,4	-100,0	-1,2
Інші форми спо­живання при­бутку	97,5	1,1	86,9	1,0	-10,6	-10,9	-0,1
Нерозподілений прибуток	534,9	6,1	581,5	6,8	46,6	8,7	0,7
Разом	8734,9	100,0	8581,5	100,0	-153,4	-1,8	0,0

Водночас, розподіл чистого прибутку підприємства повинен грунтуватися і на дивідендній політиці. Якщо дивідендні виплати високі, то це одна з ознак того, що підприємство працює успішно і в нього вигідно вкладати фінансові ресурси, а чистий прибуток виконує соціальну функцію.

Оцінку дивідендної політики підприємства можна здійснюва­ти за величиною доходів власників від вкладеного капіталу (табл'. 11.2.8).

 

Дохід, який формується власником підприємства на вкладе­ний капітал, визначається сумою нарахованих дивідендів, приро­стом балансової вартості внесків за рахунок величини реінвесто-ваного прибутку і збільшення курсової вартості власного капіталу виходячи з привабливості господарської діяльності на ринку.

Сума дивідендів залежить від величини вкладеного капіталу і частки дивідендних виплат у загальній сумі чистого прибутку. Балансова вартість внесків формується сумою власного капіталу в розрахунку на 1 грн статутного капіталу. Курсова вартість вла­сного капіталу визначається ринковою (поточною) ціною підпри­ємства.

Збільшення доходів власників забезпечується зростанням чис­того прибутку та фінансовою стійкістю підприємства.

11.3. Аналіз рівня прибутковості діяльності підприємства

Показники прибутковості (рентабельності) забезпе­чують вивчення ефективності діяльності підприємства за спів­відношенням ефекту (прибутку) і вартості витрачених ресур­сів, а також доходів, отриманих у результаті їх використання. Аналіз рентабельності здійснюють за системою показників, які характеризують окремі сторони господарської діяльності (табл. 11.3.1).

Охарактеризуємо зміст кожного показника рентабельності.

Для оцінки ефективності формування поточних витрат підприємства доцільно використовувати показники вало­вої, операційної, звичайної і загальногосподарської рентабе­льності.

Валова рентабельність характеризує ефективність роботи структурних підрозділів підприємства за центрами витрат і центрами відповідальності, де відбувається формування змін­них витрат, безпосередньо пов'язаних з виготовленням проду­кції та загальновиробничим управлінням, а також визначен­ня виробничої собівартості. Показник дає змогу визначити скільки копійок валового прибутку, який створюється в проце­сі реалізації продукції, формує 1 грн витрат виробничої собі­вартості.

 

 

Закінчення табл. 11.3.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Показники	Алгоритм розрахунку показників	Дані за рядками форм фінансової звітності*
/	2	3
Рентабельність активів: а) для загальної оцінки ефективності залучення активів у господарську діяльність; б) щодо оцінки ефекти­ вності залучення акти­ вів у господарську дія­ льність для власника	Прибуток (збиток) від господарської діяльності	ф.2 ряд. 170(175) + ряд.200 - ряд.205 ф. 1 (ряд. 280 на п.р. + ряд. 280 на к.р.): 2
Середньорічна величина активів
Чистий прибуток(збиток) від господарської діяльності	ф.2 ряд. 220(225)
ф. 1 (ряд. 280 на п.р. + ряд. 280 на к.р.): 2
Середньорічна величина активів
Рентабельність власно­го капіталу: а) для загальної оцінки ефективності вкладень у господарську діяльність б) щодо оцінки при­ вабливості господарю­ вання для власника	Прибуток (збиток) від господарської діяльності	ф.2 ряд. 170(175) + ряд.200 - ряд.205 ф. 1 (ряд. 380 на п.р. + ряд. 380 на к.р.): 2
Середньорічна величина власного капіталу
Чистий прибуток (збиток) від господарської діяльності	ф.2 ряд. 220(225)
ф. 1 (ряд. 380 на п.р. + ряд. 380 на к.р.): 2
Середньорічна величина власного капіталу
Валова рентабельність чистого доходу від ос­новної діяльності	Валовий прибуток (збиток)	ряд.050(055) ряд. 035
Чистий дохід (виручка) від реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

"Примітка, скорочення п.р. — початок року, к.р. — кінець року.

