Українські ЗМК в умовах сучасної фази розвитку

Тенденції розвитку ЗМК можна спробувати простежити на підставі кількісних даних, у тому числі отриманих в ході авторського опитування.

В рамках авторського опитування респонденти відповідали на запитання «Як Ви вважаєте, що станеться зі ЗМІ в Україні через 10 років». 9% опитаних вважає, що «всі зміни вже відбулися», більшість 36,1% припускають, що найбільш вірогідні «зміна форми подачі та викладу інформації». Слід підкреслити те, що на думку респондентів також можливі такі варіанті як: «з’являться нові види ЗМІ» – 20,4%, «з’являться нові тематичні сегменти ЗМІ» – 19,4%, та «посилення цензури» – 17,6% – див. рис 3.1.

Рис. 3.1.Розподіл відповідей на питання «Як ви вважаєте, що трапиться зі ЗМК через 10 років?»

Як і слід було очікувати, велика частина опитаних акцентує увагу на формі подачі інформації і появу нових видів ЗМК і як слідство збільшення інтересу. Але при цьому сильно насторожує впевненість респондентів у неминучому посилення цензури. В цілому думки досить різноманітні, але от на позицію «впаде інтерес до ЗМК та інформації» має сенс звернути увагу. Думка аудиторії опитування в даному випадку демонструє в певній мірі соціальний запит, який має шанси звернутися в реальність.

У ході тематичного дослідження відповідних інтернет-сайтів автором зафіксовано низку змін у роботі інтернет ЗМК, які відбувалися з 2012 по 2014 роки. Можна виділити кілька основних змін.

3.2.1. Контент, який створюється автоматично.

До 2014 року автоматичний контент створюється практично на кожному інформаційному сайті. Але мова йде не про прогноз погоди і курси валют, дані по яких завантажуються зі сторонніх сайтів, а про контент новинний. Текстові трансляції, які ведуться на інформаційних ресурсах про спорт, таких як, наприклад, Championat.com, Sports.ru, MyScore.com.ua. Подібний контент генерується в результаті роботи скриптів або на сервері сайту, або на стороні користувача. Серед подібних прикладів текстові трансляції і дані по спортсменам, організаціям та заходам. Текстові трансляції ведуться в деяких випадках вже у форматі заготовлених шаблонів, а статистика, що відображається користувачеві, формується на основі введення в систему невеликих обсягів даних, які надалі досліджуються. Дані про спортсменів і організації також автоматично змінюються і коригуються: спортивні досягнення, новини з даною людиною або організацією, інтерв’ю та інше. Все це і багато іншого часто формується на основі збереженої інформації в базі даних того чи іншого інформаційного інтернет ресурсу. Деякі скрипти дозволяють виділяти сегреговану інформацію за певними ознаками. Для вболівальників однієї команди буде показана цікава їм інформація, для вболівальників іншої – цікава другій групі. Подібні приклади можна зустріти не тільки в спортивній сфері, а й часто у фінансовій. На сайтах finance.i.ua, kurs.com.ua генерується інформація про торги, ціною на валюту, цінні папери, золото. Періодично, система здійснює аналіз і показує динаміку. 3 грудня 2013 свого робожурналіста запустив «Яндекс»: тепер користувач може ознайомитися з автоматично складає даними по пробкам і дорожньої ситуації в цілому в містах Росії. Станом на 2015 рік додаток «Яндекс.Пробки» функціонує і в Києві.

В якості збору автоматично формованої інформації виступають спеціальні пристої. Під час великих змагань на спортсменів надягають браслети, які фіксують як фізичний стан спортсменів, так і те, скільки він/вона пробіг, скільки разів контактував з іншими учасниками та інше.

3.2.2. Нові шляхи монетизації контенту в інтернеті.

Одним з характерних явищ останніх років вважається створення платного контенту інформаційних ресурсів. Починаючи з 2013 року, було відзначено зростання так званих «пейволлів», тобто модулів доступу до контенту в інтернеті. Раніше такий підхід практикувався для інформаційних інтернет ресурсів, але тепер практика поширилася на додатки для мобільних пристроїв. Після прочитання певної квоти інформаційних матеріалів, наприклад, 2-3 статей, користувачеві пропонується сплатити або підписку на електронну версію видання, або на додаткову квоту матеріалів. Дана система приблизно в той же час стала використовуватися в США і Європі. Як показав досвід, система не відлякувала читача, а навпаки, сприяла монетизації контенту завдяки своїм читачам, зацікавленим у підході авторів видання.

