Апробація експериментальної методики навчання графічного дизайну у процесі позашкільної діяльності

Використання широкого арсеналу форм і методів навчання учнів основ графічного дизайну можливе у процесі позашкільної діяльності. В умовах позашкільної діяльності можливо більшою мірою проявити свою індивідуальність, авторську методику, врахувати інтереси учнів. Характерним для позашкільної діяльності є гнучкість, відхід від шаблону.

Під час навчання учнів графічного дизайну у процесі позашкільної діяльності перевага може надаватися різним його напрямкам: проектуванню ідентифікацій, промисловій графіці, дизайну книги, дизайну пакувань, рекламному дизайну та ін.

Для порівняння японські спеціалісти з дитячої художньо-проектної творчості виділяють три основні напрямки: декораційний дизайн, інформаційний дизайн та дизайн речей, причому найважливішим із цих напрямів вважається дизайн речей. Націленість методик розвитку дитячої художньо-проектної творчості в Японії «формулюється своєрідною тріадою: серце – голова – руки, тобто сфери почуттів, інтелекту і майстерності» [159, с. 11].

Специфіка позашкільної роботи сприяє індивідуальному розвитку творчих дизайнерських здібностей учнів. Активному освоєнню матеріалу, творчій самореалізації учнів буде сприяти дотримання методичних принципів, широке охоплення об'єктів для творчості, розкриття індивідуальних здібностей учнів, рух від теоретичних знань до графічно-дизайнерської діяльності, використання різноманітних матеріалів.

На жаль, у вітчизняній практиці спостерігалися лише поодинокі спроби окремих педагогів організувати дитячу художньо-проектну діяльності.

Сьогодні у сфері навчання учнів графічного дизайну існує багато проблем, зокрема покращення матеріально-технічної бази та дизайнерсько-інструментального забезпечення навчального процесу. Для підготовки учнів у цій галузі актуальним є завдання забезпечення випереджального розвитку позашкільної освіти з тим, щоб вона була новатором, а не відсталою її ланкою.

Необхідність позашкільної діяльності зараз диктується необхідністю вирішення основних завдань: організовувати дозвілля і відпочинок дітей в атмосфері, наближеній до сімейної, задовольняти їхні нахили, уподобання, залучати до суспільно корисної праці.

Сьогодні у позашкільних закладах використовується сучасне технічне оснащення, і за керівником, як і раніше, залишається пріоритет активності і контролю на заняттях, а основним змістом навчально-виховного процесу є середовищний підхід, який базується на засвоєнні дітьми умінь і вироблення навичків вибраного виду діяльності.

Особливість навчання графічного дизайну полягає у тому, що учні, працюючи спільно з педагогом, який є компетентним у художньо-графічній діяльності, мають можливість навчитися, виробити навички професійної діяльності, будучи зацікавленими у позитивному кінцевому результаті навчання і спільної праці. Колективна позашкільна робота сприяє створенню бази для появи міні-дизайнерського колективу, формує навички професійного спілкування і контактів.

Структурними компонентами педагогічної взаємодії у процесі позашкільної роботи стають: спільна художньо-графічна діяльність, міжособистісне спілкування близьких духом людей, які зацікавлені графічним дизайном.

У процесі занять із графічного дизайну єдиний зразок не декларується, хоча дається інформація про стандарти і правила, а педагог пропонує зразки і варіанти свого художньо-графічного вирішення макету або проекту нарівні з учнями. Це призводить до того, що учні самі знаходять своє «дизайнерське рішення», знаходять особистісний зміст у спільній художньо-графічній діяльності. Завдяки тому, що в процесі занять створюється ситуація вибору учнями варіантів художньо-графічного вирішення, яке відповідає їхнім поглядам, потребам, здібностям, і дається можливість оволодіння різними способами і засобами графічної виразності. У такому процесі створення власного дизайнерського досвіду всі учні мають можливість здійснювати пошук індивідуального шляху самовираження і самовизначення, розраховуючи на розуміння, підтримку і співпрацю.

Цільовий комплекс занять із графічного дизайну спрямований, з одного боку, на збереження, вивчення дітьми традицій і досягнень художньо-графічної діяльності, а з іншого – на звільнення від штампів, стереотипів, побутового сприйняття і вироблення критеріїв і норм дизайнерської творчості й естетичних переконань у сфері сучасного візуального середовища.

Навчально-виховний процес у позашкільній діяльності припускає гуманізацію предметного змісту освіти, ціннісно-смислову орієнтацію і освоєння особистісно розвиваючих технологій навчання, співпрацю і співтворчість дітей і дорослих, а також розробку програм розвитку для кожного учасника в пізнавальній художньо-графічній діяльності на основі задоволення його потреб та інтересів.

Базовою умовою ефективності художньо-графічного саморозвитку ми вважаємо дотримання принципів свободи і добровільності. Добровільність художньо-графічного саморозвитку пов'язана з розумінням якості взаємин і означає, що заняття учнів у галузі графічного дизайну не можуть бути ні обов'язковими, ні примусовими, і можуть виникати тільки з їх інтересів.