Рентабельність операційної діяльності — свідчить про ефек­тивність операційних витрат, пов'язаних з формуванням вироб­ничої собівартості, загальногосподарським управлінням і збуто­вою діяльністю та іншими операційними витратами. Ці витрати безпосередньо беруть участь у виготовленні та реалізації продук­ції і створюють прибуток від операційної діяльності, а показник рентабельності показує суму прибутку, одержану в розрахунку на 1 грн цих витрат.

Рентабельність звичайної діяльності дозволяє вивчити при­вабливість підприємства за визначеними умовами господарюван­ня відповідно до діючих положень внутрішніх і зовнішніх норма­тивних документів та з урахуванням всіх видів витрат, які виникають на підприємстві, і які можливо передбачити. В даному випадку показник рентабельності узагальнює і дає якісну оцінку рівня формування прибутку від усіх витрат, які можливо перед­бачити на підприємстві з розрахунку створеного фінансового ре­зультату на 1 грн звичайних витрат, за участю яких безпосередню здійснюється господарська діяльність.

Рентабельність господарської діяльності узагальнює рівень ефективності всіх поточних витрат, які можливо передбачити (звичайних), а також випадкових (надзвичайних), що виникають у процесі господарювання. Сума цих витрат безпосередньо впли­ває на загальний фінансовий результат і рівень ефективності гос­подарської діяльності.

Водночас у створеному фінансовому результаті фокусуються інтереси власника і держави, які зацікавлені в тому, щоб прибу­ток був значним і постійно зростав, але сперечаються за співвід­ношення у його розподілі. При цьому прибуток, що залишається після сплати податків, надходить у повне, нічим не регламенто­ване для підприємства користування. Виходячи з цього, доцільно розраховувати два показники рентабельності господарської дія­льності: для оцінки загальної ефективності підприємства та його ефективності для власників.

За допомогою першого показника держава буде оцінювати можливість здійснення підприємництва за відповідним видом економічної діяльності, а за другим показником власники будуть визначати доцільність господарювання та його інвестування. По­казники рентабельності господарської діяльності від усіх поточ­них витрат пропонується визначати за відношенням створеного і чистого прибутку до витрат, які характеризують усі використані ресурси підприємства. За показником рентабельності створеного прибутку можливо характеризувати доцільність господарювання

ЗІ⁴'⁶

на території України, а за чистим прибутком — привабливість підприємництва для власників. При цьому методологічно прави­льним було б визначення створеного прибутку з усіма видами податкових платежів, а чистого прибутку — за їх вирахуванням.

Оцінку ефективності інвестування коштів у господарську дія­льність підприємств пропонується здійснювати за допомогою по­казників рентабельності активів, власного капіталу (чистих акти­вів) і статутного капіталу. Водночас, показники рентабельності досліджуються за розрахунком прибутку, створеного в процесі господарської діяльності і прибутку, що залишається власникам (чистого прибутку).

Показник рентабельності активів використовується якщо до­сліджується ефективність постійних довгострокових вкладень усіх інвесторів для забезпечення господарської діяльності під­приємства. Він характеризує загальну ефективність підприємни­цтва відносно активів, відображених у балансі.

Рентабельність активів дозволяє провести порівняння прибут­ковості різних підприємств. Назва цього показника говорить сама за себе: він вимірює, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства, незалежно від того чи є вони власністю цього підприємства, чи одержані в борг. Такий підхід дозволяє порівнювати прибутковість підприємств з різною струк­турою активів і визначити, хто ж, врешті-решт, має найкращу ре­нтабельність.