У Росії подібну систему ввели провідні ділові видання – «Коммерсант» і «Ведомости», «Slon.ru». Телеканал «Дождь», який через недавню кризу, виражену в припиненні мовлення через кабельних, цифрових і супутникових операторів «Акадо», «Білайн», «НТВ-Плюс» і «Триколор ТВ», був змушений активно використовувати платну підписку на ефір і архів. Результати подібної монетизації поки не опубліковані.

Л. Бершидський на Lviv Media Forum заявив, що в Україні, якщо комусь і вдасться в найближчі місяці, а то й роки, впровадити пейволл, то це може бути Forbes.ua [10].

Досить популярним способом заробітку ЗМК є використання брендованої реклами. У пресі та інтернеті – це оформлення смуг і web-сторінок під стиль компанії замовника: банк, виробник авто, або найближчого культурного або спортивного заходу, наприклад, концерти, чемпіонати або олімпіади. На радіо і телебаченні – це аудіо- та відеоролики.

До 2014 року австралійським сервісом Newsmodo була налагоджена система продажу клієнтам ЗМК унікального контенту – історій фрілансерів. Ціна варіюється від ступеня ексклюзивності контенту і практичності. Newsmodo, як і інші майданчики, вирішальні схожі завдання, отримує відсоток з проведених угод.

Також в інтернеті є сервіси, які спеціалізуються на створенні та розповсюдження матеріалів вірусного характеру, найчастіше відео. Серед таких сервісів можна назвати Buzzfeed.

3.2.3. Вірусний контент.

В останні роки став популярний так званий вірусний контент, який найчастіше має вигляд відеороликів, які є цікавими самі по собі. Як правило, в кінці відеоматеріалу кілька секунд рекламується бренд. Але основний задум полягає в тому, що ідея ролика зацікавить аудиторію, яка в свою чергу захоче з метою отримання соціального схвалення поширити ролик серед кола своїх друзів і знайомих, отримавши тим самим «лайки» та інші схвалення, використовувані в соціальних сервісах.

3.2.4. Нові жанри інтернет-журналістики.

Поява нових жанрів журналістики і методів збору інформації в цілому. Серед них, наприклад, «журналістика скріншота» – публікація знімків з екрану комп’ютера або мобільного пристрою конкретного контенту з інтернет ресурсів: приватне листування через e-mail або соціальні мережі, коментарі до матеріалів, фото- та відеоматеріал, завантажений в інтернет, відеоматеріал від першого особи. Надалі даний спосіб передачі інформації тільки став обростати можливими вкладеннями зображень, аудіо- та відео матеріалами.

3.2.5. Довгі матеріали – «лонгріди».

Дослідження в області поведінки читача інтернет ЗМК вказує на те, що глибина перегляду інформаційних сайтів варіюється в середньому від 2,5 до 4 хвилин, а за часом відвідування обмежена, як правило, 2 хвилинами. Дослідження показали, що відвідувачі інформаційних сайтів читають досить швидко. Легко переключаються з одного матеріалу на інший, та й взагалі стандартною практикою є «візуальне сканування» інформаційного матеріалу в пошуку ключових слів і цифр, а не уважне читання. Така практика споживання інформації тягне за собою формування у відповідних ЗМК стисненого матеріалу з «коротким» набором фактів. В середньому читач на інформаційних інтернет ресурсах витрачає не більше 2 хвилин для ознайомлення з інформацією. Великі матеріали не зручні при читанні з мобільних пристроїв (планшет, смартфон). Виробництво довгих матеріалів або «лонгрідів» обходиться дорожче для інтернет видання. Ну а найголовніший мінус – моментальне запозичення матеріалу. До 2012 року більшість інтернет видань переходили на публікацію коротких новинних повідомлень, що складаються, як правило, з 3-4 абзаців. Але через два роки ситуація почала змінюватися у зворотний бік. Ресурси інтернет знову стали публікувати довгі матеріали. Пов’язано це в першу чергу з виходом в мережу з мобільних пристроїв.