Робота на заняттях із графічного дизайну –це пошук учнями шляхів і засобів самореалізації, це самостійність і незалежність від шаблонів і стереотипів для художньо-графічного самовираження. Свобода у графічно-дизайнерській діяльності зумовлена потребами, інтересами і творчими можливостями учнів. Під час занять учням надається право на вільний вибір нового матеріалу і виконання завдань будь-якими художньо-графічними засобами (запис, малюнок, символи та ін.), право на пошук, вибір і помилку.

На заняттях потрібно поєднувати індивідуальну творчу роботу кожного учня з колективною. Робота повинна організовуватися так, щоб в учнів виховувалося почуття колективізму, відповідальності за доручену справу.

Як зазначалося у попередньому параграфі, мета занять – зацікавити учнів художньо-графічною діяльністю, поглибити і розширити їхні знання, виробити в них навички спостережень, проведення експерименту, художнє сприймання продуктів графічного дизайну.

Робота проводиться систематично згідно з навчальною програмою. Участь учнів у позашкільній діяльності з графічного дизайну має бути добровільною, але кожний, хто відвідує заняття, повинен дотримуватися певних правил:

– членом гуртка, студії, майстерні може бути кожний охочий, який виявив здібності до графічного дизайну;

– кожний учень повинен працювати над темою, обраним завданням;

– будь-яку почату роботу учні мають доводити до кінця;

– учні повинні систематично відвідувати заняття і брати активну участь у масових заходах (виставках, колективних дизайн-графічних проектах, тематичних зустрічах).

Під час вивчення матеріалу проводяться досліди, спостереження. Роботи, які виконуються, обов'язково фіксуються за допомогою записів, а також складання колекцій ескізів, начерків, готових макетів.

Знаючи про те, що відвідування позашкільних закладів є добровільним, а заняття сприяють кращому засвоєнню особливостей графічного дизайну, першочергове завдання педагога – зацікавити учнів художньо-графічною діяльністю, тобто сформувати естетичний та функціональний інтерес, зорієнтувати їх на спілкування з інформаційним середовищем, сприяти пізнанню прекрасного у звичайних предметах, створити умови для творчої активності та «дизайнерського самовираження». Можливості педагога у формуванні функціонально-естетичного інтересу необмежені, тут можна використовувати будь-яку форму роботи, що емоційно впливає на свідомість дитини, її розум та почуття, – нетрадиційні форми подання завдань, диференційовані завдання, оригінальні художньо-графічні техніки та ін.

Але, разом з тим, кожен педагог повинен знати і враховувати у своїй роботі антистимули інтересу – «...надмір репродуктивного матеріалу, домінування словесних форм роботи, повільний темп роботи, погана організація, одноманітність прийомів заохочення та оцінювання, неувага до переживань дитини» [129, с. 165].

Не менш важливим завданням є навчити учнів здатності художньо бачити, а не лише спостерігати. Таке уміння ще називають естетичним спогляданням. У більшості випадків учні, що прийшли у позашкільні навчальні заклади, вже психологічно готові до цієї діяльності. «Головне завдання естетичного споглядання – розвиток в учнів здатності належним чином сприймати й оцінювати прекрасне під час безпосереднього спілкування з ним, збагачення їхніх уявлень чуттєво-образною інформацією. Для цього необхідне цілеспрямоване створення певних педагогічних умов, ситуацій» [75, с. 7].

Споглядання – це перший етап у складному процесі осягнення світу графічного дизайну. Цей процес є безкінечним. Свідомість людини не лише відображає об'єктивний світ – будь-яка річ, що сприймається, діє на відчуття, залежно від особливостей естетичного досвіду, естетичних інтересів воно може бути як активним, так і пасивним. На споглядальному етапі роботи слід зосереджувати зусилля на організації безпосереднього контакту учнів зі сприйняттям прекрасного у навколишній дійсності. Саме у спостереженні наявна єдність сприймання та мислення, оскільки спостереження вимагає осмислення того, що бачимо або чуємо. «Спостереження та різні види чутливості, що входять до його складу, розвиваються в учнів успішно, коли вони виконують завдання, які потребують самостійного, керованого словом учителя здобування знань про зовнішній вигляд предметів, їх форми, кольори просторове розташування та інші особливості» [75, с. 63–64].

Можна сказати, що спостереження є ефективним за умови переосмислення побаченого, відчутого. Починаючи з перших занять, найбільш доцільним є визначене спостереження у навколишньому предметному середовищі, оскільки учні, які прийшли у позашкільні заклади, вже мають певний досвід такого спостереження. Вибирає куточки предметного середовища сам педагог. Головна мета такого спостереження – одержання естетичної насолоди від побаченого, на основі якої можна поступово сконцентрувати увагу учнів на окремих об'єктах графічного дизайну. При цьому обов'язково, щоб учні разом із педагогом могли дати естетичну оцінку побаченому. Крім того, спостереження, споглядання необхідно супроводжувати діями – замальовками, макетуванням. Такий двосторонній підхід дозволить краще опанувати естетичну інформацію в галузі графічного дизайну. Бажано проводити спостереження одного і того самого об'єкта з різних точок зору, завдяки чому учні зможуть не лише порівняти і осмислити естетичні та функціональні властивості форми об’єкта, але й побачити й засвоїти те, як цей предмет вписується в навколишнє предметне середовище. Згодом це виражається у графічному проектуванні учнів.