Показники рентабельності власного капіталу (чистих активів) і статутного капіталу показують загальну ефективність підпри­ємницької діяльності відносно власних вкладень засновників підприємства при його створенні та реінвестуванні прибутку. Вони є універсальною характеристикою привабливості і вигідно­сті інвестування для фактичних та потенційних власників, а та­кож оцінкою вміння господарюючих суб'єктів користуватися ри­нком фінансових ресурсів.

Ефект від залучення в господарську діяльність власного капі­талу виникає тоді, коли його рентабельність більша ніж відсоток від вкладання коштів у комерційні банки.

Для управління ефективністю надходження грошових потоків підприємства від підприємницької діяльності необхідно викорис­товувати показники рентабельності чистого доходу.

Ці показники дозволяють оцінити рівень прибутковості вируч­ки, що надходить на підприємство від реалізації об'єктів підпри­ємницької діяльності та здійснення фінансових, інвестиційних і надзвичайних операцій. Запропоновані показники рентабельності

показують, скільки з 1 грн чистого доходу на підприємство надхо­дить відповідно валового, операційного, звичайного, загального та чистого прибутку. Зростання цих показників може бути наслідком двох факторів. По-перше, це свідчить про зменшення витрат на одиницю доходу або цін придбаних ресурсів. По-друге, це може бути результатом зростання цін на продані товари, продукцію, ро­боти, послуги та види діяльності. Показники рентабельності чис­того доходу характеризують рівень ефективності господарювання відповідно за показниками: валового прибутку— результати ро­боти структурних підрозділів, які формують виробничі витрати; операційного прибутку — використання ресурсів у процесі вироб­ництва, управління і збуту об'єктів операційної діяльності; прибу­тку від звичайної діяльності— формування звичайних (передба­чуваних доходів); створеного (загального) прибутку— всіх господарських операцій, які передбачаються в процесі діяльності; чистого прибутку — з урахуванням податкової системи і податко­вої політики держави щодо розподілу фінансового результату.

Всю сукупність показників рентабельності витрат і доходів можна розглядати як складову системи показників управління підприємством.

Якщо підприємство прагне підвищити рівень прибутковості, йому, звісно, слід або скоротити витрати, або збільшити чистий дохід. Рівень рентабельності підвищується завдяки:

• продажу продукції за вищими цінами;

• продажу більших обсягів прибуткової продукції;

• зменшення собівартості реалізованої продукції, а також рів­ня адміністративних витрат і витрат на збут;

• оптимізації асортименту реалізованої продукції щодо збіль­шення питомої ваги більш прибуткових її видів.

З огляду на це, основна мета аналізу показників рентабельнос­ті — це оцінка, моделювання і прогнозування оптимального співвідношення між споживчою вартістю (чистим доходом), оде­ржаною від об'єкта витрат, і витратами на її формування.

Щоб визначитися, наскільки ефективна господарська діяль­ність за показником рівня рентабельності, необхідно знати:

• яке значення мав цей показник у попередні періоди;

• який рівень рентабельності свідчить про відсутність ризику;

• яка рентабельність на підприємствах цього ж або інших сек­торів економіки і регіонів;

• які фактори вплинули на зміну рентабельності в часі, її рі­вень в просторі за регіонами та в порівнянні з іншими класифіка­ційними ознаками підприємств.

зі*

Виявлення і кількісна оцінка впливу окремих факторів на змі­ну показника рентабельності — одне з важливих завдань аналізу. Фактори — це процеси і явища, які як рушійні сили впливають на зміну рентабельності.

Показники рентабельності характеризуються функціональ­ними взаємозв'язками щодо впливу на них факторів і показують, скільки одиниць прибутку припадає на одиницю явищ і процесів, які брали участь у його створенні. За функціональною залежніс­тю певному значенню фактора відповідає чітко визначене зна­чення результативного показника.