Користувачі стали читати в транспорті, під час очікування чого-небудь або у вільний від справ час. До 2014 для доступу в інтернет стали широко використовуватися мобільні пристрої. За даними TNS Web Index за 2014 рік, більше 40% жителів міст використовують мобільний інтернет. Для 18% городян – це основний спосіб виходу в мережу. Як наслідок – 40% трафіку припадає на мобільні пристрої. Подібна статистика тільки підтверджує той факт, що технологічна революція продовжує трансформувати середу ЗМК.

«Лонгріди» стали включати в себе ексклюзивні технічні матеріали, оформлені в спеціальних програмах, через що копіювання матеріалу стає скрутним або неможливим, а справжність не викликає сумнівів. Таким чином, інформаційні сайти стали захищати свої матеріали від копіювання та тиражування на інших сайтах. На Заході такі статті роблять «New York Times» і «Guardian», в Україні – «Forbs.ua».

Завдяки новим технічним засобам розміщення інформації ексклюзивні матеріали знову стали користуватися попитом і без побоювань поширюватися в соціальних мережах і на сторонніх інформаційних ресурсах.

Текстовий та відео формати інформації стали підноситися в «серіальному» форматі, тобто в незакінченому вигляді. У пресі та на сайтах стали з’являтися «колонки» з інформацією з певної рубриці. Аудіо- та відеоматеріали окремо також стали анонсуватися. Для цього стали використовувати соціальні мережі і різні соціальні сервіси. Головний принцип: побачив, обговорив і поділився з іншими.

3.2.6. Відео в електронних ЗМК.

Нарешті, більше уваги стало приділятися відеоматеріалам на сайтах. Перед редакцією стояли дві основні проблеми: коректне вказування автора відео, бо інакше це плагіат або зовсім крадіжка інтелектуальної власності, і створення досить короткого та змістовного відео, щоб відвідувач зміг додивитися його до кінця і не піти з сайту. З другої проблемою успішно впорався ресурс Vice.com, який дозволив собі публікувати 20-хвилинні документальні фільми, які не тільки не відлякали відвідувачів, а й залучили нову аудиторію на сервіс, збільшивши трафік в кілька разів.

Про відео в інтернеті та на інформаційних ресурсах зібрана ще не вся інформація, а що найголовніше, використані далеко не всі можливості. Так, проект Now this news – інформаційний сайт, який збирає авторські відео з усього світу, довів, що у відео в інтернеті є великий потенціал.

3.2.7. Створення матеріалу на замовлення.

Слід припустити, що матеріали на замовлення або за запитом отримають розвиток у майбутньому. Багато телекомпаній та друкованих видань вже пропонують брати участь своїм читачам у процесі збору матеріалу – оформляють замовлення, оголошують конкурс на краще висвітлення події. Тим більше, подібна модель надання в ЗМК інформації є максимально швидкої і мобільною.

3.2.8. Адаптивний дизайн або сайти-додатки.

Поява нових мобільних пристроїв вплинуло і на самі інформаційні інтернет ресурси. Тепер сайти повинні були мати новий дизайн і формат, який би однаково зручно відображався на різних пристроях: підлаштовувався під дозвіл екрану і можливості програми для перегляду – браузера. Такий дизайн став називатися «адаптивним», а в професійному середовищі – «гумовим». «Responsive web-design» – це дизайн веб-сторінок, що забезпечує відмінне відображення сайту на різних пристроях, підключених до інтернету і динамічно підстроюється під задані розміри вікна. Одним з перших ресурсів став сайт американського видання «New York Times». Серед українських ЗМК можна виділити сайти «Кореспондент», «Обозреватель», «Сегодня», «Деловая столица».

Новою тенденцією можна назвати новий виток в дизайні інформаційних сайтів – оформлення ресурсу під мобільний додаток. Логіка дизайну полягає в простоті і мінімальному функціоналі. У відвідувача ресурсу не виникає проблем при сприйнятті великої кількості інформації, крім того, що сайт вже готовий до перегляду через пристрої з сенсорним управлінням.

Як приклад можна назвати американське он-лайн видання «USA Today». На відміну від інших ресурсів воно використовує завантаження обраного матеріалу без перезавантаження сторінки. У свою чергу інше американське видання – The New York Times – зробило наголос на «мінімалізм». Сторінка містить цікавий матеріал і невелику кількість посилань на або схожі, або інші цікаві матеріали. Зважаючи на це рекламні блоки перестали викликати негативні асоціації у відвідувачів. Плюси пов’язані ще з тим, що блок коментарів став виділятися, і це дозволило користувачам коментувати і спілкуватися активніше.