Спостереження навколишнього інформаційного середовища дає змогу розвивати уяву та фантазію учнів. Цьому сприяють асоціативні порівняння на основі завдань вчителя за типом: що до чого подібне, впізнай на дотик, який колір чи предмет зайвий та ін. Такі вправи допомагають учням освоїти багатство навколишнього предметного середовища, виробляють уміння аналізувати, порівнювати і відповідно оцінювати й обґрунтовувати свою естетичну оцінку.

Хорошими вправами на спостереження є розглядання учнями об’єктів на віддалі, за різного їх освітлення. Одночасно це дає не лише можливість для спостережень, але й можливість збагатити пам’ять учнів.

Під час апробації нашої методики окремо слід виділити ознайомлення учнів із продукцією графічного дизайну. Серед тем, запропонованих для вивчення графічного дизайну, є такі, розкрити які можливо лише за допомогою наочного матеріалу, репродукцій, діафільмів чи слайдів. Заняття повинні бути побудовані таким чином, щоб учні не лише ознайомилися із художніми засобами виразності певного виду графічного дизайну, стилем виконання, але й емоційно змогли пережити їх, спробувати уявити, «що там за кадром», обґрунтувати своє судження (на відповідному віковому та індивідуальному рівні) щодо графічного вирішення, кольорової гами, композиційного центру, практичного призначення даного виробу. Зробити це учні зможуть лише тоді, коли матимуть необхідні знання, володітимуть термінами та навичками сприйняття та оцінювання.

Виконання навчальних завдань сприяють розвитку спостережливості, формують інтерес та художньо-графічні вміння, і, відповідно, закладають смакові критерії, еталони, на кожному занятті учні розвиваються емоційно. Завдання педагога – сформувати почуттєву сферу учня, оскільки саме емоції та почуття, сприйняття та уявлення є основною формою чуттєвого відображення, яке дуже необхідне у дизайнерському проектуванні.

Формування емоційно-почуттєвої сфери учнів залежить від багатьох чинників. На відміну від відчуття, сприйняття, мислення, завдяки яким у свідомості учнів відкладаються різноманітні предмети, явища, характерні для них деталі та взаємозв'язки, в емоційних станах виявляється ставлення особистості до побаченого, зробленого чи осмисленого.

Емоції, як негативні, так і позитивні, по-різному впливають на особистість. Але у більшості випадків саме позитивні сприяють активній діяльності, дають поштовх до дизайнерської діяльності. Крім того емоції та почуття виявляють себе тоді, коли в людини є реальний інтерес чи потреба у чомусь. На основі цього твердження можемо зробити висновок, що сформувати позитивне ставлення до графічного дизайну, його емоційне сприйняття можливо лише за наявності естетичного інтересу, потреби. Крім естетичного інтересу, на формування почуттєвої сфери дитини впливає ряд інших факторів.

На думку О. Я. Савченко, їх можна поділити на внутрішні, психологічні особливості дитини та зовнішні, причому «... зовнішні... дають лише імпульс для яскравих емоцій і почуттів» [129, с. 164]. До зовнішніх автор відносить емоційну підготовку учнів (тобто попередньо набутий емоційний досвід), емоційну насиченість навчального матеріалу та обраних методів, незвичність способу постановки завдання, а також його чіткість, динамічні переходи від одного виду діяльності до іншого, вчасний перехід від пояснення керівника гуртка до дій учнів.

На заняттях із графічного дизайну емоційній насиченості змісту навчального матеріалу сприяє добір: ілюстрацій продуктів графічного дизайну – вироби повинні бути високохудожніми, тематично актуальними, цікавими для учнів, а також педагогічно доцільними; предметів для спостереження, які можуть викликати у дітей естетичні почуття, образні уявлення, зацікавлення, подив, захоплення. Необхідною умовою є професійна розповідь керівника гуртка. Позитивним емоціям зацікавленості сприяють нетрадиційні способи подання завдання.

Педагог під час позашкільної діяльності завжди перебуває в постійному пошуку нових форм заохочення учнів до занять. Це і відвідування галерей та виставок, і участь у конкурсах, і створення доброзичливої атмосфери під час навчання, і розуміння педагогом кожного окремого учня, і всебічна підтримка ініціативи вихованців, і зацікавлене ставлення до їхніх особистих інтересів, бажань та можливостей. На заняттях із графічного дизайну об’єднуються елементи пізнавальної, проектувальної, макетувальної, перетворювальної, комунікативної, теоретичної та трудової діяльності.

Отже, в ході дослідно-експериментальної роботи було апробовано розроблену нами методику графічного дизайну, що знайшла практичне втілення у навчанні учнів у процесі позашкільної діяльності.