Насамперед, проведемо аналіз впливу на зміну рентабельності двох факторів — прибутку (якісний фактор) і окремих показників (ресурсів) за видами рентабельності, які брали участь у його створенні (кількісні фактори) (табл. 11.3.2).

Таблиця 11.3.2

У табл. 11.3.2 наведено результати дослідження зміни рента­бельності за рахунок зміни прибутку: пряма залежність — зміна прибутку (збільшення, зменшення) аналогічно впливає на зміну

розміру рентабельності; зміни показників, які брали участь у створенні прибутку — обернена залежність, збільшення їх змен­шує рентабельність і навпаки зменшення — збільшує рентабель­ність.

У поточному періоді, порівняно з минулим відбулося змен­шення рівня всіх видів рентабельності підприємства, особливо під впливом зменшення прибутку і значного зростання показни­ків обсягів господарської діяльності (чистого доходу, витрат, ак­тивів). Спад рентабельності зумовлюється і приростом власного капіталу, який не забезпечив одержання відповідного ефекту від господарської діяльності.

Очікувана ефективність від збільшення величини факторів щодо зростання суми прибутку підприємства в процесі господа­рювання не була досягнута.

Доцільність проведення такого заходу могла б бути досягнута лише за умови, якби додаткові величини факторів створювали значно вищий рівень прибутковості від уже досягнутого на під­приємстві. Фактично вплив приросту факторів на господарську діяльність був негативним.

За формулою рентабельності, її рівень безпосередньо зале­жить від розміру прибутку і ресурсів, які брали участь у його створенні. Проте, це не означає, що аналіз рентабельності може бути обмежений лише цими факторами. Важливо визначити, ві­дібрати та дослідити також ті фактори, які впливають на складові основних показників, що використовуються для розрахунку рен­табельності.

При цьому, виходять із того, що дослідження більшого ком­плексу факторів забезпечує точніші результати аналізу. Проте необхідно брати до уваги те, що розгляд певного комплексу фак­торів, як механічної суми, без урахування їхнього взаємозв'язку, без виділення головних, визначальних факторів може призвести тільки до помилкових висновків. У фінансовому аналізі взаємо­пов'язане дослідження впливу факторів на величину результати­вного показника досягається за допомогою їх систематизації, що є одним із головних методологічних питань аналізу.

Показник рентабельності має самостійне економічне значен­ня, відображаючи якісну сторону господарювання — ефектив­ність діяльності. Тому й аналіз цього показника повинен бути по­будований так, щоб він давав можливість розкрити роль основних факторів покращення господарювання. Якщо перетво­рити формулу рентабельності активів не змінюючи її величини шляхом підставлення в чисельник і знаменник показника «чис-

тий дохід» (ЧД), то одержане нове співвідношення може бути розкладено на два коефіцієнти, які відображають економічні фак­тори зміни рівня рентабельності:

ЧП_ ЧПЧД _ЧД ЧП

~СА ^_САЧД ^_СА ЧД '

Відношення ЧД: СА характеризує суму виручки, яку одержує підприємство з 1 грн середньорічної вартості активів, які брали участь у його створенні, а ЧП: ЧД — суму чистого прибутку з 1 грн чистого доходу. Розрахувавши ці відношення для двох пері­одів часу або двох складових простору, можна встановити, в якій мірі зміни рівня рентабельності пов'язані зі зміною розрахованих співвідношень. Враховуючи, що добуток цих співвідношень дає рівень рентабельності активів відповідного періоду, визначимо допоміжний (умовний) показник рентабельності (Ру), як добуток рівня чистого доходу на 1 грн активів поточного періоду (який зіставляють) на величину чистого прибутку з 1 грн чистого дохо­ду минулого періоду (з яким зіставляють). За базу порівняння можна брати попередній період, діяльність підприємств іншої класифікаційної ознаки та показники плану. За таких умов відхи­лення рентабельності може бути визначено за допомогою насту­пного розрахунку:

Р,-Р₀=(Ру-Р₀) + (Р₎-Ру),

де Рі і Ро — рентабельність, відповідно, яку зіставляють (поточ­на) і з якою зіставляють (базисна); Ру - Ро — відхилення рентабе­льності за рахунок зміни розмірів чистого доходу на 1 грн акти­вів; Pj — Ру — відхилення рентабельності за рахунок зміни величини прибутку на 1 грн чистого доходу.