На основі спостережуваних процесів можна зробити наступний прогноз: збільшення трафіку інформаційних сайтів в основному буде проходити з використанням соціальних мереж, а основним пристроєм як для виходу в інтернет, так і для відвідування інформаційних сайтів, будуть мобільні пристрої – смартфони, планшети. Можна говорити про те, що в найближчі 5 років за даним показником смартфони, планшети і ноутбуки випередять стаціонарні комп’ютери. Тим більше, що ряди мобільних пристроїв в найближчому майбутньому поповнять «розумні» окуляри і годинники.

Досить велику частку інформаційні ресурси отримують з пошукових систем. Можна називати частку 7-22%. Це число відвідувачів, які прийшли на сайт інтернет ЗМК за запитом в пошуковій системі: Yandex, Google, Rambler та інші. Пошуковим системам потрібно буде максимально швидко знайти матеріал, згрупувати зі схожими, оцінити оригінальність і час запуску новини, проаналізувати поведінкові характеристики відвідувачів:чи вони відразу пішли або довго переглядали і багато іншого.

Відбуваються зміни і в структурі інтернет ЗМК: поліпшується навігація та подання новинних та аналітичних матеріалів. Для зручного пошуку вже впроваджені теги. Технічні нововведення допомагають візуалізувати матеріал по-новому, зберегти авторство і уникнути тиражування.

Західні дослідники з Гарвардського університету зібрали думки експертів новинних медіа щодо розвитку і тенденцій журналістики в 2014 році [40].

В якості експертів для Гарвардського університету виступили представники різних американських видань: Е. Хоровіц – редактор мобільного додатку телекомпанії CNN, К. Хайк – старший редактор газети The Washington Post, Е. Вебб – засновник агентства Webbmedia Group, Т. Фер – веб-розробник газети The New York Times, Д. Шахофф – засновник новинного сайту Quickish і Х. Гінер – президент консалтингової групи Innovation. По даній темі також висловилися деякі викладачі університетів Арізони, Британської Колумбії, Небраски і Північно-західного університету.

Більшість експертів зійшлося на думці про те, що для просування будь-якої інформації тепер мало навіть одного авторитетного медіа, вона повинна бути висвітлена в кількох виданнях, для більшого резонансу. Серед західних журналістів навіть з’явився термін «ефект Сноудена», який позначає явище, викликане розсіяною увагою читача і великим потоком інформації. Експерти висловили ще таку точку зору, що особливим інтересом стали користуватися аналітичні матеріали, з якісною інфографікою, фотоматеріалом. Так, споживач інформації як і раніше по одній темі переглядає кілька джерел, але авторитетним він буде вважати той, який надає не «переказ подій», а свою оцінку і бачення подій.

Західні експерти вважають, що особливий вплив як на журналістику, так і на ЗМК в цілому в 2014 зробило розвиток соціальних мереж і їх вплив на новинну повістку. На думку експертів, велика кількість інформаційних приводів стало виникати всередині соціальних мереж і сервісів. Можливою тенденцією в розвитку стане «виникнення» та «загасання», часто зі спростуванням, таких новинних матеріалів. Крім цього, медіа будуть частіше пропонувати використання нових технологій збору і трансляції інформації, зміняться моделі збору інформації, наприклад, використовувати скріптові кошти і роботи для опитування та збору інформації по інтерв’ю.

Всі трансформації, що відбуваються в середовищі ЗМК, можна умовно розділити на структурні і функціональні. До структурних відносяться трансформації пов’язані з політичним, економічним, соціальним і технологічним факторами розвитку сучасного суспільства. Серед них можна відзначити появу нових способів розповсюдження, передачі та зчитування інформації, які призвели до появи «нових ЗМК» та їх інтеграції з «традиційними». До функціональних можна віднести збільшення кількості тематичних сегментів і створення вузькопрофільних медіа як у пресі та інтернеті, так і на радіо і ТБ, орієнтованих на різні групи населення, розширення спектра способів зворотного зв’язку, пов’язаних з розвитком соціальних сервісів і технологій в цілому.