Пояснимо схему розрахунків на прикладі показників роботи підприємства (табл. 11.3.3).

Як видно з табл. 11.3.3, рівень рентабельності (прибутковості) активів підприємства у поточному періоді порівняно з минулим пе­ріодом знизився на 3,71 коп. і становив 12,66 коп. чистого прибутку на 1 грн активів, що використовувалися в господарській діяльності.

Зниження рівня рентабельності в поточному періоді на 3,71 коп. виникло з наступних причин: зменшення рентабельнос­ті на 1,26 коп. відбулося за рахунок зменшення чистого доходу на 1 грн активів (15,11 - 16,37) і зменшення на 2,45 коп. — в резуль­таті зменшення чистого прибутку на 1 грн чистого доходу (12,66 - 15,11). Загальний результат: -3,71 = -1,26 + (-2,45).

Таблиця 11.3.3

АНАЛІЗ ВПЛИВУ РІВНЯ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ НА ЗМІНУ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ (коп.)

 

 

 

Показники	Періоди	Відхилення
минулий	поточний
Чистий дохід на 1 гри активів	265,95	245,37	-20,58
Чистий прибуток на 1 грн чистого доходу	6,16	5,16	-1,00
Рівень рентабельності активів*	16,37	12,66	-3,71

"Примітка. Умовний рівень рентабельності за показниками кількісної віддачі акти вів у поточному періоді (245,37) і якісної у минулому періоді (6,16) становить 15,11 коп.

Здійснена оцінка факторів, які вплинули на рівень рентабель­ності, показала, що на підприємстві існує тенденція до зменшен­ня кількісної віддачі активів за показником обсягів господарю­вання. Водночас, значно погіршився якісний рівень ефективності господарювання.

Якщо підприємство бажає, щоб той самий обсяг активів за­безпечив йому більший чистий дохід, або, щоб такий же чис­тий дохід забезпечувався меншим обсягом активів, то необхід­но з'ясувати, з яких елементів складаються активи. Останнє визначається як співвідношення необоротних і оборотних ак­тивів та їх складових. Покращити рівень показника обороту активів можна поєднуючи два фактори: більш ефективно поча­ти використовувати необоротні активи та зменшити потребу в залишках оборотних активів. Загалом, слід постійно здійсню­вати діагностику, скільки чистого доходу генерує кожна грив­ня інвестована в активи.

За показником рентабельності активів на її рівень впливають зміни в розмірі окремих об'єктів чистого прибутку і середньоріч­ної вартості активів, які брали участь у його створенні.

У свою чергу кожен з цих факторів залежить від ряду інших. Так, на загальну суму прибутку впливають фінансові результати від окремих видів діяльності, а середньорічна вартість активів складається з окремих їх елементів. При цьому прибуток вважа­ється результативною ознакою, а активи — факторною.

Розрахунок впливу окремих елементів активів на показник ре­нтабельності наведемо в табл. 11.3.4.

Таблиця 11.3.4

ВПЛИВ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ АКТИВІВ НА РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА (тис. грн)

 

 

 

 

 

 

Показники	Періоди	Відхилення
величини показників	рівня рентабельно­сті за рахунок змі­ни показників, коп.
минулий	поточний
/	2	3	4	5
Чистий прибуток	8734,9	8581,5	-153,4	-0,29
Середньорічна ва­ртість активів у т. ч.	53355,4	67773,6	14418,2	-3,42
необоротні	33284,1	43415,9	10131,8	-2,42
із них: 'основні засоби	29327,8	39626,1	10298,3	-2,47
оборотні	20071,3	24357,7	4286,4	-1,00
із них: запаси	8996,7	9088,0	91,3	-0,01
дебіторська за­боргованість	10798,1	14876,6	4078,5	-0,98
Рентабельність ак­тивів, коп.	16,37	12,66	-3,71	-3,71

Для проведення розрахунків в табл. 11.3.4, насамперед визна­чимо, яка була б рентабельність за умови зміни результативної ознаки — чистого прибутку і незмінності факторної — активів: 16,08 коп. = 8581,5: 53355,4 • 100. Порівняння цієї величини з рентабельністю у минулому періоді і дасть нам різницю, зумов­лену впливом на рентабельність чистого прибутку (16,08 -- 16,37) = -0,29. Збільшення активів на 14418,2 тис. грн зменши­ло рентабельність на 3,42 коп. (12,66 - 16,08).

Отже, підприємство зменшило у поточному періоді рентабе­льність на 3,71 коп., оскільки чистий прибуток зменшився на 153,4 тис. грн (-0,29 коп.) і став 8581,5 тис. грн, а середньорічна вартість активів збільшилась на 14418,2 тис. грн (-3,42 коп.).

Зміна чистого прибутку на 1 тис. грн змінює (зменшує) рента­бельність на 0,00189 коп. (-0,29: 153,4) і, відповідно, активів на 0,00024 коп. (-3,42: 14418,2).

Отже, якщо підприємство збільшило необоротні активи на 10131,8 тис. грн, то це зменшило рентабельність на 2,42 коп. (10131,8 • 0,00024), відповідно збільшення основних засобів зме­ншило рентабельність на 2,47 коп., оборотних активів — 1,00 коп., запасів на— 0,01 коп., дебіторської заборгованості на — 0,98 коп.

Аналіз показав, що підприємство, збільшивши інвестування фінансових ресурсів в активи, не тільки не збільшило прибуток, а навпаки, збільшена сума активів створила додаткові витрати, які не були відшкодовані відповідними доходами, що призвело до збитків і зменшення величини чистого прибутку від господарсь­кої діяльності в поточному періоді.

При цьому необхідно розглянути можливість оптимізації ак­тивів, часткового їх вивільнення, створення належних умов для поліпшення рівня використання. Крім цього, це спричинить ско­рочення експлуатаційних витрат і відповідно збільшення прибутку.

Комплексний підхід при мобілізації резервів збільшення рен­табельності повинен передбачати дослідження всіх складових показників, які мають вплив на її рівень. Такі складові можна розглянути за структурою формування активів (табл. 11.3.4), прибутку, чистого доходу, витрат, власного капіталу тощо.

Наприклад, за даними таблиці 11.2.6 можна встановити як змінилась валова рентабельність чистого доходу за рахунок фак­торів, що впливали на зміну валового прибутку і чистого доходу (табл. 11.3.5).

Загальна валова рентабельність чистого доходу за даними таблиці 11.3.5 у минулому періоді становила 39,89 %, а в поточ­ному — 39,38 % і в порівнянні зменшилась на 0,51 пункта.

Розрахунок впливу факторів на зміну валової рентабельності чистого доходу (табл. 11.3.5) за методикою аналізу, яка наведена в табл. 11.3.4 показав, що зниження рівня рентабельності відбу­лося за рахунок зменшення валового прибутку при реалізації столів, збільшення виробничої собівартості, реалізації менш при­буткової продукції за асортиментом.

Модель аналізу рентабельності активів з урахуванням особли­востей формування показників фінансової звітності підприємств України можна також представити наступним чином:

Ра = ЧП: СА = (ЧП: ЧД): (СА: ЧД) = [1 - (В: ЧД)]: (СА: ЧД) = [1 - (ОП: ЧД) + (MB: ЧД) + (AM: ЧД) + (ПП: ЧД)]: (СА: ЧД),

де ЧП — чистий прибуток; СА — середньорічна вартість активів; ЧД — чистий дохід від господарської діяльності; В — витрати

підприємства від у